Бенджамин Франклин принадлежит к числу выдающихся американских прогрессивных мыслителей и общественных деятелей. Франклин также получил широкую известность как естествоиспытатель, знаток политической экономии, историк, социолог и философ. В настоящее издание вошла автобиография Франклина и многие его статьи касательно различных предметов и тем. В настоящем издании все произведения Франклина расположены в хронологическом порядке.
Предлагаемое издание содержит главные труды Франклина, дающие полное представление о нем как философе-просветителе, авторе многочисленных антирелигиозных трактатов, выдающемся историке, моралисте и политическом деятеле.
Перевод работ Франклина на русский язык осуществлен с четырехтомного бостонского издания А.А. Кисловой, Н.М. Макаровой, Ю.В. Семеновым, А.А. Френкиным, А.Н. Чанышевым.
Примечания составлены А.А. Кисловой.
Бенджамин Франклин (англ. Benjamin Franklin; 17 января 1706, Бостон, Провинция Массачусетс-Бэй, Британская империя - 17 апреля 1790, Филадельфия, Пенсильвания, США) - американский политический деятель, дипломат, полимат, изобретатель, писатель, журналист, издатель, масон. Один из лидеров войны за независимость США.
Единственный из отцов-основателей, скрепивший своей подписью все три важнейших исторических документа, лежащих в основе образования Соединенных Штатов Америки как независимого государства: Декларацию независимости США, Конституцию США и Версальский мирный договор 1783 года (Второй Парижский мирный договор), формально завершивший войну за независимость тринадцати британских колоний в Северной Америке от Великобритании.
Один из разработчиков дизайна Большой печати США. Первый американец, ставший иностранным членом Императорской академии наук и художеств (с 1917 - Российская академия наук). Портрет изображен на стодолларовой купюре федеральной резервной системы США с 1914.
Вопреки распространенному заблуждению, никогда не был президентом США. Круг его интересов был необычайно широк. Наряду с издательской деятельностью занимался древними и иностранными языками, литературой, философией, физикой; стал одним из образованнейших людей своего времени.
Свои просветительские взгляды излагал в газетных публикациях и ежегодном `Альманахе бедного Ричарда`, который издавался в 1733-1758. Добившись преуспевания, стал видным общественным деятелем Филадельфии. Основал в Филадельфии дискуссионный кружок, превратившийся позже в Американское философское общество, открыл в 1731 первую в колониях публичную библиотеку.
В течение 15 лет был секретарем, а в дальнейшем депутатом и председателем Генеральной ассамблеи Пенсильвании. В период с 1737 по 1774 руководил работой почт в Пенсильвании, а затем и во всех британских владениях в Америке. В 1754 стал одним из инициаторов Конгресса колоний в Олбани, где предложил план их объединения, поддержанный Конгрессом, но отклоненный метрополией.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Госполитиздат, М. |
| Рік видання | 1956 |
| Кількість сторінок | 630 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.972грн.
Схожі товари
Несбалансированные. Созависимость Америки и Китая
В конце 1970‑х гг. китайская и американская экономика заключили друг друга в неловкие, стесняющие обе стороны объятия. Первоначально отношения сторон носили взаимовыгодный характер, но в последние годы они попали в ловушку нестабильной созависимости, когда обе самые крупные экономики мира утратили чувство собственного «я». Вследствие этого значительно возрастает угроза, что отношения двух экономик приобретут разрушительный характер. Автор книги «Несбалансированные: созависимость Америки и Китая» Стивен Роуч раскрывает перед читателями множество подводных камней, скрывающихся в глубине американо-китайских экономических отношений, а также связанных с ними просчетов и заблуждений. В центре внимания автора находятся основные конфликты, которые привели к возникновению очагов напряженности между двумя странами, включая споры по поводу торговой политики и прав на интеллектуальную собственность, резкие различия в стилях руководства на высшем уровне, роль интернета, недавние диспуты относительно практики кибервзломов и многое другое........................Критика экономической политики, с которой выступает Стивен Роуч, предлагает богатую почву для размышлений, так как в ней сочетаются обширные знания ученого и богатейший практический опыт. Его проницательные догадки и веские доводы, безусловно, повлияют на дебаты, проходящие по обе стороны Тихого океана.Генри Киссинджер Переход США и Китая от опасной созависимости к стабильному сосуществованию — один из самых важных вопросов XXI столетия. Это своевременная и обязательная к прочтению книга для каждого, кого интересует будущее всего мира.Джастин Ифу Линь, бывший главный экономист Всемирного банка Знакомство с «Несбалансированными» позволяет узнать много нового о проблемах роста, стабильности и послевоенной глобализации. В книге содержатся проницательные догадки и колоритные описания представителей обеих сторон. Она просто хорошо написана. На свете мало людей, обладающих достаточными знаниями и опытом, необходимыми для написания такой книги.Майкл Спенс, лауреат Нобелевской премии по экономике ..
Время-деньги! (Автобиография + афоризмы)
Дейл Карнеги сказал: "Если вы хотите получить превосходные советы о том, как обращаться с людьми, управлять самим собой и совершенствовать свои личные качества, прочтите автобиографию Бенджамина Франклина - одну из самых увлекательных историй жизни". Бенджамин Франклин - политический деятель, дипломат, ученый, изобретатель, журналист, издатель и масон. Один из лидеров войны за независимость США. Первый американец, ставший иностранным членом Российской академии наук. Его биография находится в лидерах чтения во всем мире и будет интересна тем, кто ищет новые идеи, интересуется историей и не стоит на месте. В книгу вошли знаменитые "Советы молодому торговцу"..
Про демократію в Америці
Книжка французького державного діяча, історика та літератора Алексіса де Токвіля (1805 — 1859) — один з найвидатніших творів, написаних європейськими мандрівцями про Америку. Це суміш дорожніх нотаток, дослідження, документа й публіцистики. Токвіль всебічно аналізує об’єктивні умови існування, державно-політичний лад та духовне життя США, що обертаються на очах його покоління з «околиці цивілізації», з напівлеґендарного Нового Світу на реальний чинник європейської та світової політики.Працю видатного французького соціолога Алексіса де Токвіля «Про демократію в Америці» принципово замовчували в колишньому СРСР. Великий француз, досліджуючи американську дійсність 30-х років минулого століття, передбачив, що в майбутньому США стануть економічно могутньою, демократичною супердержавою, тимчасом як славетні на той час імперії Старого Світу поступово занепадатимуть, і дивовижно точно визначив причини цього.Перекладено за виданням: Alexis de Tocqueville. De la démocratie en Amérique. — Paris, Gallimard, 1961.ЗМІСТАндре Жарден. Передмова. . . . . . . . . . . . . 7Передмова автора до Дванадцятого французького видання . . . . . . . . . . 21ТОМ ПЕРШИЙВступ . . . . . . . . . . . . . . . 23Частина першаРозділ I. Зовнішні обриси Північної Америки . . . . . . . . . . . . . . . 33Розділ II. Походження англоамериканців та як воно позначилося на їхньому майбутньому . . . . . . . . 39Причини деяких особливостей англо-американських законів та звичаїв . . . . . . . . . . . . . . . 51Розділ III. Суспільний лад англоамериканців . . . . . . . . . . . . . . . 53Основна особливість суспільного ладу англоамериканців — це суто демократичне начало . . . . . . . . . . . . . . . 53Вплив англо-америкаиського суспільного ладу на політичне життя країни . . . . . . . . . . . . . . . 58Розділ IV. Про принцип народовладдя в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 60Розділ V. Потреба вивчити те, що відбувається в окремих штатах, перш ніж перейти до опису управління всім Союзом . . . . . . . . . . . . . . . 63Система громад в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 63Обсяги громади . . . . . . . . . . . . . . . 65Громадська влада в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 65Життя громади . . . . . . . . . . . . . . . 67Громадський дух у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 68Про округ у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 70Про управління в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 71Роздуми про управління Сполученими Штатами . . . . . . . . . . . . . . . 78Про штат . . . . . . . . . . . . . . . 81Законодавча влада штату . . . . . . . . . . . . . . . 82Про виконавчу владу штату . . . . . . . . . . . . . . . 83Політичні наслідки децентралізації виконавчої влади в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 83Розділ VI. Судова влада в Сполучених Штатах та її вплив на політичний устрій суспільства . . . . . . . 93Інші права, надані американським суддям . . . . . . . . . . . . . . . 97Розділ VII. Про політичну юстицію в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 99Розділ VIII. Про федеральну конституцію (2) . . . . . . . . . . . . . . . 104Історія федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 104Загальні риси федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 105Прерогативи федерального уряду . . . . . . . . . . . . . . . 107Федеральна влада . . . . . . . . . . . . . . . 108Законодавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 108Інші відмінності між сенатом та палатою представників . . . . . . . . . . . . . . . 110Виконавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 110У чому становите президента Сполучених Штатів відрізняється від становища конституційного монарха у Франції . . . . . . 112Випадкові обставини, здатні посилити вплив виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . 114Чому президентові Сполучених Штатів для виконання його обов’язків не потрібна підтримка більшості сенаторів та членів палати представників . . . . . . . . . . . . . . . 115Обрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 116Процедура виборів . . . . . . . . . . . . . . . 119Кризова ситуація під час виборів . . . . . . . . . . . . . . . 121Переобрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 122Федеральні суди . . . . . . . . . . . . . . . 124Спосіб визначення сфери компетенції федеральних судів . . . . . . . . . . . . . . . 126Різні справи, що належать до федеральної юрисдикції . . . . . . . . . . . . . . . 127Судочинство у федеральних судах . . . . . . . . . . . . . . . 130Важливе місце, яке посідає Верховний суд серед найвищих державних органів . . . . . . . . . . . . . . . 132У чому полягає перевага федеральної конституції над конституціями штатів . . . . . . . . . . . . . . . 135Відмінність Конституції Сполучених Штатів Америки від усіх інших федеральних конституцій . . . . . . . . . . . . . . . 137Переваги федеральної системи взагалі та її особливе значення для Америки . . . . . . . . . . . . . . . 139Причини, з яких система федерального устрою не може бути впроваджена в усіх народів, а також причини, що спонукали англоамериканців прийняти цю систему . . . . . . . . . . . . . . . 143Частина другаРозділ I. На чому ґрунтується твердження, що в Сполучених Штатах країною керує народ . . . . . . . . 149Розділ II. Про партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 150Що залишилося від аристократичної партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 153Розділ III. Про свободу друку в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 155Розділ IV. Про політичні об’єднання в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 162Розділ V. Про демократичний уряд в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 168Про загальне виборче право . . . . . . . . . . . . . . . 168Про ухвали народу та про особливості американської демократії, що відбиваються в цих ухвалах . . . . . . . . . . . . . . . 168Про причини, які можуть якоюсь мірою пом’якшити ті риси демократії, про які я говорив вище . . . . . . . . . . . . . . . 170Про вплив американської демократії на виборні закони . . . . . . . . . . . . . . . 172Державні урядовці за американської демократії . . . . . . . . . . . . . . . 173Про права охоронців закону за повновладдя демократії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 175Адміністративна нестабільність у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 176Державні податки за демократичного правління в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 177Яким чином демократичний уряд Америки встановлює зарплатню державним урядовцям . . . . . . . . . . . . . . . 180Труднощі, пов’язані з визначенням причин, які схиляють американський уряд до заощадження . . . . . . . . . . . . . . . 182Чи можна порівнювати державні витрати у Сполучених Штатах Америки та у Франції . . . . . . . . . . . . . . . 183Про корупцію та вади керівників за демократії. Як це впливає на рівень моральності в суспільстві . . . . . . . . . . . . . . . 186На які зусилля здатна демократія . . . . . . . . . . . . . . . 187Про те, як влада американської демократії впливає сама на себе . . . . . . . . . . . . . . . 189Про те, як американська демократія провалить зовнішню політику . . . . . . . . . . . . . . . 191Розділ VI. Реальні переваги демократичної форми правління для американського суспільства . . . . . . 194Загальна спрямованість законів демократичної влади в Америці та властивості тих, хто втілює їх у життя . . . . . . . . 194Громадські настрої в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 197Про розуміння прав у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 198Пошана законів у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 200Активна діяльність політичних властей усіх рівнів у Сполучених Штатах, її вплив на суспільство . . . . . . . . . . . . . . . 201Розділ VII. Про всевладдя більшості в Сполучених Штатах та про його наслідки . . . . . . . . . . . . . . . 205Всесилля більшості в Америці посилює непослідовність у законодавстві та управлінні, властиву всім демократичним державам . . . . . . . . . . . . . . . 207Свавілля більшості . . . . . . . . . . . . . . . 208Всесилля більшості веде до свавілля в діяльності американських державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . 210Про те, як більшість у Сполучених Штатах володарює над думкою . . . . . . . . . . . . . . . 211Як неподільна влада більшості позначається на американському характері. Про придворний дух у Сполучених Штатах Америки . . . . . . . . . . . . . . . 213Всесилля більшості приховує в собі найбільшу небезпеку для американських республік . . . . . . . . . . . . . . . 214Розділ VIII. Що стримує тиранію більшості в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 216Відсутність адміністративної централізації . . . . . . . . . . . . . . . 216Про дух законності в Сполучених Штатах та як він слугує противагою демократії . . . . . . . . . . . . . . . 217Суд присяжних у Сполучених Штатах як політична установа . . . . . . . . . . . . . . . 222Розділ IX. Про основні причини, що сприяють існуванню демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227Роль випадку та божественного промислу у підтриманні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227Про те, як закони впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234Про те, як звичаї впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234Про релігію як політичний інститут. Її значуща роль у зміцненні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . 234Опосередкований вплив релігійних вірувань на політичне життя в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 236Про основні причини могутності релігії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 239Як освіта, звички та практичний досвід американців сприяють процвітанню демократичних інститутів . . . . . . . . . . . . . . . 244Про те, що закони ліпше, ніж природні умови, служать зміцненню демократичної республіки в Сполучених Штатах, а звичаї ще важливіші, ніж закони . . . . . . . . . . . . . . . 246Чи могли б закони та звичаї забезпечити існування демократичних інституті..