У книзі Мілади Анни Вахудової «Нерозділена Європа» досліджено механізм впливу ЄС на посткомуністичні країни Центрально-Східної Європи - важелі та паси, які перекладали зовнішній чинник на внутрішньо-політичну зміну цілого спектра розмаїтих політичних режимів, котра привела їх кінець кінцем до конверґенції на ґрунті ліберальної демократії та вступу до ЄС. Дослідження, що його пропонує ця книжка, організовано за принципами суспільно-наукового експерименту з ретельним добором об’єктів, який дає змогу якнайчіткіше оприявнити спільне та відмінне між ними, а відтак побудувати узагальнену модель політичної еволюції країни, що стає на шлях вступу до ЄС, незалежно від соціально-політичної бази її еліт. Водночас у світлі сучасних теорій міжнародних відносин авторка шукає відповіді на питання, чи є Європейський Союз незалежним дієвцем із окремими інтересами та впливом, не тотожними інтересам і впливу його складників.
«Нерозділена Європа: демократія, важелі впливу та інтеґрація після комунізму» була вперше надрукована англійською мовою у 2005 році.
Цей переклад публікується за погодженням з Oxford University Press.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | КМА изд-во, К. |
| Рік видання | 2009 |
| Кількість сторінок | 380 |
| Обкладинка | м'яка |
-
684грн.
Схожі товари
Социальные истоки диктатуры и демократии: Роль помещика и крестьянина в создании современного мира
В классической работе выдающегося американского исторического социолога Баррингтона Мура-младшего (1913–2005) предлагается объяснение того, почему Британия, США и Франция стали богатыми и свободными странами, а Германия, Россия и Япония, несмотря на все модернизационные усилия, пришли к тоталитарным диктатурам правого или левого толка. Проведенный автором сравнительно-исторический анализ трех путей от аграрных обществ к современным индустриальным — буржуазная революция, «революция сверху» и крестьянская революция — показывает, что ключевую роль в этом процессе сыграли как экономические силы, так и особенности и динамика социальной структуры. Книга адресована историкам, социологам, политологам, а также всем интересующимся проблемами политической, экономической и социальной модернизации...
Гражданская культура: Политические установки и демократия в пяти странах
Книга Г.Алмонда и С.Вербы стала модельным примером в области сравнительной политологии, на который равняются все последующие исследователи. В книге обобщены результаты массовых опросов, проводившихся в США, Великобритании, Германии, Италии и Мексике, направленных на изучение роли гражданских ценностей и гражданского поведения в поддержании демократической политической системы. Понятие гражданской культуры передает прежде всего уровень осознания гражданином общественных задач, его практической активности в деле претворения их в жизнь. В этом смысле она - структурный элемент гражданской жизни и выражает степень зрелости общества, способность обеспечения общегражданских интересов, форм и механизмов выработки и реализации совместных решений, согласованных действий. Авторы выделяют три типа гражданской культуры - парохиальную (ориентированную на сугубо местные проблемы), где нет конкретизации политических ролей и где политическая ориентация обыкновенно не конкретизируется; подданническую, где отношение к политической системе в целом возникает, но остается пассивным; и культуру участия, в которой члены общества четко ориентированы на активные действия, направленные на политическую систему в целом. Гражданин есть производное от "участника", "подданного" и "парохиала", а гражданская культура - производное от перечисленных трех типов культур...