Міжнародну систему розхитано, її центральні опори вже не витримують навантаження. Норми, які з часів Другої світової війни визначали світовий порядок, вичерпали себе.
Нову епоху визначають глобальна загроза тероризму, ризик поширення ядерної зброї, проникнення кіберпростору в усі сфери життя і незворотні кліматичні зміни.
Тим часом великі держави знову починають конкурувати між собою.
«Розхитаний світ» — це компетентний огляд подій у світі з проникливими історичними екскурсами.
Річард Хаас пояснює, як ми опинилися в цій складній ситуації і доводить, що без Сполучених Штатів світ не зможе досягти політичної й економічної стабільності, але й цій великій державі слід виробити новий підхід до зовнішньої політики.
Річард Хаас — американський дипломат, доктор політичних наук, президент Ради з міжнародних стосунків недержавної організації, яка бере участь у формуванні зовнішньої політики США. Служив старшим радником з Близького Сходу президента Джорджа Буша-старшого, очолював відділ стратегічного планування в апараті державного секретаря Коліна Павелла. Лауреат премії миру Тіпперері, нагороджено Громадянською медаллю Президента США та Почесною відзнакою Державного департаменту США.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Основи, К. |
| Рік видання | 2019 |
| Кількість сторінок | 376 |
| Обкладинка | м'яка |
-
651грн.
Схожі товари
Вибір: світове панування чи світове лідерство
Остання за часом велика книжка відомого американського політолога і державного діяча Збіґнєва Бжезінського «Вибір: Світове панування чи світове лідерство» (2004) розглядає проблеми ролі США в новому столітті як світової держави, здатної стати запорукою стабільності та безпеки в усьому світі.Автор зосереджує увагу на вкрай важливих альтернативах: чи полягає роль його країни у пануванні, підкріпленому військовою й економічною силою, чи у лідерстві, ґрунтованому на згоді цивілізованих народів щодо головних засад співіснування у мінливому й небезпечному світі? З. Бжезінський рішуче обстоює другий варіант, доводячи, спираючись на глибокий політологічний аналіз і свій величезний практичний досвід, що тільки таке лідерство може зробити світ стабільнішим і безпечнішим...
Геополитика: Как это делается
Слово «геополитика» прочно вошло в нашу жизнь. Каковы они — геополитические интересы России сегодня? Какими они были раньше? Изменилось ли хоть что-нибудь за прошедшие века? Новая книга Николая Старикова, автора бестселлеров «Кризис: как это делается», «Сталин. Вспоминаем вместе», «Национализация рубля — путь к свободе России», просто и понятно разъясняет суть происходящего на мировой шахматной доске. Используя множество исторических примеров, известных и малоизвестных широкой публике, автор показывает, как принципы геополитики реализуются на практике. И ход истории сразу становится понятным, а поступки государственных деятелей, которые до этого считались «необъяснимыми», наполняются логикой и смыслом. Прочитав новую книгу Николая Старикова, вы узнаете:• Ради чего товарищ Сталин превращал красноармейцев в белогвардейцев.• Против кого Петр I сумел «подружиться» со шведским королем Карлом ХII и что из этого вышло.• Как Ротшильды создавали Великую Германию.• Почему Россия и Англия постоянно сталкивались в Афганистане, Персии и Китае.• Как остров Мальта связан с походом казаков в Индию и убийством императора Павла I. • Отчего все революционеры старались затопить русский флот.Не ищите сложных объяснений для простых вещей. Борьба бесконечна. И Россию в покое не оставят…..
История дипломатии. Т.3. (1919-1939 гг.)
Библиографическая редкость. Государственное социально-экономическое издательство. Издание под редакцией В. П. Потемкина.Весь трехтомный цикл ставит своей задачей — на основе анализа международных отношений в последовательно сменявшиеся эпохи — изложить краткую историю дипломатии от древних времен до нашего времени.Том 3 повествует о периоде истории дипломатии с 1919 по 1939 г., между первой и второй мировыми войнами, в котором достаточно отчетливо обозначаются три этапа. Первый этап (1919–1923 гг.) характеризуется усиленной дипломатической деятельностью стран-победительниц, направленной, во-первых, на создание и укрепление версальско-вашингтонской системы послевоенных международных отношений, во-вторых, на изоляцию Советской страны в целях ее скорейшего подчинения или разгрома путем вооруженной интервенции. Второй этап (1923–1929 гг.) ознаменован был, во-первых, обострением внутренних противоречий версальско-вашингтонской системы, во-вторых, постепенным расшатыванием этой системы усилиями враждебных ей государств, в-третьих, вступлением капиталистических стран на путь дипломатического признания непрерывно крепнущей Страны Советов. Третий этап (1929–1939 гг.), открывающийся наступлением экономического кризиса, связан с крушением версальско-вашингтонской системы, которая распадается под напором внутренних противоречий и под ударами агрессивных стран — Германии, Италии, Японии, объединяющихся в блок поджигателей войны...