Автор утверждает, что даже если власть людей подобного типа установлена легитимно и за народом сохраняются его базовые права, простое существование такой власти делает тех, кто подчиняется ей, несвободными. Большинство итальянцев, подражающих своим элитам, лишены минимальных моральных качеств свободного народа — уважения к Конституции, готовности соблюдать законы и исполнять гражданский долг. Вместо этого они выказывают такие черты, как сервильность, лесть, слепая преданность сильным, склонность лгать и т.д.
Книга представляет интерес для социологов, политологов, историков, философов, а также широкого круга читателей.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | ГУ ВШЭ, М. |
| Рік видання | 2014 |
| Кількість сторінок | 144 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.784грн.
Схожі товари
Политология. Методы исследования \Б/У подчеркивания
Американские профессора Дж. Б. Мангейм и Р. К. Рич на протяжении многих лет читали студентам и аспирантам курс лекций о методах исследования в политологии.В результате появилась на свет эта книга, выдержавшая на Западе четыре издания и ныне ставшая доступной нашему читателю.Для преподавателей, учащихся, всех, кто хочет овладеть исследовательскими приемами в политологии – от постановки задачи до интерпретации результатов, – учебник Мангейма и Рича станет настольной книгой, важным подспорьем в учебе и работе.СодержаниеВведение1. Процесс исследованияФормулирование теорииОперационализация теорииВыбор адекватных методов исследованияНаблюдение за поведениемАнализ данныхИнтерпретация результатовПодготовка к исследованию2. Создание теории: понятия и гипотезы в политологииЧто такое теория?Логика построения теорииКомпоненты теорииПроверка и совершенствование теорииРоль гипотезФормулирование гипотезЗаключение3. От абстрактного к конкретному: операционализация и измерениеОперационализация: связь между теорией и наблюдениемОперационные определенияИзмерение. Уровни измеренияРабочая гипотезаОшибка измеренияВалидностьНадежностьЗаключение4. Работа по плану: как составить программу исследованияЦель и программа исследованияУчет в программе исследования альтернативных конкурирующих гипотезЭкспериментальные программы исследованияФормирование группПолевые эксперименты и неэкспериментальные программыКвазиэкспериментальные программыВыбор программы исследованияФакторы, угрожающие валидности5. Кто, что, где, когда: проблема выборкиРепрезентативная выборкаПроцедуры формировании репрезентативной выборкиУстановление необходимого объема выборкиЗаключениеМетоды сбора данных6. ОпросЭтапы проведения опросаКонцептуализацияСхематизация опросаПодготовка инструментарияПланирование опроса и построение выборкиПроблемы, связанные с финансированием опросаОбучение и инструкция персоналаПредварительное тестированиеПроведение опросаНаблюдение за ходом опроса (мониторинг)Контрольная проверкаВторичный анализ данных опроса7. ИнтервьюированиеВыборочное интервьюированиеФормулирование вопросовОтбор интервьюеровНаправленное интервьюированиеМетодика направленного интервьюированияСпециализированное интервьюирование8. ШкалированиеПостроение шкалы: две основные проблемыШкалирование по ЛайкертуШкалирование по ГуттмануШкалирование по ТёрстоунуМетод семантического дифференциала9. Контент-анализПодготовка к контент-анализуПроведение содержательного контент-анализаПроведение структурного контент-анализаНекоторые проблемы, возникающие в ходе контент-анализа10. Источники и применение сводных данныхТипы сводных данныхПроблемы, связанные с использованием сводных данныхИсточники сводных данныхСбор сводных данныхЗаключение11. Поверх границ: практика сравнительных исследованийВыявление “кочующих вопросов”Поиск эквивалентной мерыОтбор стран для изученияОтбор независимых наблюденийОтбор материалаЗаключениеОбработка данных12. Подготовка и обработка данныхКодирование: что все эти цифры значат?Книга кодов и кодировальный бланкКак обработать данные13. Описание данных: построение таблиц, диаграмм, гистограммПеречневая таблицаЛинейная диаграммаСекторная диаграмма и гистограммаДвусторонняя гистограммаТаблица взаимной сопряженности признаковНекоторые предостережения14. Статистика I: анализ одномерных распределенийИзмерение средней тенденции и дисперсииИзмерения для номинальных переменныхИзмерения для порядковых переменныхИзмерения для интервальных переменныхЗаключение15. Статистика II: изучение взаимосвязей между двумя переменнымиИзмерение связи и статистической значимостиИзмерение связи и значимости для номинальных переменныхИзмерение связи и значимости для порядковых переменныхИзмерение связи и значимости для интервальных переменныхЗаключение16. Статистика III: изучение взаимосвязей между несколькими переменнымиАнализ таблицМножественная регрессияИнтерпретация результатов множественной регрессииРешение общих проблем множественной регрессииПат-анализАнализ временных рядовЗаключение17. Математическое моделированиеПроцесс моделированияЗачем нужны модели?Примеры математических моделей политического поведенияДругие типы моделейСложности, связанные с моделированиемЗаключение18. Некоторые обобщенияРазработка гипотезы, измерения и программа исследованияСбор и анализ данныхКонтрольный бланк для оценки исследованийЗаключениеПриложение А. Статистические таблицыПриложение В. Этические проблемы в эмпирических исследованияхСловарь терминов..
Рождение биополитики. Курс лекций, прочитанных в Коллеж де Франс в 1978-1979 учебном году.
Лекционный курс Мишеля Фуко «Рождение биополитики» был прочитан в Коллеж де Франс в 1978—1979 учебном году. Фуко в первый и последний раз избирает объектом своего анализа историю мысли XX века. В центре его внимания оказывается становление неолиберализма как определяющей современное состояние западного мира политико-экономической доктрины. Фуко с присущими ему скрупулёзностью и изяществом анализирует две основных ветви неолиберализма — германский ордолиберализм и американский анархо-либерализм, предлагая оригинальную версию событий, отличную от принятой в англо-саксонском мире. Эта исследовательская стратегия позволяет ему подойти к теме биополитики — тотального властного инвестирования всех жизненных процессов, в которое оказалось включено всё западное человечество. В этом отношении публикуемый курс оказывается продолжением лекционного курса 1977—1978 учебного года «Безопасность, территория, население». Издание адресовано историкам, философам, экономистам и всем, кто интересуется современным состоянием западноевропейской мысли. ..
Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи
Сучасні багатії перетворилися на глобальну спільноту рівних: у них більше спільного між собою, ніж зі співвітчизниками. Цей новий клас два десятиліття досліджувала Христя Фріланд. Через численні інтерв’ю авторка препарує життя плутократів з глибоким розумінням і навіть співчуттям. Йде слідами російських, мексиканських, індійських олігархів під час буму приватизації, показує гендерні відмінності між «жіночим» середнім класом і «чоловічою» елітою нагорі. Фріланд розповідає, чим відрізняються нинішні багатії від колишніх рантьє, звідки в них гроші і навіщо вони займаються благодійністю. Зокрема приділяє увагу й українським мільйонерам, які теж ухопили ласий шматок пирога.Бестселер The New York Times. Найкраща книга 2013 року за версією Financial Times. Христя Фріланд отримала за «Плутократів» Премію ім. Ліонеля Жельбера (за документальне висвітлення міжнародних справ) та нагороду National Business Book Award за найбільш видатну канадську книжку, що має відношення до бізнесуВідгуки про книжку«Фріланд проводить аналогію з Венецією, яка 700 років тому стала заможною торговою імперією. Місто занепало, коли плутократи закріпили свої переваги, придушивши відкрите динамічне суспільство, завдяки якому місто розквітло. Сьогодні Венеція тоне. Книжка Фріланд спонукає задуматися, чи не тонемо ми теж».— Chicago Tribune«На жаль, це дуже потрібна книжка. Те, що Фріланд навряд чи стане вашим другом у політиці, не має відлякувати. Але прочитавши її, ви гірко посмієтеся, коли пригадаєте гасло нещодвньої конференції консервативної партії: «Для тих, хто тяжко працює».Авторка подає правду без зайвих емоцій. Вона вміє слухати плутократів, і вони з нею говорять».— Guardian«Міс Фріланд добре розкриває звички й мораль нової еліти, але мимоволі показує і те, що ми завжди молилися на гроші, статус і владу. Велике табло демонструє меркантильний рахунок нашого життєвого матчу — і цей рахунок багато про нас розкаже».— New York Journal of BooksЦитатиПро канадський фінансовий секторСвоєкорислива, і в кінцевому підсумку саморуйнівна, ментальність Вол-стріт і Сіті впливала на фінансову політику всього світу, але запанувала не скрізь. Один з винятків — Канада. Тамтешні регулятори висували жорсткіші вимоги до банківських резервів і кредитних операцій, ніж у Лондоні і в Нью-Йорку. В результаті канадський фінансовий сектор не довелося рятувати коштом бюджету, а рецесія (і бюджетний дефіцит) проходила тут м’якше, ніж у Сполучених Штатах. Канадський центробанк досі ділить світ на «кризові економіки» (там, де банки обвалилися) і решту, як-от Канада.Оттава пішла іншим курсом, бо уряд по-іншому розумів свої обов’язки стосовно системи в цілому і по-іншому будував стосунки з банкірами. Засади такого підходу сформував Пол Мартін, міністр фінансів у 1990-ті роки. Мартін до шариковського класу «взяти-й-поділити» не належить — він сам мультимільйонер. «Я знав, що рано чи пізно станеться криза, як і всі, хто вчив історію, — розповів він мені. — Я просто хотів бути впевнений, що криза станеться не в Канаді, а міжнародна епідемія не сильно зачепить канадські банки».Про позиційні блага«Позиційні блага» — це товари і послуги, чия цінність залежить від дефіцитності і бажання інших людей їх мати. Якщо у вас є, то в мене не буде. Місце у Гарварді чи будинок у престижній шкільній окрузі — це позиційні блага. Айфон чи пошта на «джімейлі» — ні.Про світських святихВеликі гроші допомагають виправдати вечори, проведені за роботою. Крім того, супереліту, принаймні до фінансової кризи 2008 року, гріла роль героїв нашого часу — так їх сприймала наша культура. Їхні чесноти проявлялися не в традиційній юдео-християнській формі — Стів Джобс, центральний персонаж іконостасу, був неприємним егоїстичним типом, який без докорів сумління зневажав і ображав працівників, членів родини (зокрема доньку), що вже казати про простих смертних, які наважувалися написати йому імейла. Але без них бізнес не процвітає, тут вони перевершують усіх — ось чому нам так подобається історія про друге пришестя Джобса в «Епл», коли він показав, які нікчеми його перед тим звільнили.Про Джорджа СоросаТридцять років, від 1969-го до 2000-го, його фонд «Квантум» давав інвесторам в середньому 31 відсоток на рік . Якби ви вклали в Сороса десять тисяч доларів у 1969 році, то у 2000-му отримали б 43 мільйони. За даними фонду «Ел-сі-ейч інвестментс», який входить до складу «Едмон де Ротшильд груп», Сорос — найуспішніший інвестор сучасності, станом на 2010 рік він заробив більше, ніж Ворен Бафет, «Волт Дісней» і «Епл»...