| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2018 |
| Кількість сторінок | 440 |
| Обкладинка | твердый |
-
2.723грн.
Схожі товари
Капітал у XXI столітті
Кому буде належати світ наприкінці XXI століття? Чи правий був Карл Маркс, обіцяючи неминучу загибель капіталізму? Як суспільство і держава повинні реагувати на зростаючу прірву між багатими і бідними? На ці та інші питання французький економіст, автор світового бестселера Тома Пікетті дає вичерпні відповіді у цій книзі.Автор жодним чином не претендує на беззаперечність своїх ідей. На прикладі Європи і США він розглядає концепції розвитку капіталу від ХVІІІ століття й до сьогодні, усі свої ідеї підкріплює ретельно розробленими таблицями, елементарними та усім зрозумілими формулами, навіть прикладами з класичного та сучасного мистецтва.Книга Пікетті розширює і поглиблює наші знання про такий складний організм як капітал, що по-своєму росте, розвивається, переживає кризи та депресії, відновлюється і набуває нових форм.Томас Пікеттi — висхідна зірка не тільки французької, але й світової економічної науки. До своїх сорока трьох років він встиг досягти помітних успіхів: у 2002 році він був визнаний кращим молодим економістом Франції, в 2005 році став директором Паризької школи економіки, де двома роками пізніше перейшов на посаду професора,а в 2012 році був включений американським журналом «Foreign Policy» в список ста найвпливовіших інтелектуалів світу.Однак найбільшим його успіхом став монументальна праця під назвою«Капітал в XXI столітті", опублікований у Франції в 2013 році і вийшов в англійському перекладі навесні 2014 року. Книга миттєво стала бестселером — не тільки на батьківщині автора, а й за її межами: навіть у Сполучених Штатах, де до перекладної літератури ставляться досить скептично, вона впродовж декількох тижнів займала перші рядки в провідних книжкових рейтингах.У чому причина такої популярності цього дослідження? Пiкеттi запропонував новий погляд на проблему, яка в останні десятиліття звертає на себе все більше уваги і якій сам він займався добрі півтора десятка років — проблему нерівності. Проаналізувавши величезний масив інформації, французький економіст виявив таку закономірність. За інших рівних, швидке економічне зростання зменшує роль капіталу і його концентрацію в приватних руках і призводить до скорочення нерівності, в той час як уповільнення зростання має наслідком зростання значення капіталу і збільшення нерівності. В історичній ретроспективі - а книга Пiкеттi охоплює величезний період від початку XVIII століття до наших днів — зростання впливу капіталу переривався лише у двадцятому сторіччі як наслідок двох світових воєн і кейнсіанської політики Славного тридцятиліття (1945-1975).Сьогодні світ повертається до тієї моделі, яка домінувала в XIX столітті, а саме, до збільшення концентрації капіталу і до зростання його прибутковості на тлі повільного економічного зростання і стагнації заробітків більшості населення. Іншими словами, світ повернувся до ситуації, коли нерівність неухильно збільшується, що може призвести до тяжких соціальних і політичних наслідків.Втім, на відміну від Карла Маркса, з яким Пiкеттi часто порівнюють,француз не обмежується однією лише похмурої констатацією сформованого положення і не пророкує крах капіталістичної системи. Він пропонує заходи, насамперед фіскального характеру, які могли б призупинити несприятливі тенденції і навіть звернути їх назад. Наскільки його рекомендації здійсненні, покаже час, проте вже зараз заслуга французького вченого очевидна: як влучно зауважив американський економіст Пол Кругман, лауреат нобелівської премії з економіки, «Пикетт змінив наше розуміння економіки … Ми ніколи не зможемо міркувати про багатство і нерівність так, як завжди»...
Институт лоббизма в XXI веке
Монография "Институт лоббизма в 21 веке" посвящена комплексному изучению лоббизма в современном мире. Предпринята попытка систематизации накопленных знаний о лоббизме и выработки единого подхода к сравнительному анализу различных моделей лоббизма. В работе показано, что лоббизм - это сложный феномен политической жизни, который постоянно балансирует на грани формальных и неформальных отношений, а его развитие зависит от институциональных, культурных и исторических особенностей каждой конкретной страны, от того, как устроена система групп интересов, как строится взаимодействие между организованными группами и органами власти, какие факторы предопределяют генезис лоббизма как глобального феномена, выходящего за пределы суверенных государств...
Перевод с западного: формирование политического языка и политической мысли Японии в XIX в.
Изучая трансформацию политической мысли в Японии XIX в. (в связи с открытием Японии внешнему миру в результате военного давления со стороны США), Дуглас Хауленд исследует перенос из Западной Европы и США в Японию ключевых концепций — «свобода», «верховенство права», «представительное правление», «личная автономия», «независимость», «права», «суверенитет», «общество».Западные понятия трудно было выразить на японском языке, и поэтому, чтобы освоить западную политическую мысль, японцам пришлось изобретать соответствующую терминологию. Эта работа была проделана в процессе перевода классиков британской либеральной традиции — Г. Спенсера, Дж. С. Милля, С. Смайлса и др.Усилия по европеизации в сфере идей послужили фундаментом, на котором японские общественные и государственные деятели реализовали проект создания современного государства.После прочтения этой книги, посвященной событиям последней трети XIX в., становится понятно, почему в XX в. Япония первой из стран Востока стала интегральной частью индустриально развитого Запада.О Г Л А В Л Е Н И ЕЕ. Л. Скворцова Язык культуры и культура языка (Заметки на полях книги Д. Хаулэнда)От автораПредварительные замечанияВведениеЯпонская европеизация в XIX в.Историография понятия буммэйкайкаПроблема семантической прозрачностиИсторичность понятий в переводеГлава 1. Проект просвещенной цивилизацииБуммэйкайка: просвещенная цивилизацияВ дополнение: «цивилизация и просвещение»Просвещенная цивилизация и долг ученыхЦивилизация и языкСпор о китайской ученостиЦивилизация и моральный характерГлава 2. Переводческие приемы и языковые трансформацииАутентичность и доступностьАналоги и их разработкаПереводные слова и заимствованные словаПриведение к единообразию: стандартизация и формализацияГлава 3. Конструирование свободыАвтономия и личная свобода действийНезависимость и эгоизмРелигиозная свобода: личная вера и коллективный культСвобода печати: естественный прогресс и временная паникаГлава 4. Установление различия между правом и суверенитетом«Перевод» западного закона и западных политических институтовМинкэн: права человека или право народаДискуссия в газетах по вопросу о суверенитетеФукудзава Юкити о государственном правеГлава 5. Формирование представлений о народе и обществеСоциальный статус в эпоху Токугава: четыре сословия народаСамопрезентация буржуазии и самураев в качестве обществаСамураи как представители народа в движении за национальное собрание«Общество» в эволюционной теории прогресса Герберта СпенсераЗаключение..