У книзі Мілади Анни Вахудової «Нерозділена Європа» досліджено механізм впливу ЄС на посткомуністичні країни Центрально-Східної Європи - важелі та паси, які перекладали зовнішній чинник на внутрішньо-політичну зміну цілого спектра розмаїтих політичних режимів, котра привела їх кінець кінцем до конверґенції на ґрунті ліберальної демократії та вступу до ЄС. Дослідження, що його пропонує ця книжка, організовано за принципами суспільно-наукового експерименту з ретельним добором об’єктів, який дає змогу якнайчіткіше оприявнити спільне та відмінне між ними, а відтак побудувати узагальнену модель політичної еволюції країни, що стає на шлях вступу до ЄС, незалежно від соціально-політичної бази її еліт. Водночас у світлі сучасних теорій міжнародних відносин авторка шукає відповіді на питання, чи є Європейський Союз незалежним дієвцем із окремими інтересами та впливом, не тотожними інтересам і впливу його складників.
«Нерозділена Європа: демократія, важелі впливу та інтеґрація після комунізму» була вперше надрукована англійською мовою у 2005 році.
Цей переклад публікується за погодженням з Oxford University Press.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | КМА изд-во, К. |
| Рік видання | 2009 |
| Кількість сторінок | 380 |
| Обкладинка | м'яка |
-
684грн.
Схожі товари
Євро та боротьба ідей
Чому євро, це визначне монетарне починання Європи, опинився у скруті? Низка економічних проблем у Греції, Ірландії, Іспанії, Італії та інших країнах єврозони змусила аналітиків замислитися про можливість виживання валютного союзу. Автори цієї книжки твердять, що ключова проблема із євро полягає у філософських відмінностях між країнами — засновницями єврозони, зокрема Німеччиною та Францією. В книжці показано, як можна примирити ці несумісні відмінні підходи, щоб забезпечити виживання Європи. Книжка «Євро та боротьба ідей», у якій поєднано економічний аналіз та історичні рефлексії, пропонує аналітичне дослідження дорожньої карти майбутнього Європи. Про авторівМаркус К. Бруннермаєр – професор економіки Принстонського університету та директор Центру фінансів ім. Бендгайма Принстонського університету. Гарольд Джеймс – професор історії та міжнародних відносин і професор європейських студій Принстонського університету. Жан-П’єр Ландо – колишній заступник голови Банку Франції та молодший професор економіки Інституту політичних досліджень у Парижі...
Парадокс глобализации: демократия и будущее мировой экономики
Начиная с торговых монополий в империях XVII века и до современных институтов ВТО, МВФ и Всемирного банка, страны мира использовали различные инструменты для того, чтобы извлечь для себя выгоду из процесса глобализации. Экономические нарративы этих эпох – золотой стандарт, Бреттон-Вудский режим, «вашингтонский консенсус» – были большим успехом и в то же время большим провалом. Оспаривая общепринятые представления о глобализации, Дэни Родрик предлагает новый нарратив, который указывает на неустранимое противоречие: мы не можем одновременно иметь демократию, национальное государство и экономическую глобализацию. Когда экономические механизмы демократии неизбежно сталкиваются с требованиями глобализации, на первый план должны выходить национальные интересы. Сочетая увлекательные исторические экскурсы с глубоким экономическим анализом, автор выступает за ограничение глобализации при помощи международных правил, позволяющих ответить на глобальные вызовы, с которыми мы сталкиваемся сегодня в торговле, финансах и на рынках труда...
Есть ли будущее у демократии? О современной политике.
Автор книги - известный немецкий философ, почетный профессор Тюбингенского университета и приглашенный профессор ряда ведущих университетов по всему миру. Русский читатель знаком с некоторыми переводами его работ, среди которых "Политика, право, справедливость: основоположения критической философии права и государства" (1994). В центре внимания данного исследования - будущность феномена демократии. В ходе размышления автор предлагает широкую историко-философскую экспозицию, от античности до наших дней. Он тщательно взвешивает причины, которые заставляют людей усомниться в способности демократии справиться с нарастающими социальными, финансово-экономическими и экологическими угрозами и побуждают искать спасения от этих угроз в альтернативных формах правления. Хотя будущее остается открытым, философ тем не менее считает возможным утверждать, что автократические политические устройства не представляют собой достойной альтернативы демократии...