Максим Максимович Ковалевский (1851-1916) является основоположником русской исторической школы права, русской школы медиевистики европейских стран, создателем генетической социологии.
Многочисленные ученые труды Ковалевского (его библиография насчитывает 677 единиц) свидетельствует о широте научных интересов автора и огромной эрудиции.
Он с одинаковым знанием дела останавливался как на вопросах, связанных с общей теорией права и социологией, так и на вопросах из истории политических учреждений, истории социального хозяйственного быта, в связи с историей права первобытных народностей.
СОДЕРЖАНИЕ
От издателя • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 7
Предисловие • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 11
Глава I
Как Россия сложилась • • • • • • • • • • • • • • • • • • 14
Глава II
Государственные учреждения Московской Руси
при первой династии • • • • • • • • • • • • • • • • • • 34
Глава III
Московские учреждения в царствование Романовых • • • • • • 55
Глава IV
Политические учреждения России в XVIII веке. — Реформы
Петра Великого • • • • • • • • • • • • • • • • • • • • 88
Глава V
Реформы Екатерины II • • • • • • • • • • • • • • • • • • 113
Глава VI
Реформы Александра I. — Центральные учреждения • • • • • • 129
Глава VII
Реформы Александра II. — Освобождение крепостных. —
Сельское самоуправление • • • • • • • • • • • • • • • • • 155
Глава VIII
Реформы Александра II. — Местное самоуправление. —
Губернское, уездное и сельское • • • • • • • • • • • • • • • 170
Глава IX
Реформы Александра II. — Реформы — судебная, военная,
университетская и печати. — Политические вольности
русского подданного • • • • • • • • • • • • • • • • • • 188
Глава X
Положение Польши в Российской империи • • • • • • • • • • 214
Глава XI
Положение Финляндии в Российской империи • • • • • • • • 226
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Территория будущего, М. |
| Рік видання | 2007 |
| Кількість сторінок | 240 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Генерал-губернаторства в Україні: 19 - початок 20 століття
У монографії розглядається історія генерал-губернаторств, заснованих в українських губерніях Російської імперії – Малоросійського (1802–1856), Новоросійського та Бессарабського (1822–1874) і Київського (1832–1914). Простежується, як за однакової форми врядування з тотожними функціями, з децентралізацією й концентрацією владних повноважень генерал-губернаторів здійснювалося управління набутими територіями. З’ясовуються методи й засоби інтеграції у складі імперії історичних регіонів з геополітичними, етносоціальними та господарськими відмінностями. Розглядаються шляхи усунення локальних особливостей у законодавстві, управлінні, соціальних структурах, формах землеволодіння, темпи модернізації і, як наслідок, асиміляції та акультурації місцевого населення.Зміст:ВступДжерельна база та історіографіяГенерал-губернаторства Російської імперіїМалоросійське генерал-губернаторство (1802–1856). Інтеграція Лівобережної та Слобідської УкраїниПерші малоросійські генерал-губернаториОсновні напрями діяльності М. Г. РєпнінаЧернігівський, полтавський та харківський генерал-губернатор напередодні скасування посадиОсобливості генерал-губернаторської канцеляріїНоворосійське та Бессарабське генерал-губернаторство (1822–1874). Колонізаційні заходи імперіїСтановлення генерал-губернаторства на півдніПолітика «освоєння» та зросійщення: М. С. ВоронцовГенерал-губернатори напередодні та під час Великих реформСтруктура та склад канцелярії генерал-губернатораКиївське генерал-губернаторство (1832–1914). «Відвойовування» імперією Правобережної УкраїниПередісторія та завдання генерал-губернаторстваПосилення інтеграції: Д. Г. Бібіков, І. І. Васильчиков, М. М. АнненковЗаходи генерал-губернаторів після Січневого повстанняГенерал-губернаторство у кризовий період імперіїКанцелярія: структура, функції, архівВисновкиГенерал-губернаторства – імперський вимір УкраїниДодаткиСинхронна таблиця управління генерал-губернаторівДовідкова таблиця сучасної архівно-діловодної структури фонду Канцелярії новоросійського і бессарабського генерал-губернатораДовідкова таблиця сучасної структури фонду Канцелярії київського, подільського і волинського генерал-губернатораСписок скороченьСписок ілюстраційІменний покажчикІлюстраціїЧергова монографія Валентини Шандри продовжує, за словами самої авторки, «незвичний» в українській історіографії шлях: вивчення історії України через дослідження владних інституцій Російської імперії. Книжка є фактично узагальненням попередніх розвідок дослідниці й охоплює період від створення 1802 року Малоросійського генерал-губернаторства до 1914 року – припинення діяльности канцелярії київського, подільського та волинського генерал-губернаторства.Авторка в ретельному першоджерельному дослідженні не заперечує і не переглядає фундаментальних засновків національного наративу, але демонструє прагнення до неоднобічного висвітлення своєї теми. Чи не вперше в сучасній українській історіографії показано постаті найважливіших генерал-губернаторів і вміщено цінний додаток до книжки – синхронну таблицю генерал-губернаторів і довідкову таблицю сучасної структури фондів Канцелярії новоросійського, бесарабського та київського, подільського і волинського генерал-губернаторств.У висновках «Генерал-губернаторства – імперський вимір України» Валентина Шандра зазначає, що ця форма влади запроваджувалася на період військово-політичної інкорпорації територій та їх підпорядкування імперії, була «засобом нівеляції і асиміляції строкатого етносоціяльного конгломерату імперського простору». Створення генерал-губернаторств авторка вважає «своєрідним продовженням компромісу династії з місцевою знаттю», а їх скасування – свідченням зменшення дистанції між центром і периферією, «лакмусовим папірцем еволюціонування Російської імперії від багатоетнічної до унітарної».Звісно, в контексті нинішньої популярности імперіологічних досліджень варто замислитися, наскільки обґрунтовано проєктувати сучасні політичні кордони України на XIX століття? І чи аналіз системи управління навіть виокремлених у такий спосіб теренів можливий без серйозного розгляду загальної структури управління та образу влади цілої Російської імперії? Адже політика імперії на різних її окраїнах і в центрі була тісно пов’язана; невипадковими є і постійні переміщення найвищих посадовців з одних земель на інші (надзвичайно перспективна тема – порівняння діяльности, наприклад, Дондукова-Корсакова в Україні, на Дону й на Кавказі). Книжка Валентини Шандри лише побіжно торкається цих та інших теоретичних проблем, але це не зменшує вагомости запропонованої спроби першоджерельної систематизації історії генерал-губернаторств в Україні...
Государство, или Цена порядка
Сегодня государство представляется нам чем-то наподобие естественного ландшафта, ежедневным посредником во взаимодействиях между людьми. Мы используем категории, созданные государством, для описания и классификации окружающего мира. Эта книга дает возможность читателю создать дистанцию по отношению к государству и посмотреть на него с критической точки зрения. Здесь возникает множество вопросов. Как с нами случилось государство? Какова его генеалогия, какие социальные группы его создавали и видоизменяли? Природа государства раскрывается здесь через процессы становления монополии легитимного насилия, налогообложения и юстиции. Что государство дает взамен, изымая и перераспределяя ресурсы общества? Сбои в повседневном воспроизводстве могут приводить к краху отдельных государств. Но насколько реалистичны пророчества, касающиеся его отмирания или вытеснения другими формами регулирования общественной жизни? Понять Левиафана в действии поможет эта книга, написанная профессором Европейского университета, научным руководителем Института проблем правоприменения Вадимом Волковым...
