Урбинати выделяет три типа искажения демократии: неполитическое, популистское и плебисцитарное. Каждое из них разрушает критически важное разделение, сохранение которого необходимо для исправно функционирующей демократии – барьер между свободным публичным форумом общественного мнения и правительственными институтами, проводящими в жизнь волю народа. «Неполитическая» демократия ставит решение экспертов выше политического мнения. Популистская демократия до предела поляризует публичный форум, на котором высказываются и обсуждаются различные мнения. А плебисцитарная демократия неоправданно большое значение придает эстетическим и иррациональным аспектам мнения. Как считает автор, демократия предполагает постоянную борьбу за выявление тех вопросов, которые граждане считают главными для их жизни. Следовательно, выражение мнения – такая форма действия, которая не менее важна, чем механизмы организации выборов и реализации решений.
Урбинати обращает фокус своего внимания не столько на открытых врагов демократии, сколько на тех, кто выдает себя за ее сторонников, это технократы, озабоченные только правильностью решений, демагоги, льстящие «народу», медиамагнаты, желающие превратить политическое управление в зрелищный спорт, а граждан – в болельщиков противоборствующих команд.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Инст.Гайдара, М. |
| Рік видання | 2016 |
| Кількість сторінок | 448 |
| Обкладинка | тверд |
-
4.101грн.
Схожі товари
Про демократію в Америці
Книжка французького державного діяча, історика та літератора Алексіса де Токвіля (1805 — 1859) — один з найвидатніших творів, написаних європейськими мандрівцями про Америку. Це суміш дорожніх нотаток, дослідження, документа й публіцистики. Токвіль всебічно аналізує об’єктивні умови існування, державно-політичний лад та духовне життя США, що обертаються на очах його покоління з «околиці цивілізації», з напівлеґендарного Нового Світу на реальний чинник європейської та світової політики.Працю видатного французького соціолога Алексіса де Токвіля «Про демократію в Америці» принципово замовчували в колишньому СРСР. Великий француз, досліджуючи американську дійсність 30-х років минулого століття, передбачив, що в майбутньому США стануть економічно могутньою, демократичною супердержавою, тимчасом як славетні на той час імперії Старого Світу поступово занепадатимуть, і дивовижно точно визначив причини цього.Перекладено за виданням: Alexis de Tocqueville. De la démocratie en Amérique. — Paris, Gallimard, 1961.ЗМІСТАндре Жарден. Передмова. . . . . . . . . . . . . 7Передмова автора до Дванадцятого французького видання . . . . . . . . . . 21ТОМ ПЕРШИЙВступ . . . . . . . . . . . . . . . 23Частина першаРозділ I. Зовнішні обриси Північної Америки . . . . . . . . . . . . . . . 33Розділ II. Походження англоамериканців та як воно позначилося на їхньому майбутньому . . . . . . . . 39Причини деяких особливостей англо-американських законів та звичаїв . . . . . . . . . . . . . . . 51Розділ III. Суспільний лад англоамериканців . . . . . . . . . . . . . . . 53Основна особливість суспільного ладу англоамериканців — це суто демократичне начало . . . . . . . . . . . . . . . 53Вплив англо-америкаиського суспільного ладу на політичне життя країни . . . . . . . . . . . . . . . 58Розділ IV. Про принцип народовладдя в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 60Розділ V. Потреба вивчити те, що відбувається в окремих штатах, перш ніж перейти до опису управління всім Союзом . . . . . . . . . . . . . . . 63Система громад в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 63Обсяги громади . . . . . . . . . . . . . . . 65Громадська влада в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 65Життя громади . . . . . . . . . . . . . . . 67Громадський дух у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 68Про округ у Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 70Про управління в Новій Англії . . . . . . . . . . . . . . . 71Роздуми про управління Сполученими Штатами . . . . . . . . . . . . . . . 78Про штат . . . . . . . . . . . . . . . 81Законодавча влада штату . . . . . . . . . . . . . . . 82Про виконавчу владу штату . . . . . . . . . . . . . . . 83Політичні наслідки децентралізації виконавчої влади в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 83Розділ VI. Судова влада в Сполучених Штатах та її вплив на політичний устрій суспільства . . . . . . . 93Інші права, надані американським суддям . . . . . . . . . . . . . . . 97Розділ VII. Про політичну юстицію в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 99Розділ VIII. Про федеральну конституцію (2) . . . . . . . . . . . . . . . 104Історія федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 104Загальні риси федеральної конституції . . . . . . . . . . . . . . . 105Прерогативи федерального уряду . . . . . . . . . . . . . . . 107Федеральна влада . . . . . . . . . . . . . . . 108Законодавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 108Інші відмінності між сенатом та палатою представників . . . . . . . . . . . . . . . 110Виконавча влада . . . . . . . . . . . . . . . 110У чому становите президента Сполучених Штатів відрізняється від становища конституційного монарха у Франції . . . . . . 112Випадкові обставини, здатні посилити вплив виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . 114Чому президентові Сполучених Штатів для виконання його обов’язків не потрібна підтримка більшості сенаторів та членів палати представників . . . . . . . . . . . . . . . 115Обрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 116Процедура виборів . . . . . . . . . . . . . . . 119Кризова ситуація під час виборів . . . . . . . . . . . . . . . 121Переобрання президента . . . . . . . . . . . . . . . 122Федеральні суди . . . . . . . . . . . . . . . 124Спосіб визначення сфери компетенції федеральних судів . . . . . . . . . . . . . . . 126Різні справи, що належать до федеральної юрисдикції . . . . . . . . . . . . . . . 127Судочинство у федеральних судах . . . . . . . . . . . . . . . 130Важливе місце, яке посідає Верховний суд серед найвищих державних органів . . . . . . . . . . . . . . . 132У чому полягає перевага федеральної конституції над конституціями штатів . . . . . . . . . . . . . . . 135Відмінність Конституції Сполучених Штатів Америки від усіх інших федеральних конституцій . . . . . . . . . . . . . . . 137Переваги федеральної системи взагалі та її особливе значення для Америки . . . . . . . . . . . . . . . 139Причини, з яких система федерального устрою не може бути впроваджена в усіх народів, а також причини, що спонукали англоамериканців прийняти цю систему . . . . . . . . . . . . . . . 143Частина другаРозділ I. На чому ґрунтується твердження, що в Сполучених Штатах країною керує народ . . . . . . . . 149Розділ II. Про партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 150Що залишилося від аристократичної партії в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 153Розділ III. Про свободу друку в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 155Розділ IV. Про політичні об’єднання в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 162Розділ V. Про демократичний уряд в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 168Про загальне виборче право . . . . . . . . . . . . . . . 168Про ухвали народу та про особливості американської демократії, що відбиваються в цих ухвалах . . . . . . . . . . . . . . . 168Про причини, які можуть якоюсь мірою пом’якшити ті риси демократії, про які я говорив вище . . . . . . . . . . . . . . . 170Про вплив американської демократії на виборні закони . . . . . . . . . . . . . . . 172Державні урядовці за американської демократії . . . . . . . . . . . . . . . 173Про права охоронців закону за повновладдя демократії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 175Адміністративна нестабільність у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 176Державні податки за демократичного правління в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 177Яким чином демократичний уряд Америки встановлює зарплатню державним урядовцям . . . . . . . . . . . . . . . 180Труднощі, пов’язані з визначенням причин, які схиляють американський уряд до заощадження . . . . . . . . . . . . . . . 182Чи можна порівнювати державні витрати у Сполучених Штатах Америки та у Франції . . . . . . . . . . . . . . . 183Про корупцію та вади керівників за демократії. Як це впливає на рівень моральності в суспільстві . . . . . . . . . . . . . . . 186На які зусилля здатна демократія . . . . . . . . . . . . . . . 187Про те, як влада американської демократії впливає сама на себе . . . . . . . . . . . . . . . 189Про те, як американська демократія провалить зовнішню політику . . . . . . . . . . . . . . . 191Розділ VI. Реальні переваги демократичної форми правління для американського суспільства . . . . . . 194Загальна спрямованість законів демократичної влади в Америці та властивості тих, хто втілює їх у життя . . . . . . . . 194Громадські настрої в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 197Про розуміння прав у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 198Пошана законів у Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 200Активна діяльність політичних властей усіх рівнів у Сполучених Штатах, її вплив на суспільство . . . . . . . . . . . . . . . 201Розділ VII. Про всевладдя більшості в Сполучених Штатах та про його наслідки . . . . . . . . . . . . . . . 205Всесилля більшості в Америці посилює непослідовність у законодавстві та управлінні, властиву всім демократичним державам . . . . . . . . . . . . . . . 207Свавілля більшості . . . . . . . . . . . . . . . 208Всесилля більшості веде до свавілля в діяльності американських державних службовців . . . . . . . . . . . . . . . 210Про те, як більшість у Сполучених Штатах володарює над думкою . . . . . . . . . . . . . . . 211Як неподільна влада більшості позначається на американському характері. Про придворний дух у Сполучених Штатах Америки . . . . . . . . . . . . . . . 213Всесилля більшості приховує в собі найбільшу небезпеку для американських республік . . . . . . . . . . . . . . . 214Розділ VIII. Що стримує тиранію більшості в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 216Відсутність адміністративної централізації . . . . . . . . . . . . . . . 216Про дух законності в Сполучених Штатах та як він слугує противагою демократії . . . . . . . . . . . . . . . 217Суд присяжних у Сполучених Штатах як політична установа . . . . . . . . . . . . . . . 222Розділ IX. Про основні причини, що сприяють існуванню демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227Роль випадку та божественного промислу у підтриманні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 227Про те, як закони впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234Про те, як звичаї впливають на підтримання демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 234Про релігію як політичний інститут. Її значуща роль у зміцненні демократичної республіки в Сполучених Штатах . . . . . . . . 234Опосередкований вплив релігійних вірувань на політичне життя в Сполучених Штатах . . . . . . . . . . . . . . . 236Про основні причини могутності релігії в Америці . . . . . . . . . . . . . . . 239Як освіта, звички та практичний досвід американців сприяють процвітанню демократичних інститутів . . . . . . . . . . . . . . . 244Про те, що закони ліпше, ніж природні умови, служать зміцненню демократичної республіки в Сполучених Штатах, а звичаї ще важливіші, ніж закони . . . . . . . . . . . . . . . 246Чи могли б закони та звичаї забезпечити існування демократичних інституті..
Демократия
В книге устанавливаются общие процессы, посредством которых за последние несколько столетий осуществляется демократизация и дедемократизация на национальном уровне повсюду в мире. Причем главными признаются три процесса: интеграция сетей доверия в публичную политику; изоляция публичной политики от категориального неравенства и уничтожение автономных центров власти, использующих методы принуждения и насилия. Автор по-новому представляет современные теории демократии, демократизации и дедемократизации, прибегая в подтверждение своих аргументов к аналитическому изложению истории (в основном после Второй мировой войны) государств и режимов и сравнению их между собой.Перед тем как получить почетную степень профессора имени Баттенвизера в Колумбийском Университете, Чарльз Тилли (доктор философии, Гарвард, 1958) преподавал в университетах Делавэра, Гарвардском, Торонто, Мичигана и в Новой школе социальных исследований. Ч. Тилли является членом Национальной академии наук, Американского философского общества и Американской академии художеств и наук. Он опубликовал 50 книг и монографий...
Народ дьяволов. Демократические лидеры и проблемы повиновения
Профессор социальной политики Оксфордского университета Стейн Ринген обеспокоен судьбой демократии в Великобритании и Соединенных Штатах. Имея большой опыт работы в правительственных учреждениях многих стран, он видит главную проблему современной демократии в неэффективном государственном управлении. Добившись власти, политики правят с позиции силы, веря, что их решения должны исполняться автоматически. Они не умеют расположить к себе госслужащих и пренебрегают лояльностью граждан. В результате даже самые умные и прогрессивные социальные программы не доводятся до реализации. Проигрывают от этого все — кроме тех, кто владеет реальными рычагами экономической власти и не заинтересован ни в каких переменах. Рост социального неравенства, политическая апатия населения — плата за неэффективность государственной машины. Чтобы она вновь заработала, мало произвести локальный технический апгрейд. Великобритании придется ради этого изменить свою конституционную систему, а Соединенным Штатам — совершить культурную революцию. СОДЕРЖАНИЕПредисловие к русскому изданию · 9Предисловие. Тщета власти · 12Глава 1. Бессилие всесильного правительства · 15Глава 2. Как делать это хорошо и как плохо · 36Глава 3. Как применять власть · 76Глава 4. Как быть правительством · 115Глава 5. Как отдавать распоряжения · 142Глава 6. Как не допустить ошибок · 178Глава 7. Как добиться повиновения чиновников · 208Глава 8. Как добиться повиновения граждан · 247Глава 9. Хорошее правительство · 321Благодарности · 379Литература · 383..