В монографии проф. Михала Сливы «Польская демократия. Идеи – люди – события» излагается более чем семисотлетняя история развития польской демократической мысли с древних времен до современности и раскрывается ее важная роль в становлении польской истории и культуры.
В ней рассматриваются основные проблемы демократии как в политическом, так и в социальном аспекте, а также анализируются различные подходы к пониманию демократии в Польше, обусловленные особенностями польского исторического пути и польского национального характера.
В книге использован широкий исторический материал, в частности, труды польских мыслителей, публицистов, политических деятелей от эпохи «шляхетской демократии» до движения «Солидарности» конца XX века.
Написанная живым, доступным языком книга может быть предназначена как для специалистов, так и для широкого круга читателей, интересующихся польской историей и культурой.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Полит.энциклопедия, М. |
| Рік видання | 2014 |
| Кількість сторінок | 278 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Разум, религия, демократия
Деннис Мюллер - заслуженный профессор в отставке Экономического факультета Венского университета, специализируется на исследованиях в области отраслевой экономики, теории общественного выбора и конституционной политической экономии. Соредактор журнала "Constitutional Political Economy", член редакционных советов нескольких научных журналов, в том числе "Public Choice", "The Review of Industrial Organization", "Social Justuce Research". Автор большого числа книг и статей, редактор-составитель фундаментальных хрестоматий по теории общественного выбора, переведенных на многие иностранные языки. На русский язык переведен написанный им классический учебник "Общественный выбор" (М.: Изд. дом ГУ-ВШЭ, 2007. 994 с.). В книге "Разум, религия, демократия" (2009) Д. Мюллер противопоставляет религию и науку как средства постижения причинно-следственных связей и исследует влияние религиозных воззрений избирателей на решения, которые им приходится принимать в ходе демократического процесса. Особо внимание уделяется угрозе либерально-демократическим институтам, исходящей от религиозного экстремизма. Возобновление интереса к проблеме природы религии и ее совместимости с институтами западной цивилизации вызвано активизацией в последние годы религиозного фундаментализма в разных частях мира и его связью с терроризмом. В книге обсуждается психология людей, описаны характерные особенности всех мировых религий, сравниваются религия и наука как системы мышления. Для обоснования связи между современностью (модерном) и использованием человеческой способности к рассуждению в целях повышения благополучия людей приводятся соответствующие исторические экскурсы. В книге описаны условия, при которых демократические институты могут способствовать повышению благосостояния людей, и природа конституционных прав как гарантов личных свобод. Показано, что религиозный экстремизм представляет собой угрозу либеральной демократии, и прослежено влияние этого факта на иммиграционную и образовательную политику государства, а также на определение гражданства...
Про демократію в Америці
Книжка французького державного діяча, історика та літератора Алексіса де Токвіля (1805 — 1859) — один з найвидатніших творів, написаних європейськими мандрівцями про Америку. Це суміш дорожніх нотаток, дослідження, документа й публіцистики. Токвіль всебічно аналізує об’єктивні умови існування, державно-політичний лад та духовне життя США, що обертаються на очах його покоління з «околиці цивілізації», з напівлеґендарного Нового Світу на реальний чинник європейської та світової політики.Працю видатного французького соціолога Алексіса де Токвіля «Про демократію в Америці» принципово замовчували в колишньому СРСР. Великий француз, досліджуючи американську дійсність 30-х років минулого століття, передбачив, що в майбутньому США стануть економічно могутньою, демократичною супердержавою, тимчасом як славетні на той час імперії Старого Світу поступово занепадатимуть, і дивовижно точно визначив причини цього.Перекладено за виданням: Alexis de Tocqueville. De la démocratie en Amérique. — Paris, Gallimard, 1961.ЗМІСТАндре Жарден. Передмова. . . . . . . . . . . . . 7Передмова автора до Дванадцятого французького видання . . . . . . . . . . 21ТОМ ПЕРШИЙВступ . . . . . . . . . . . . . . . 23Частина першаРозділ I. Зовнішні обриси Північної Америки . . . . . . . . . . . . . . . 33Розділ II. Походження англоамериканців та як воно позначилося на їхньому майбутньому . . . . . . . . 39Причини деяких особливостей англо-американських законів та звичаїв . . . . . . . . . . . . . . . 51Розділ III. Суспільний лад англоамериканців . . . . . . . . . . . . . . . 53Основна особливість суспільного ладу англоамериканців — це суто демократичне начало . . . . . . . . . . . . . . . 53Вплив англо-америкаиського суспільного ладу на політичне життя країни . . . . . . . . . . . . . . . 58Розділ IV. Про принцип народовладдя в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 60Розділ V. Потреба вивчити те, що відбувається в окремих штатах, перш ніж перейти до опису управління всім Союзом . . . . . . . . . . . . . . . 63Система громад в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 63Обсяги громади . . . . . . . . . . . . . . . 65Громадська влада в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 65Життя громади . . . . . . . . . . . . . . . 67Громадський дух у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 68Про округ у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 70Про управління в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 71Роздуми про управління Сполученими Штатами . . . . . . . . . . . . . . . 78Про штат . . . . . . . . . . . . . . . 81Законодавча влада штату . . . . . . . . . . . . . . . 82Про виконавчу владу штату . . . . . . . . . . . . . . . 83Політичні наслідки децентралізації виконавчої влади в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 83Розділ VI. Судова влада в Сполучених Штатах та її вплив на політичний устрій суспільства . . . . . . . 93Інші права, надані американським суддям . . . . . . . . . . . . . . . 97Розділ VII. Про політичну юстицію в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 99Розділ VIII. Про федеральну конституцію (2) . . . . . . . . . . . . . . . 104Історія федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 104Загальні риси федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 105Прерогативи федерального уряду . . . . . . . . . . . . . . . 107Федеральна влада . . . . . . . . . . . . . . . 108Законодавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 108Інші відмінності між сенатом та палатою представників . . . . . . . . . . . . . . . 110Виконавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 110У чому становите президента Сполучених Штатів відрізняється від становища конституційного монарха у Франції . . . . . . 112Випадкові обставини, здатні посилити вплив виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . 114Чому президентові Сполучених Штатів для виконання його обов’язків не потрібна підтримка більшості сенаторів та членів палати представників . . . . . . . . . . . . . . . 115Обрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 116Процедура виборів . . . . . . . . . . . . . . . 119Кризова ситуація під час виборів . . . . . . . . . . . . . . . 121Переобрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 122Федеральні суди . . . . . . . . . . . . . . . 124Спосіб визначення сфери компетенції федеральних судів . . . . . . . . . . . . . . . 126Різні справи, що належать до федеральної юрисдикції . . . . . . . . . . . . . . . 127Судочинство у федеральних судах . . . . . . . . . . . . . . . 130Важливе місце, яке посідає Верховний суд серед найвищих державних органів . . . . . . . . . . . . . . . 132У чому полягає перевага федеральної конституції над конституціями штатів . . . . . . . . . . . . . . . 135Відмінність Конституції Сполучених Штатів Америки від усіх інших федеральних конституцій . . . . . . . . . . . . . . . 137Переваги федеральної системи взагалі та її особливе значення для Америки . . . . . . . . . . . . . . . 139Причини, з яких система федерального устрою не може бути впроваджена в усіх народів, а також причини, що спонукали англоамериканців прийняти цю систему . . . . . . . . . . . . . . . 143Частина другаРозділ I. На чому ґрунтується твердження, що в Сполучених Штатах країною керує народ . . . . . . . . 149Розділ II. Про партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 150Що залишилося від аристократичної партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 153Розділ III. Про свободу друку в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 155Розділ IV. Про політичні об’єднання в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 162Розділ V. Про демократичний уряд в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 168Про загальне виборче право . . . . . . . . . . . . . . . 168Про ухвали народу та про особливості американської демократії, що відбиваються в цих ухвалах . . . . . . . . . . . . . . . 168Про причини, які можуть якоюсь мірою пом’якшити ті риси демократії, про які я говорив вище . . . . . . . . . . . . . . . 170Про вплив американської демократії на виборні закони . . . . . . . . . . . . . . . 172Державні урядовці за американської демократії . . . . . . . . . . . . . . . 173Про права охоронців закону за повновладдя демократії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 175Адміністративна нестабільність у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 176Державні податки за демократичного правління в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 177Яким чином демократичний уряд Америки встановлює зарплатню державним урядовцям . . . . . . . . . . . . . . . 180Труднощі, пов’язані з визначенням причин, які схиляють американський уряд до заощадження . . . . . . . . . . . . . . . 182Чи можна порівнювати державні витрати у Сполучених Штатах Америки та у Франції . . . . . . . . . . . . . . . 183Про корупцію та вади керівників за демократії. Як це впливає на рівень моральності в суспільстві . . . . . . . . . . . . . . . 186На які зусилля здатна демократія . . . . . . . . . . . . . . . 187Про те, як влада американської демократії впливає сама на себе . . . . . . . . . . . . . . . 189Про те, як американська демократія провалить зовнішню політику . . . . . . . . . . . . . . . 191Розділ VI. Реальні переваги демократичної форми правління для американського суспільства . . . . . . 194Загальна спрямованість законів демократичної влади в Америці та властивості тих, хто втілює їх у життя . . . . . . . . 194Громадські настрої в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 197Про розуміння прав у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 198Пошана законів у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 200Активна діяльність політичних властей усіх рівнів у Сполучених Штатах, її вплив на суспільство . . . . . . . . . . . . . . . 201Розділ VII. Про всевладдя більшості в Сполучених Штатах та про його наслідки . . . . . . . . . . . . . . . 205Всесилля більшості в Америці посилює непослідовність у законодавстві та управлінні, властиву всім демократичним державам . . . . . . . . . . . . . . . 207Свавілля більшості . . . . . . . . . . . . . . . 208Всесилля більшості веде до свавілля в діяльності американських державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . 210Про те, як більшість у Сполучених Штатах володарює над думкою . . . . . . . . . . . . . . . 211Як неподільна влада більшості позначається на американському характері. Про придворний дух у Сполучених Штатах Америки . . . . . . . . . . . . . . . 213Всесилля більшості приховує в собі найбільшу небезпеку для американських республік . . . . . . . . . . . . . . . 214Розділ VIII. Що стримує тиранію більшості в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 216Відсутність адміністративної централізації . . . . . . . . . . . . . . . 216Про дух законності в Сполучених Штатах та як він слугує противагою демократії . . . . . . . . . . . . . . . 217Суд присяжних у Сполучених Штатах як політична установа . . . . . . . . . . . . . . . 222Розділ IX. Про основні причини, що сприяють існуванню демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227Роль випадку та божественного промислу у підтриманні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227Про те, як закони впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234Про те, як звичаї впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234Про релігію як політичний інститут. Її значуща роль у зміцненні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . 234Опосередкований вплив релігійних вірувань на політичне життя в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 236Про основні причини могутності релігії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 239Як освіта, звички та практичний досвід американців сприяють процвітанню демократичних інститутів . . . . . . . . . . . . . . . 244Про те, що закони ліпше, ніж природні умови, служать зміцненню демократичної республіки в Сполучених Штатах, а звичаї ще важливіші, ніж закони . . . . . . . . . . . . . . . 246Чи могли б закони та звичаї забезпечити існування демократичних інституті..
Ловушка уверенности. История кризиса демократии
В книге представлена история современной демократии в ее кризисных моментах — от Первой мировой войны до экономического краха 2008 г. Рассматривается, как демократия смогла пережить ряд серьезных угроз, среди которых Великая депрессия, Карибский кризис, Уотергейт и падение банка Lehman Brothers. Особое внимание уделяется политикам и мыслителям, которым пришлось иметь дело с этими кризисами: Вудро Вильсону, Джавахарлалу Неру, Конраду Аденауэру, Фрэнсису Фукуяме и Бараку Обаме. Книга адресована историкам, политологам, экономистам, а также широкому кругу читателей.ОГЛАВЛЕНИЕПредисловие . . . . . . . . . . . . . . 11Примечание о терминологии . . . . . . . . . 22Введение. Токвиль: демократия в кризисе . . 25Конкурирующие взгляды . . . . . . . . . . 28Демократия и судьба . . . . . . . . . . . 36Демократия и кризис . . . . . . . . . . . 45Путеводитель по будущему . . . . . . . . . 55Глава I. 1918: Ложный рассвет . . . . . . . 61Кризис . . . . . . . . . . . . . . . . 61Автократия против демократии . . . . . . . . 64Две речи . . . . . . . . . . . . . . . 70Поворот на 180 градусов . . . . . . . . . . 79Выборы . . . . . . . . . . . . . . . 86Итоги . . . . . . . . . . . . . . . . 93Глава II. 1933: Сам страх . . . . . . . . .105Кризис . . . . . . . . . . . . . . . 105Соперники . . . . . . . . . . . . . .108Сезон конференций . . . . . . . . . . .119Срыв . . . . . . . . . . . . . . . .129Итоги . . . . . . . . . . . . . . . .136Глава III. 1947: Новая попытка . . . . . 144Кризис . . . . . . . . . . . . . . . 144Неопределенная победа . . . . . . . . . .148Изобретение «холодной войны» . . . . . . .153Чего же захочет уважающая себя демократия? . . .160Вид с горы . . . . . . . . . . . . . .163Итоги . . . . . . . . . . . . . . . .172Глава IV. 1962: На грани . . . . . . . . . . .180Кризис. . . . . . . . . . . . . . . .180Умеют ли демократии блефовать? . . . . . . .183Старик и скандал . . . . . . . . . . . .199Итоги . . . . . . . . . . . . . . . .211Глава V. 1974: Кризис уверенности . . . . . . .221Кризис. . . . . . . . . . . . . . . .221Война и разрядка . . . . . . . . . . . .226Нефть и инфляция . . . . . . . . . . . .236Смена режима . . . . . . . . . . . . .244Итоги . . . . . . . . . . . . . . . .256Глава VI. 1989: Конец истории . . . . . . . .264Кризис. . . . . . . . . . . . . . . .264Пророки . . . . . . . . . . . . . . .267Посторонние . . . . . . . . . . . . . .282Итоги . . . . . . . . . . . . . . . .296Глава VII. 2008: Назад в будущее . . . . . . .305Кризис. . . . . . . . . . . . . . . .305Расплата . . . . . . . . . . . . . . .311Искупитель . . . . . . . . . . . . . .321Итоги . . . . . . . . . . . . . . . .329Эпилог. Ловушка уверенности . . . . . . .337Далекое и близкое . . . . . . . . . . . .337Четыре вызова . . . . . . . . . . . . .350Ловушка уверенности . . . . . . . . . . . 371Благодарности . . . . . . . . . . . . . .374Примечание об источниках . . . . . . . . . .376Источники . . . . . . . . . . . . . . .379..