В книге устанавливаются общие процессы, посредством которых за последние несколько столетий осуществляется демократизация и дедемократизация на национальном уровне повсюду в мире. Причем главными признаются три процесса: интеграция сетей доверия в публичную политику; изоляция публичной политики от категориального неравенства и уничтожение автономных центров власти, использующих методы принуждения и насилия. Автор по-новому представляет современные теории демократии, демократизации и дедемократизации, прибегая в подтверждение своих аргументов к аналитическому изложению истории (в основном после Второй мировой войны) государств и режимов и сравнению их между собой.
Перед тем как получить почетную степень профессора имени Баттенвизера в Колумбийском Университете, Чарльз Тилли (доктор философии, Гарвард, 1958) преподавал в университетах Делавэра, Гарвардском, Торонто, Мичигана и в Новой школе социальных исследований. Ч. Тилли является членом Национальной академии наук, Американского философского общества и Американской академии художеств и наук. Он опубликовал 50 книг и монографий.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Инс-т Общественного проектирования |
| Рік видання | 2007 |
| Кількість сторінок | 263 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.369грн.
Схожі товари
Народ дьяволов. Демократические лидеры и проблемы повиновения
Профессор социальной политики Оксфордского университета Стейн Ринген обеспокоен судьбой демократии в Великобритании и Соединенных Штатах. Имея большой опыт работы в правительственных учреждениях многих стран, он видит главную проблему современной демократии в неэффективном государственном управлении. Добившись власти, политики правят с позиции силы, веря, что их решения должны исполняться автоматически. Они не умеют расположить к себе госслужащих и пренебрегают лояльностью граждан. В результате даже самые умные и прогрессивные социальные программы не доводятся до реализации. Проигрывают от этого все — кроме тех, кто владеет реальными рычагами экономической власти и не заинтересован ни в каких переменах. Рост социального неравенства, политическая апатия населения — плата за неэффективность государственной машины. Чтобы она вновь заработала, мало произвести локальный технический апгрейд. Великобритании придется ради этого изменить свою конституционную систему, а Соединенным Штатам — совершить культурную революцию. СОДЕРЖАНИЕПредисловие к русскому изданию · 9Предисловие. Тщета власти · 12Глава 1. Бессилие всесильного правительства · 15Глава 2. Как делать это хорошо и как плохо · 36Глава 3. Как применять власть · 76Глава 4. Как быть правительством · 115Глава 5. Как отдавать распоряжения · 142Глава 6. Как не допустить ошибок · 178Глава 7. Как добиться повиновения чиновников · 208Глава 8. Как добиться повиновения граждан · 247Глава 9. Хорошее правительство · 321Благодарности · 379Литература · 383..
Про демократію в Америці
Книжка французького державного діяча, історика та літератора Алексіса де Токвіля (1805 — 1859) — один з найвидатніших творів, написаних європейськими мандрівцями про Америку. Це суміш дорожніх нотаток, дослідження, документа й публіцистики. Токвіль всебічно аналізує об’єктивні умови існування, державно-політичний лад та духовне життя США, що обертаються на очах його покоління з «околиці цивілізації», з напівлеґендарного Нового Світу на реальний чинник європейської та світової політики.Працю видатного французького соціолога Алексіса де Токвіля «Про демократію в Америці» принципово замовчували в колишньому СРСР. Великий француз, досліджуючи американську дійсність 30-х років минулого століття, передбачив, що в майбутньому США стануть економічно могутньою, демократичною супердержавою, тимчасом як славетні на той час імперії Старого Світу поступово занепадатимуть, і дивовижно точно визначив причини цього.Перекладено за виданням: Alexis de Tocqueville. De la démocratie en Amérique. — Paris, Gallimard, 1961.ЗМІСТАндре Жарден. Передмова. . . . . . . . . . . . . 7Передмова автора до Дванадцятого французького видання . . . . . . . . . . 21ТОМ ПЕРШИЙВступ . . . . . . . . . . . . . . . 23Частина першаРозділ I. Зовнішні обриси Північної Америки . . . . . . . . . . . . . . . 33Розділ II. Походження англоамериканців та як воно позначилося на їхньому майбутньому . . . . . . . . 39Причини деяких особливостей англо-американських законів та звичаїв . . . . . . . . . . . . . . . 51Розділ III. Суспільний лад англоамериканців . . . . . . . . . . . . . . . 53Основна особливість суспільного ладу англоамериканців — це суто демократичне начало . . . . . . . . . . . . . . . 53Вплив англо-америкаиського суспільного ладу на політичне життя країни . . . . . . . . . . . . . . . 58Розділ IV. Про принцип народовладдя в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 60Розділ V. Потреба вивчити те, що відбувається в окремих штатах, перш ніж перейти до опису управління всім Союзом . . . . . . . . . . . . . . . 63Система громад в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 63Обсяги громади . . . . . . . . . . . . . . . 65Громадська влада в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 65Життя громади . . . . . . . . . . . . . . . 67Громадський дух у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 68Про округ у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 70Про управління в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 71Роздуми про управління Сполученими Штатами . . . . . . . . . . . . . . . 78Про штат . . . . . . . . . . . . . . . 81Законодавча влада штату . . . . . . . . . . . . . . . 82Про виконавчу владу штату . . . . . . . . . . . . . . . 83Політичні наслідки децентралізації виконавчої влади в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 83Розділ VI. Судова влада в Сполучених Штатах та її вплив на політичний устрій суспільства . . . . . . . 93Інші права, надані американським суддям . . . . . . . . . . . . . . . 97Розділ VII. Про політичну юстицію в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 99Розділ VIII. Про федеральну конституцію (2) . . . . . . . . . . . . . . . 104Історія федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 104Загальні риси федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 105Прерогативи федерального уряду . . . . . . . . . . . . . . . 107Федеральна влада . . . . . . . . . . . . . . . 108Законодавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 108Інші відмінності між сенатом та палатою представників . . . . . . . . . . . . . . . 110Виконавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 110У чому становите президента Сполучених Штатів відрізняється від становища конституційного монарха у Франції . . . . . . 112Випадкові обставини, здатні посилити вплив виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . 114Чому президентові Сполучених Штатів для виконання його обов’язків не потрібна підтримка більшості сенаторів та членів палати представників . . . . . . . . . . . . . . . 115Обрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 116Процедура виборів . . . . . . . . . . . . . . . 119Кризова ситуація під час виборів . . . . . . . . . . . . . . . 121Переобрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 122Федеральні суди . . . . . . . . . . . . . . . 124Спосіб визначення сфери компетенції федеральних судів . . . . . . . . . . . . . . . 126Різні справи, що належать до федеральної юрисдикції . . . . . . . . . . . . . . . 127Судочинство у федеральних судах . . . . . . . . . . . . . . . 130Важливе місце, яке посідає Верховний суд серед найвищих державних органів . . . . . . . . . . . . . . . 132У чому полягає перевага федеральної конституції над конституціями штатів . . . . . . . . . . . . . . . 135Відмінність Конституції Сполучених Штатів Америки від усіх інших федеральних конституцій . . . . . . . . . . . . . . . 137Переваги федеральної системи взагалі та її особливе значення для Америки . . . . . . . . . . . . . . . 139Причини, з яких система федерального устрою не може бути впроваджена в усіх народів, а також причини, що спонукали англоамериканців прийняти цю систему . . . . . . . . . . . . . . . 143Частина другаРозділ I. На чому ґрунтується твердження, що в Сполучених Штатах країною керує народ . . . . . . . . 149Розділ II. Про партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 150Що залишилося від аристократичної партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 153Розділ III. Про свободу друку в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 155Розділ IV. Про політичні об’єднання в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 162Розділ V. Про демократичний уряд в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 168Про загальне виборче право . . . . . . . . . . . . . . . 168Про ухвали народу та про особливості американської демократії, що відбиваються в цих ухвалах . . . . . . . . . . . . . . . 168Про причини, які можуть якоюсь мірою пом’якшити ті риси демократії, про які я говорив вище . . . . . . . . . . . . . . . 170Про вплив американської демократії на виборні закони . . . . . . . . . . . . . . . 172Державні урядовці за американської демократії . . . . . . . . . . . . . . . 173Про права охоронців закону за повновладдя демократії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 175Адміністративна нестабільність у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 176Державні податки за демократичного правління в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 177Яким чином демократичний уряд Америки встановлює зарплатню державним урядовцям . . . . . . . . . . . . . . . 180Труднощі, пов’язані з визначенням причин, які схиляють американський уряд до заощадження . . . . . . . . . . . . . . . 182Чи можна порівнювати державні витрати у Сполучених Штатах Америки та у Франції . . . . . . . . . . . . . . . 183Про корупцію та вади керівників за демократії. Як це впливає на рівень моральності в суспільстві . . . . . . . . . . . . . . . 186На які зусилля здатна демократія . . . . . . . . . . . . . . . 187Про те, як влада американської демократії впливає сама на себе . . . . . . . . . . . . . . . 189Про те, як американська демократія провалить зовнішню політику . . . . . . . . . . . . . . . 191Розділ VI. Реальні переваги демократичної форми правління для американського суспільства . . . . . . 194Загальна спрямованість законів демократичної влади в Америці та властивості тих, хто втілює їх у життя . . . . . . . . 194Громадські настрої в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 197Про розуміння прав у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 198Пошана законів у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 200Активна діяльність політичних властей усіх рівнів у Сполучених Штатах, її вплив на суспільство . . . . . . . . . . . . . . . 201Розділ VII. Про всевладдя більшості в Сполучених Штатах та про його наслідки . . . . . . . . . . . . . . . 205Всесилля більшості в Америці посилює непослідовність у законодавстві та управлінні, властиву всім демократичним державам . . . . . . . . . . . . . . . 207Свавілля більшості . . . . . . . . . . . . . . . 208Всесилля більшості веде до свавілля в діяльності американських державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . 210Про те, як більшість у Сполучених Штатах володарює над думкою . . . . . . . . . . . . . . . 211Як неподільна влада більшості позначається на американському характері. Про придворний дух у Сполучених Штатах Америки . . . . . . . . . . . . . . . 213Всесилля більшості приховує в собі найбільшу небезпеку для американських республік . . . . . . . . . . . . . . . 214Розділ VIII. Що стримує тиранію більшості в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 216Відсутність адміністративної централізації . . . . . . . . . . . . . . . 216Про дух законності в Сполучених Штатах та як він слугує противагою демократії . . . . . . . . . . . . . . . 217Суд присяжних у Сполучених Штатах як політична установа . . . . . . . . . . . . . . . 222Розділ IX. Про основні причини, що сприяють існуванню демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227Роль випадку та божественного промислу у підтриманні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227Про те, як закони впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234Про те, як звичаї впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234Про релігію як політичний інститут. Її значуща роль у зміцненні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . 234Опосередкований вплив релігійних вірувань на політичне життя в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 236Про основні причини могутності релігії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 239Як освіта, звички та практичний досвід американців сприяють процвітанню демократичних інститутів . . . . . . . . . . . . . . . 244Про те, що закони ліпше, ніж природні умови, служать зміцненню демократичної республіки в Сполучених Штатах, а звичаї ще важливіші, ніж закони . . . . . . . . . . . . . . . 246Чи могли б закони та звичаї забезпечити існування демократичних інституті..
Темная сторона демократии. Объяснение этнических чисток
Эта книга представляет новую теорию этнических чисток, основанную на их самых страшных проявлениях - геноцидах эпохи колониализма, геноциде армян, нацистском Холокосте, геноцидах в Камбодже, Югославии и Руанде, а также на более "мягких" примерах (Европа раннего Нового времени, современная Индия и Индонезия). Истребление народов представляет собой феномен Современности - темную сторону демократии. Оно происходит там, где демос (демократию) путают с этносом (этнической группой). Опасность возникает, когда два соперничающих этнонациональных движения претендуют на то, чтобы создать свои государства на одной и той же территории. Эскалация не является простым результатом действий "злых элит" или "примитивных народов". Она происходит в результате сложных процессов взаимодействия между лидерами, активистами и группами, поддерживающими этнический национализм. Понимание этих сложных процессов может способствовать выработке политики, предупреждающей этнические чистки в будущем. Майкл Манн - профессор социологии Калифорнийского университета в Лос-Анджелесе. Он автор книг "Истоки социальной власти" (в 4 томах, Cambridge, 1986-2012) и "Фашисты" (Cambridge, 2004). В 2006 году книга М.Манна "Темная сторона демократии. Объяснение этнических чисток" была удостоена премии Barrington Moore Award, присуждаемой Американской социологической ассоциацией за лучшую книгу в области сравнительной и исторической социологии...