В предлагаемой читателям книге ее автор, выдающийся социолог Иммануил Валлерстайн, кратко и доступно излагает комплексный подход к пониманию истории и развития современного мира, предложенный им более сорока лет назад. Сразу после своего появления миросистемный анализ стал популярной методологией исторической социологии, а также общей точкой отсчета в дискуссиях о глобализации. Здесь впервые под одной обложкой собраны все его положения в сжатом виде и дано четкое описание современной мировой системы, структур знания, на которых она основана, ее механизмов и будущего.
Валлерстайн объясняет все основополагающие характеристики миросистемного анализа: фокус на миросистемы, а не национальные государства, необходимость рассматривать исторические процессы с учетом их развития на длительных отрезках времени, а также объединение в единую аналитическую структуру областей знания, которые принято считать отличными друг от друга: истории, политологии, экономики и социологии. Он описывает миросистему как социальную реальность, состоящую из связанных между собой стран, фирм, домохозяйств, классов и групп всевозможных идентичностей. Он выделяет и подчеркивает значение ключевых моментов эволюции современной миросистемы: развитие капиталистической миросистемы в XVI веке, зарождение двух столетий либерального центризма во время Французской революции 1789 года и подрыв этого центризма в ходе мировых протестов 1968 года.
Предназначенная для студентов, специалистов и широкого круга читателей, книга представляет полный обзор миросистемного анализа в изложении самого автора концепции.
СОДЕРЖАНИЕ:
| Самый неудобный теоретик (Вступительная статья Г.Дерлугьяна) | |||
| Слова благодарности | |||
| Для начала: как понимать мир, в котором мы живем | |||
| Миросистемный анализ | |||
| 1. | Истоки миросистемного анализа | ||
| 2. | Современная миросистема есть капиталистическая мироэкономика | ||
| 3. | Возникновение многогосударственной системы | ||
| 4. | Создание геокультуры | ||
| 5. | Кризис современной миросистемы | ||
| Глоссарий | |||
| Библиографический путеводитель | |||
| I.Произведения Иммануила Валлерстайна | |||
| II.Произведения приверженцев миросистемного анализа | |||
| III.Критика миросистемного анализа | |||
| IV.Значимые произведения: предшественники или произведения других крупных ученых, оказавшие влияние на миросистемный анализ | |||
| Приложение | |||
Эволюция структур знания в миросистемной перспективе | |||
ВАЛЛЕРСТАЙН Иммануил
Американский социолог, политолог и философ. Родился в Нью-Йорке в семье эмигрантов из Австро-Венгрии. В 1959 году стал самым молодым профессором факультета социологии Колумбийского университета. Преподавал в крупнейших учебных заведениях США и Канады, с 2000 года — ведущий исследователь в Йельском университете. В начале 1960-х гг. был советником в администрации президента США Дж. Кеннеди. Получил многие престижные научные награды в разных странах мира.
Предметом интересов Валлерстайна долгое время являлись вопросы общей теории социально-экономического развития. Он известен как автор миросистемной теории, созданной под влиянием французского историка Фернана Броделя. Работы ученого пользуются высокой научной репутацией; они вызывают бурный отклик со стороны коллег как в США, так и во всем мире. Валлерстайн сегодня по праву признан классиком социологии.
Огромное впечатление как на интеллектуалов, так и на широкую публику произвело русское издание его книги «После либерализма» и последовавшие за ним другие переводы, включая работы «Конец знакомого мира: Социология XXI века», «Исторический капитализм. Капиталистическая цивилизация», «Мир-система Модерна» (в 4 томах) и «Миросистемный анализ: Введение». - эти книги есть в наличии на нашем сайте
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2018 |
| Кількість сторінок | 304 |
| Обкладинка | твердый |
-
2.873грн.
Схожі товари
Капітал у XXI столітті
Кому буде належати світ наприкінці XXI століття? Чи правий був Карл Маркс, обіцяючи неминучу загибель капіталізму? Як суспільство і держава повинні реагувати на зростаючу прірву між багатими і бідними? На ці та інші питання французький економіст, автор світового бестселера Тома Пікетті дає вичерпні відповіді у цій книзі.Автор жодним чином не претендує на беззаперечність своїх ідей. На прикладі Європи і США він розглядає концепції розвитку капіталу від ХVІІІ століття й до сьогодні, усі свої ідеї підкріплює ретельно розробленими таблицями, елементарними та усім зрозумілими формулами, навіть прикладами з класичного та сучасного мистецтва.Книга Пікетті розширює і поглиблює наші знання про такий складний організм як капітал, що по-своєму росте, розвивається, переживає кризи та депресії, відновлюється і набуває нових форм.Томас Пікеттi — висхідна зірка не тільки французької, але й світової економічної науки. До своїх сорока трьох років він встиг досягти помітних успіхів: у 2002 році він був визнаний кращим молодим економістом Франції, в 2005 році став директором Паризької школи економіки, де двома роками пізніше перейшов на посаду професора,а в 2012 році був включений американським журналом «Foreign Policy» в список ста найвпливовіших інтелектуалів світу.Однак найбільшим його успіхом став монументальна праця під назвою«Капітал в XXI столітті", опублікований у Франції в 2013 році і вийшов в англійському перекладі навесні 2014 року. Книга миттєво стала бестселером — не тільки на батьківщині автора, а й за її межами: навіть у Сполучених Штатах, де до перекладної літератури ставляться досить скептично, вона впродовж декількох тижнів займала перші рядки в провідних книжкових рейтингах.У чому причина такої популярності цього дослідження? Пiкеттi запропонував новий погляд на проблему, яка в останні десятиліття звертає на себе все більше уваги і якій сам він займався добрі півтора десятка років — проблему нерівності. Проаналізувавши величезний масив інформації, французький економіст виявив таку закономірність. За інших рівних, швидке економічне зростання зменшує роль капіталу і його концентрацію в приватних руках і призводить до скорочення нерівності, в той час як уповільнення зростання має наслідком зростання значення капіталу і збільшення нерівності. В історичній ретроспективі - а книга Пiкеттi охоплює величезний період від початку XVIII століття до наших днів — зростання впливу капіталу переривався лише у двадцятому сторіччі як наслідок двох світових воєн і кейнсіанської політики Славного тридцятиліття (1945-1975).Сьогодні світ повертається до тієї моделі, яка домінувала в XIX столітті, а саме, до збільшення концентрації капіталу і до зростання його прибутковості на тлі повільного економічного зростання і стагнації заробітків більшості населення. Іншими словами, світ повернувся до ситуації, коли нерівність неухильно збільшується, що може призвести до тяжких соціальних і політичних наслідків.Втім, на відміну від Карла Маркса, з яким Пiкеттi часто порівнюють,француз не обмежується однією лише похмурої констатацією сформованого положення і не пророкує крах капіталістичної системи. Він пропонує заходи, насамперед фіскального характеру, які могли б призупинити несприятливі тенденції і навіть звернути їх назад. Наскільки його рекомендації здійсненні, покаже час, проте вже зараз заслуга французького вченого очевидна: як влучно зауважив американський економіст Пол Кругман, лауреат нобелівської премії з економіки, «Пикетт змінив наше розуміння економіки … Ми ніколи не зможемо міркувати про багатство і нерівність так, як завжди»...
Государственный порядок \серия Политика Neoclassic
Прошлое не способно помешать нациям и народам смотреть в будущее, утверждают политики, - но так ли это в действительности? Фрэнсис Фукуяма, автор знаменитого «Конца истории», уверен – к несчастью, события далекого прошлого по-прежнему оказывают влияние на современную политическую реальность. В своей новой книге Фукуяма прослеживает историю обществ с различным государственным укладом от истоков человеческой цивилизации – и до наших дней, учитывая все факторы – географические, экономические, культурные и антропологические. А результатом становится необычайно глубокое и многогранное исследование событий, каждодневно менявших – и до сих пор меняющих – ход нашей истории..
Смерть Запада \сер.Великие противостояния
- Другая цивилизация,- поправила она,- та самая, к которой я принадлежу по праву рождения. И эта цивилизация, основанная на семейных ценностях, умерла - не исчезла, а именно умерла, потому что была живым организмом. Ей на смену пришло нечто неживое - раздробленное на атомы общество, лишенное тепла и уюта, самый настоящий хаос механических связей. О, мы оба прекрасно знаем, что в прежнем мире отнюдь не все было замечательно, что там хватало невежества и нищеты. Но правильнее было бы не раздирать на клочки тот мир и не менять его на анархию. Семейные ценности такая штука, которую нужно растить, холить и лелеять. .....