Первое фундаментальное научное исследование об использовании антисемитизма как одного из инструментов осуществления тоталитарного сталинского режима. Базируется на документальной основе с привлечением ранее засекреченных материалов из архивов высших органов КПСС и советского государства. Прослеживаются два тесно связанных между собой процесса: сосредоточение абсолютной власти в руках Сталина и его перераставшие в юдофобию целенаправленные практические действия, усиливавшееся стремление списать реальные политические проблемы на происки "еврейских националистов".
Исследование содержит обоснованные выводы о необходимости преодоления антисемитизма как формы национальной нетерпимости с целью дальнейшей этнополитической интеграции народов России.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | МО, М. |
| Рік видання | 2003 |
| Кількість сторінок | 784 |
| Обкладинка | тверд |
-
4.101грн.
Схожі товари
Политическая история Израиля. Блок Ликуд. Прошлое и настоящее
Монография посвящена истории складывания основных партий и политических блоков Израиля, прежде всего правящей партии Ликуд. На широком историческом фоне прослеживается процесс становления "правых" партий и объединений — Херут, ГАХАЛ, Ликуд, — которые прошли путь из подполья времен борьбы против британского мандата до наших дней, став основной партией "национального лагеря" страны. В книге рассматриваются основные этапы развития Ликуда, его внутренняя и внешняя политика, даются политические портреты его основных лидеров. Монография представляет интерес для специалистов-востоковедов, историков, политологов, студентов, изучающих современный Ближний Восток, а также для всех, кто интересуется историей Государства Израиль...
Сховище. Щоденник у листах (Анна Франк)
Видання, що потрясло світ. Реальна оповідь дівчинки-підлітка – Анни Франк, якій на власному досвіді довелося пережити гноблення та страту євреїв під час Другої світової війни. Переклад відповідає останній редакції оригінального видання.Щоденник – найліпший друг єврейської дівчинки-підлітка Анни Франк, який вона знайшла серед подарунків на своє тринадцятиріччя. Лише йому вона могла довірити міркування про однолітків, прикрі непорозуміння з батьками, думки про закоханість та мрії про майбутнє… Та ще одне – моторошний страх арешту, який змушував її ковтати бром та пити валеріану, страх бути знайденою гітлерівцями. Адже вона зі своєю сім’єю: мамою – Едіт Франк, батьком – Отто Франком, старшою сестрою Маргот та ще чотирма євреями переховуються у занедбаному будинку від гестапо. Анна не вмикає світло ввечері і взагалі не виходить на вулицю. Вона чекає на визволення Нідерландів, мріє про сонце та ласкавий спів птахів.Та дівчинці так і не судилося побачити свій щоденник надрукованим. Адже 4 серпня 1945 року всіх вісьмох євреїв, котрі понад два роки жили у схованці – заарештували. Анна загинула у концтаборі Берген-Бель-зені в Люнебург-Гайде, коли їй було лише 15. Взимку 1945 року у концтаборі внаслідок катастрофічних санітарних умов загинула і її сестра – Маргот. Дівчатам не вистачило декілька місяців, щоб дожити до свого звільнення. Адже 12 квітня 1945 року їх концтабір визволили англійські війська.Вперше «Сховище. Щоденник у листах» Анни Франк вийшло у 1947 році у Нідерландах. Сьогодні книга перекладена 67-ма мовами. Український переклад уславився надзвичайною якістю. У 1995 році над ним працював редактор та перекладач видавництва «Дніпро» Михайло Тупайло. У 90-ті роки «Дніпро» входило у п’ятірку найбільших видавництв світу, відзначалося високою якістю перекладних текстів. Потому перевидання книги Анни Франк в Україні виходили тричі. Зі слів перекладача: «… мій переклад кілька разів перевидавали (зокрема видавництво «Сфера»), не повідомляючи мене про це, не укладаючи зі мною угоди, до того ж уносячи в текст смакові правки, перекручення та рясні помилки».У 2016 році спеціально для видавництва «Vivat» Михайло Тупайло поновив повну версію оригінального перекладу. Книга містить світлини з фотоальбому Анни Франк...
История евреев в Европе. 4тт
В своей "Истории евреев в Европе" автор стремился доказать, что еврейский народ уникален "во всех поколениях", среди всех народов мира и во все времена. В этом отношении показательна история размышлений Дубнова о названии своего четырехтомного труда. Ведь название история в отношении к истории одного народа представляется несколько нелогичным. Сам автор вспоминал о своих сомнениях в правомерности такого названия, о том, как он советовался со своими друзьями-философами Давидом Койгеном и Аароном Штейнбергом: "...после некоторых колебаний, - писал Дубнов, - мы пришли к выводу, что этот термин оправдан в контексте истории евреев, рассеянных по всему миру, особенно в том смысле, очень важном для меня, что народ этот не привязан к некоей особой территории"Том 1. Средние века до конца крестовых походов Том 2. Позднее средневековье до изгнания из Испании (XIII-XV век) Том 3. Новое время (XVI-XVII век). Рассеяние сефардов и гегемония ашкеназов Том 4. Новое время (XVII-XVIII век). Переходная эпоха до французской революции 1789 годаСемен Маркович Дубнов родился 10 октября 1860 года в Мстиславле. Потомок знаменитого каббалиста XVIII века Иосифа Дубно. С 1882 года С.М. Дубнов сотрудничал с журналом "Восход". В 1880-1900 годах работал в Одессе, Вильнюсе, Петербурге. В столице Российской империи читал лекции по востоковедению в Свободном университете Лесгафта на высших курсах еврейских знаний. В 1909-18 годах занимал пост главного редактора журнала "Еврейская старина", был одним из руководителей Еврейского историко-этнографического общества. Основные темы исследований С.М.Дубнова: хасидизм; общественно-политическое положение на Украине в середине XVII века; институты еврейского самоуправления и др. В своих исторических исследованиях придерживался светских, рационалистических позиций, стоял на позициях автономизма, не будучи поклонником идей сионизма. Среди многочисленных трудов С.М.Дубнова можно выделить фундаментальные работы "Новейшая история еврейского народа. 1789 - 1881" (1914); "Всемирная история еврейского народа от древнейших времен до настоящего времени". (1924-38); "Учебник еврейской истории для еврейского юношества" (1898-1901). В 1920-е годы историк эмигрировал в Литву, затем - в Германию (с 1922 года жил в Берлине), потом перебрался в Латвию. В декабре 1941 года Семен Дубнов погиб в рижском гетто...