В своей самой масштабной по охвату и доступной работе Фредрик Джеймисон утверждает, что постмодернизм представляет собой культурный ответ на последние системные изменения в мировом капитализме.
Он пытается найти определение термину, который содержал так много значений, что практически утратил всякую историческую значимость.
Он обозревает культурный ландшафт постмодерна, оценивая политические возможности нового термина и рассматривая развитие постмодернизма во множестве различных областей — от рыночной идеологии до архитектуры, от живописи до инсталляций, от видеоарта и высокой литературы до деконструкции.
Наконец, Джеймисон переоценивает понятие постмодернизма в свете постмодернистской критики тотализации и исторических нарративов — от понятия декаданса до динамики малых групп, от религиозного фундаментализма до научной фантастики, — затрагивая вопрос о природе современной культурной критики и возможностях когнитивного картографирования в нынешней многонациональной мировой системе.
...........................
Фредерик Джеймисон – крупнейший социальный теоретик США, сумевший в своих исследованиях осуществить синтез двух разнородных направлений – марксизма и постмодернизма. Помимо этого, он широко известен как представитель деконструктивизма и постструктурализма. Американский мыслитель является автором не одного десятка фундаментальных работ в сфере анализа современной культуры. Наиболее известные из них: «Сартр: источники стиля» (1961) «Марксизм и форма: диалектические теории литературы XX в.» (1971) «Тюрьма языка: критический обзор структурализма и русского формализма» (1972) «Политическое бессознательное и постмодернизм» (1981) «Постмодернизм, или Культурная логика позднего капитализма» (1991) «Геополитическая эстетика: кино и пространство в мировой системе» (1992) «Источники времени» (1994) «Культурный поворот: избранные работы о постмодерне» (1983–1998). «Сингулярный модерн. Эссе об онтологии настоящего времени» (2002) «Археологии будущего: страсть по имени Утопия и научная фантастика» (2005) «Статьи о модернизме» (2007) «Антиномии реализма» (2013) «Древние народы и постмодернисты: историчность форм» (2015).
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2019 |
| Кількість сторінок | 808 |
| Обкладинка | твердый |
-
6.768грн.
Схожі товари
Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи
Сучасні багатії перетворилися на глобальну спільноту рівних: у них більше спільного між собою, ніж зі співвітчизниками. Цей новий клас два десятиліття досліджувала Христя Фріланд. Через численні інтерв’ю авторка препарує життя плутократів з глибоким розумінням і навіть співчуттям. Йде слідами російських, мексиканських, індійських олігархів під час буму приватизації, показує гендерні відмінності між «жіночим» середнім класом і «чоловічою» елітою нагорі. Фріланд розповідає, чим відрізняються нинішні багатії від колишніх рантьє, звідки в них гроші і навіщо вони займаються благодійністю. Зокрема приділяє увагу й українським мільйонерам, які теж ухопили ласий шматок пирога.Бестселер The New York Times. Найкраща книга 2013 року за версією Financial Times. Христя Фріланд отримала за «Плутократів» Премію ім. Ліонеля Жельбера (за документальне висвітлення міжнародних справ) та нагороду National Business Book Award за найбільш видатну канадську книжку, що має відношення до бізнесуВідгуки про книжку«Фріланд проводить аналогію з Венецією, яка 700 років тому стала заможною торговою імперією. Місто занепало, коли плутократи закріпили свої переваги, придушивши відкрите динамічне суспільство, завдяки якому місто розквітло. Сьогодні Венеція тоне. Книжка Фріланд спонукає задуматися, чи не тонемо ми теж».— Chicago Tribune«На жаль, це дуже потрібна книжка. Те, що Фріланд навряд чи стане вашим другом у політиці, не має відлякувати. Але прочитавши її, ви гірко посмієтеся, коли пригадаєте гасло нещодвньої конференції консервативної партії: «Для тих, хто тяжко працює».Авторка подає правду без зайвих емоцій. Вона вміє слухати плутократів, і вони з нею говорять».— Guardian«Міс Фріланд добре розкриває звички й мораль нової еліти, але мимоволі показує і те, що ми завжди молилися на гроші, статус і владу. Велике табло демонструє меркантильний рахунок нашого життєвого матчу — і цей рахунок багато про нас розкаже».— New York Journal of BooksЦитатиПро канадський фінансовий секторСвоєкорислива, і в кінцевому підсумку саморуйнівна, ментальність Вол-стріт і Сіті впливала на фінансову політику всього світу, але запанувала не скрізь. Один з винятків — Канада. Тамтешні регулятори висували жорсткіші вимоги до банківських резервів і кредитних операцій, ніж у Лондоні і в Нью-Йорку. В результаті канадський фінансовий сектор не довелося рятувати коштом бюджету, а рецесія (і бюджетний дефіцит) проходила тут м’якше, ніж у Сполучених Штатах. Канадський центробанк досі ділить світ на «кризові економіки» (там, де банки обвалилися) і решту, як-от Канада.Оттава пішла іншим курсом, бо уряд по-іншому розумів свої обов’язки стосовно системи в цілому і по-іншому будував стосунки з банкірами. Засади такого підходу сформував Пол Мартін, міністр фінансів у 1990-ті роки. Мартін до шариковського класу «взяти-й-поділити» не належить — він сам мультимільйонер. «Я знав, що рано чи пізно станеться криза, як і всі, хто вчив історію, — розповів він мені. — Я просто хотів бути впевнений, що криза станеться не в Канаді, а міжнародна епідемія не сильно зачепить канадські банки».Про позиційні блага«Позиційні блага» — це товари і послуги, чия цінність залежить від дефіцитності і бажання інших людей їх мати. Якщо у вас є, то в мене не буде. Місце у Гарварді чи будинок у престижній шкільній окрузі — це позиційні блага. Айфон чи пошта на «джімейлі» — ні.Про світських святихВеликі гроші допомагають виправдати вечори, проведені за роботою. Крім того, супереліту, принаймні до фінансової кризи 2008 року, гріла роль героїв нашого часу — так їх сприймала наша культура. Їхні чесноти проявлялися не в традиційній юдео-християнській формі — Стів Джобс, центральний персонаж іконостасу, був неприємним егоїстичним типом, який без докорів сумління зневажав і ображав працівників, членів родини (зокрема доньку), що вже казати про простих смертних, які наважувалися написати йому імейла. Але без них бізнес не процвітає, тут вони перевершують усіх — ось чому нам так подобається історія про друге пришестя Джобса в «Епл», коли він показав, які нікчеми його перед тим звільнили.Про Джорджа СоросаТридцять років, від 1969-го до 2000-го, його фонд «Квантум» давав інвесторам в середньому 31 відсоток на рік . Якби ви вклали в Сороса десять тисяч доларів у 1969 році, то у 2000-му отримали б 43 мільйони. За даними фонду «Ел-сі-ейч інвестментс», який входить до складу «Едмон де Ротшильд груп», Сорос — найуспішніший інвестор сучасності, станом на 2010 рік він заробив більше, ніж Ворен Бафет, «Волт Дісней» і «Епл»...
Мишель Фуко и его время
Книга представляет собой первую русскоязычную монографию, посвященную творчеству одного из самых значительных мыслителей XX века - Мишеля Фуко. Прослеживая генезис и развитие творчества философа, вписывая его в широкую панораму философской мысли последнего столетия, книга предлагает отечественному читателю многогранный образ Фуко - философа, историка, общественного деятеля. Автор показывает пересечения и параллели фукианской мысли с основными концептуальными течениями в постструктурализме. Исследование историко-биографического характера дополняется критическим анализом основных концептуальных моментов философии Фуко. Все это делает книгу многоплановой и способной вызвать интерес не только у специалистов по истории философии, но и у всех, кто интересуется современным состоянием философской, исторической и политической мысли...
Религия денег: Духовно-религиозные основы капитализма.
Предлагаемая книга впервые за сто с лишним лет с момента выхода в свет работ немецких социологов Макса Вебера и Вернера Зомбарта возвращается к фундаментальному осмыслению религиозно-духовных корней современного капитализма. Автор подвергает критическому анализу работы указанных социологов, отделяет в их концепциях "зерна" от "плевел", раскрывает новые явления в капитализме, обусловленные духовными трансформациями человека и общества в XX - начале XXI вв. В работе выдвигается принципиальный тезис о том, что сегодня все основные мировые религии переживают процесс трансформации в единую мировую религию, которую автор условно называет "религией денег". Такой "диагноз" крайне важен для того, чтобы человечество осознало глубинные причины надвигающихся на него кризисов и катаклизмов и сознательно начало отмежевываться от "религии денег". В заключительной части работы в сжатом виде излагается христианская (православная) альтернатива капитализму...