Науково-публіцистичну книжку Мануеля Кастельса «Інтернет-галактика» присвячено одній із найактуальніших і найхиткіших тем-«викликів» сучасности: ролі й сутності інтернету, його нинішньому та майбутньому впливові на суспільство.
Кастельс пише нарис історії появи та розвитку інтернету, і то значно доладніший та докладніший за більшість інших доступних українському читачеві розвідок. Розписує своє розуміння «культури інтернету», принципів мережевого бізнесу. Найважливішими частинами тексту можна назвати аналіз впливу інтернету на політику, на розвиток автономних громад, вивчення інтерактивности, мультимедійности, а також дослідження кількісного виміру інтернету (споживачі, контент, розташування).
Головною концептуальною настановою «інтернет-галактики» у підсумку можна назвати узагальнену тезу про те, що інтернет є своєрідною технологічною відповіддю на вже назрілі суспільні зміни, а саме – на постання «мережевого суспільства», більш індивідуалізованого, з автономними громадами, зі зміщенням функцій та форм влади (та аж ніяк не з її зникненням), з новою роллю інформації; суспільства, яке, всупереч очікуванням, посилило, а не послабило урбанізацію, народило нові форми нерівности й вилучення. Прикметно, що Кастельс уникає аж надто різких контроверсійних прогнозів, прагне більш-менш наукової обґрунтованости, нарешті, завжди залишає місце для сумнівів та варіятивности, визнає і позитивні, й неґативні тенденції.
Найслабше місце українського видання «Інтернет-галактики» – видавничі недогляди: коректорські: пунктуаційні й ортографічні помилки впадають в око уже від палітурки, де, на відміну від титульної сторінки, назву написано без дефісу; верстальницькі: заголовок списку літератури, вміщеного наприкінці одного з розділів, опинився в самому низу попередньої сторінки; редакторсько-перекладацькі: калькованість синтаксису. Та коли заплющити очі на всі ці хиби, можна привітати вихід «Інтернет-галактики»: в Україні, що, згідно з найновішими даними, посіла дванадцяте у світі місце за поширенням інтернету, нині в інтелектуальному обігу маємо надто мало систематичних спроб осмислити це явище.
А змістовну частину прогнозів та оцінок Мануеля Кастельса можна буде легко перевірити на міцність уже найближчим часом: інтернет розвивається й розповсюджується дуже швидко.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Ваклер, К. |
| Рік видання | 2007 |
| Кількість сторінок | 304 |
| Обкладинка | тверд |
-
796грн.
Схожі товари
Введение в медиологию
Режи Дебре - известный французский политический теоретик левой ориентации, соратник Че Гевары и советник президента Франсуа Миттерана. В 1990 г. он предложил термин "медиология" для обозначения нового учения о средствах передачи знания и традиций, т. е. культурных благ. В работе "Введение в медиологию" (2000), Дебре, опираясь на достижения современной французской философской и социально-научной мысли, предлагает широкий спектр новых понятий и подходов, призванных объяснить процессы коммуникации, происходящие в современном мире...
Профессия - спикер. Книга-тренинг
Книга відомого мотиваційного спікера Ксенії Тейлор допоможе навчитися говорити так, щоб ваші слова потрапляли прямо в серце людини і приводили вас до успіху і бажаного результату.На сторінках видання ви знайдете конкретні покрокові алгоритми, приклади, інструменти, секрети, навички ефективної комунікації та психології спілкування..
СМИ в Древней Греции
Как общались между собой и обменивались информацией древние греки? Как они узнавали новости и наводили справки? Как путешествовали? Что за отношения были у них с дальними странами? Эти и многие другие вопросы никто не пытался рассмотреть как единое целое. Они, однако же, весьма важны, поскольку Греция изобрела средства и среды коммуникации, занимающие ведущее положение в нашей сегодняшней жизни: риторику, театр, политические собрания, Олимпийские игры...Все стороны жизни, изначально совершенно разные, естественным образом складываются концентрическими кругами вокруг полиса, среды обитания греков: читатель познакомится сначала с коммуникацией до возникновения полисов, затем внутри полисов и, наконец, между ними и негреческим миром. Наряду с вопросами, которые живо обсуждают в ученых кругах, читатель найдет в книге сюжеты, ставшие частью мировой культуры: суд над Сократом, камешки Демосфена, Александрийская библиотека и другие...



