В книге подробно рассматривается роль СМИ в современной структуре российского общества в весьма широком спектре - от центральных (федеральных) телеканалов до районных газет. Излагается история их становления, особенности трансформации в переходный период, тенденции развития, которые закладывают основы функционирования в будущем. Отдельный раздел посвящен становлению правовых основ деятельности СМИ и нравственным аспектам работы журналистов.
Для студентов и преподавателей факультетов журналистики, а также для практических работников.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Аспект пресс, М. |
| Рік видання | 2006 |
| Кількість сторінок | 192 |
| Обкладинка | м'яка |
-
195грн.
Схожі товари
Основные понятия в социологии
Социальная жизнь постоянно меняется, и социология не может позволить себе стоять на месте. Сегодня эта дисциплина необычайно разнообразна в теоретическом отношении, охватывает множество тем и использует обширный методологический инструментарий. Важную роль в изучении социальной жизни играют ключевые понятия и идеи, которые позволяют социологам осмыслять общества. Однако толкование этих понятий постоянно эволюционирует и меняется. Книга вводит в основные понятия, благодаря которым социология сформировалась как научная дисциплина. Не ограничиваясь краткими словарными определениями, Энтони Гидденс и Филип Саттон подробно рассматривают каждое понятие, исторические и теоретические контексты его возникновения и бытования, показывают значения и интерпретации, обращая внимание на критику и развитие в современных исследованиях и теориях. Издание адресовано специалистам широкого спектра социальных и гуманитарных наук.СОДЕРЖАНИЕВВЕДЕНИЕ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9ТЕМА 1. МЫСЛИТЬ СОЦИОЛОГИЧЕСКИ . . . . . . . . . . . 14ГЛОБАЛИЗАЦИЯ (GLOBALIZATION) . . . . . . . . . . . . . . . . 14ДИСКУРС (DISCOURSE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19МОДЕРН (MODERNITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24ОБЩЕСТВО (SOCIETY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28ПОСТМОДЕРН (POSTMODERNITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . 33РАЦИОНАЛИЗАЦИЯ (RATIONALIZATION) . . . . . . . . . . 38СТРУКТУРА — ДЕЙСТВИЕ (STRUCTURE/AGENCY) . . . . 43ТЕМА 2. ДЕЙСТВОВАТЬ СОЦИОЛОГИЧЕСКИ . . . . . . . 49ИДЕАЛЬНЫЙ ТИП (IDEAL TYPE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ И (ИЛИ)КАЧЕСТВЕННЫЕ МЕТОДЫ(QUALITATIVE/QUANTITATIVE METHODS) . . . . . . . . . . 53НАУКА (SCIENCE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58РЕАЛИЗМ (REALISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63РЕФЛЕКСИВНОСТЬ (REFLEXIVITY) . . . . . . . . . . . . . . . . 68СОЦИАЛЬНЫЙ КОНСТРУКТИВИЗМ(SOCIAL CONSTRUCTIONISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72ТЕМА 3. ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА И УРБАНИЗМ . . . . . 78ИНДУСТРИАЛИЗАЦИЯ (INDUSTRIALIZATION) . . . . . . 78МИГРАЦИЯ (MIGRATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА (ENVIRONMENT) . . . . . . . . . . . 88ОТЧУЖДЕНИЕ (ALIENATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92РИСК (RISK). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96УРБАНИЗМ (URBANISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ(SUSTAINABLE DEVELOPMENT) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106ТЕМА 4. СТРУКТУРЫ ОБЩЕСТВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112БЮРОКРАТИЯ (BUREAUCRACY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112КАПИТАЛИЗМ (CAPITALISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117КОНСЬЮМЕРИЗМ (CONSUMERISM) . . . . . . . . . . . . . . . 122ОБРАЗОВАНИЕ (EDUCATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127ОРГАНИЗАЦИЯ (ORGANIZATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . 131РАЗДЕЛЕНИЕ ТРУДА (DIVISION OF LABOUR) . . . . . . . 137РЕЛИГИЯ (RELIGION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141ТЕМА 5. НЕРАВЕНСТВО ЖИЗНЕННЫХШАНСОВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147БЕДНОСТЬ (POVERTY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147ГЕНДЕР (GENDER) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152ИНТЕРСЕКЦИОНАЛЬНОСТЬ(INTERSECTIONALITY). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156КЛАСС (CLASS) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161ПАТРИАРХАТ (PATRIARCHY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 166РАСА И ЭТНИЧНОСТЬ (RACE AND ETHNICITY) . . . . 171СОЦИАЛЬНАЯ МОБИЛЬНОСТЬ(SOCIAL MOBILITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176СТАТУС (STATUS) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182ТЕМА 6. ОТНОШЕНИЯ И ЖИЗНЕННЫЙ ПУТЬ . . . . . 187ЖИЗНЕННЫЙ ПУТЬ (LIFE COURSE) . . . . . . . . . . . . . . . 187СЕКСУАЛЬНОСТЬ (SEXUALITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191СЕМЬЯ (FAMILY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196СЕТЬ (NETWORK) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201СООБЩЕСТВО (COMMUNITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205СОЦИАЛИЗАЦИЯ (SOCIALIZATION) . . . . . . . . . . . . . . 209ТЕМА 7. ВЗАИМОДЕЙСТВИЕИ КОММУНИКАЦИЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ (INTERACTION) . . . . . . . . . . . . . . 214ИДЕНТИЧНОСТЬ (IDENTITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218ИДЕОЛОГИЯ (IDEOLOGY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222КУЛЬТУРА (CULTURE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227МАССМЕДИА (MASS MEDIA) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232ПУБЛИЧНАЯ СФЕРА (PUBLIC SPHERE) . . . . . . . . . . . . 237ТЕМА 8. ЗДОРОВЬЕ, БОЛЕЗНЬ И ТЕЛО . . . . . . . . . . . . 242БИОМЕДИЦИНА (BIOMEDICINE) . . . . . . . . . . . . . . . . . 242МЕДИКАЛИЗАЦИЯ (MEDICALIZATION) . . . . . . . . . . . . 246РОЛЬ БОЛЬНОГО (SICK ROLE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250СОЦИАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ИНВАЛИДНОСТИ(SOCIAL MODEL OF DISABILITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 255СОЦИАЛЬНАЯ САМОСТЬ (SOCIAL SELF) . . . . . . . . . . 259СТИГМА (STIGMA) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 263ТЕМА 9. ПРЕСТУПНОСТЬИ СОЦИАЛЬНЫЙ КОНТРОЛЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 268АНОМИЯ (ANOMIE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 268ВОССТАНОВИТЕЛЬНОЕ ПРАВОСУДИЕ(RESTORATIVE JUSTICE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 273ДЕВИАЦИЯ (DEVIANCE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 277МОРАЛЬНАЯ ПАНИКА (MORAL PANIC). . . . . . . . . . . . 282НАКЛЕИВАНИЕ ЯРЛЫКОВ (LABELLING) . . . . . . . . . . . 286СОЦИАЛЬНЫЙ КОНТРОЛЬ (SOCIAL CONTROL) . . . . 291ТЕМА 10. ПОЛИТИЧЕСКАЯ СОЦИОЛОГИЯ . . . . . . . . 296ВЛАСТЬ (POWER) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 296ГОСПОДСТВО (AUTHORITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 300ГРАЖДАНСКОЕ ОБЩЕСТВО (CIVIL SOCIETY) . . . . . . 305ГРАЖДАНСТВО (CITIZENSHIP) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 310ДЕМОКРАТИЯ (DEMOCRACY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 315КОНФЛИКТ (CONFLICT) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 320НАЦИОНАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВО (NATION STATE) . . 324СОЦИАЛЬНОЕ ДВИЖЕНИЕ (SOCIAL MOVEMENT) . . 329..
Добробут націй
"У книзі я намагався показати, по-перше, якими є необхідні витрати правителя або держави, які з цих витрат мають покриватися за рахунок зборів з усього суспільства і які - тільки певною частиною суспільства чи окремими його членами; по-друге, якими є різні методи залучення всього суспільства до покриття витрат, що падають на все суспільство, і якими є головні переваги та неліки кожного з цих методів; і нарешті, по-третє, які причини й міркування спонукали майже всі сучасні уряди віддавати частину своїх доходів у довгострокову заставу або укладати позики і який вплив вони мали н ана дійсне багатство суспільства, на річний продукт його землі та його праці." (Адам Сміт)..
Загадка капіталу
Капіталізм у розвиткових і пострадянських країнах зазнав краху. Він несправедливий, недоступний для широких мас і перетворився на привілей своєкорисного клану підприємців і чиновників, — стверджує знаменитий перуанський економіст і громадський діяч Ернандо де Сото. Якщо люди в перехідних країнах — не убогі жебраки, не сліпі в’язні архаїчних культур, що ж заважає їм отримати від капіталізму те саме багатство, що й на Заході? Чому капіталізм процвітає лише на Заході, ніби відділений скляною стіною? Відповідь — дискримінаційна система майнових прав і нездатність продукувати капітал. Капітал — це кров капіталістичної системи, наріжний камінь прогресу і єдина річ, яку бідні країни не можуть випродукувати для себе, хоч би як їхнє населення залучалося до діяльності, притаманної капіталістичній економіці. Інтелектуальна свіжість і гостра полемічна аргументація принесли цій книжці, яка перекладена на три десятки мов, світову славу. Видання розраховане на широкого читача, а також економістів, соціологів, істориків та юристів...