Что значат для демократии добровольные общественные объединения? Этот вопрос стал предметом оживленных дискуссий после краха государственного социализма и постепенного отказа от западной модели государства всеобщего благосостояния, — дискуссий, сфокусированных вокруг понятия «гражданское общество».
Ответ может дать обращение к прошлому, а именно — к «золотому веку» общественных объединений между Просвещением и Первой мировой войной. Политические теоретики от Алексиса де Токвиля до Макса Вебера, равно как и не столь известные практики от Бостона до Санкт-Петербурга, полагали, что общество без добровольных объединений неминуемо скатится к деспотизму. В центре данного исследования — социальная практика в разных странах и регионах (Россия, немецкие государства, включая Австро-Венгрию, Франция, Британская империя, США), которая нередко возникала под влиянием общих идей, но политические последствия могла иметь противоположные.
Содержание
ПРЕДИСЛОВИЕ
I. ВВЕДЕНИЕ: ТЕМА ТОКВИЛЯ
II. ХРОНОЛОГИЧЕСКОЕ И СИСТЕМАТИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ
1. Общество социального общения — от Бостона до Санкт-Петербурга (1750–1789)
2. Интимность и эксклюзивность (1820-е — 1848–1849)
3. Школа нации, школа демократии? (1860–1870-е)
4. Интересы, развлечения, кризисы (1890-е — 1914)
5. Эпилог: ассоциации в эпоху крайностей
III. ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ ИССЛЕДОВАНИЙ
IV. КОММЕНТИРОВАННАЯ БИБЛИОГРАФИЯ
УКАЗАТЕЛИ
УКАЗАТЕЛЬ ИМЕН
УКАЗАТЕЛЬ ГЕОГРАФИЧЕСКИХ НАЗВАНИЙ
ПРЕДМЕТНЫЙ УКАЗАТЕЛЬ
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2017 |
| Кількість сторінок | 192 |
| Обкладинка | твердый |
-
2.564грн.
Схожі товари
Як багаті країни забагатіли… І чому бідні країни лишаються бідними
Ерік Райнерт, ґрунтуючись на історичних прикладах, намагається витлумачити природу багатства одних країн та бідності інших.Райнерт протиставляє економічну теорію, базовану на досвіді, тій, що тримається на моделях. Зазвичай, щоб розбагатіти, країни керувалися чужим досвідом. Це називалося прагненням дорівнятися. Так, бажаючи наздогнати Нідерланди, Англія намагалася копіювати їх і захищала впродовж сотень років свою промисловість.Автор рекомендує звернути увагу на важливі економічні уроки, до яких треба ставитись неупереджено і об'єктивно трактувати історичні факти. Райнерт аргументовано пояснює, яку економічну політику повинні проводити бідні країни. Він наводить у приклад США: 1776 рік, знамените "Бостонське чаювання", війна за незалежність, міністр фінансів Олександр Гамільтон, який розробив "промислову політику". Автор зазначає, що багато сучасні економісти незаслужено ігнорують цей підхід, а віддають пріоритет вільної торгівлі. Книга написана цікаво і буде цікава не тільки фахівцям, але і всім, хто цікавиться історією та теорією економіки.Ерік С. Райнерт, професор стратегій розвитку в Талліннському технічному університеті Естонії. Очолює в Норвегії міжнародний фонд «Другий канон» (The Other Canon Foundation). Райнерт має ступінь бакалавра університету Санкт-Галлен, Швейцарія, та ступінь магістра ділового адміністрування університету Гарвард. Є кандидатом економічних наук Корнельського університету. Пропрацювавши в 54 різних країнах, доктор Райнерт має великий досвід підприємця. Його книга «Як багаті країни розбагатіли ... і чому бідні країни залишаються бідними» була опублікована та перекладається 18 мовами..
Прикладная социология и менеджмент. Хрестоматия
В книге представлены лучшие работы отечественных и зарубежных ученых, освещающие проблемы управления персоналом, мотивации и стимулирования труда, должностного продвижения и служебной карьеры новых форм организации труда, оценки личных и деловых качеств,управленческого консультирования, тренинга и деловых игр, инновационных технологий и методики прикладного исследования в организации. Для студентов социологических и экономических специальностей, преподавателей колледжей и ВУЗов, практикующих менеджеров и всех, кто интересуется управленческой проблематикой.Второе, значительно расширенное издание..
Социология (УРСС)
В монографии ведущего российского социолога, академика РАН Г.В. Осипова исследуются основные аспекты социологической науки, ее предмет и метод, социальные системы, социальные институты, личность в контексте общественных отношений, основные условия и формы жизнедеятельности общества, парадигма его изменения и развития, методы и формы управления социологическими процессами. Издание представляет интерес для научного, прежде всего социологического, сообщества, для студентов, преподавателей и аспирантов социологических вузов и факультетов, для тех читателей, кого интересуют социальные процессы в обществе в их историческом контексте, современном состоянии и развитии...