Финляндия уже давно попала в центр сообщества информации и коммуникационных технологий, обрастая исключительно успешными компаниями и эффективным распространением медиатехнологий, а также значительным коэффициентом инноваций во всех социальных сферах. Тем не менее, ее социальные и культурные ценности и институциональное управление являются контрастными по отношению к Силиконовой Долине. Ключевой миф неолиберализма состоит в том, что государственные компании неэффективны и убыточны по определению. Однако при взгляде на компанию Sitra, деятельность которой подробно анализируется в предлагаемой вниманию читателей книге, рушится вся система идеологической аргументации "Вашингтонского консенсуса". Sitra не просто добилась высокой эффективности, но и стала силой, преобразующей все финское общество. В сущности, перед нами модель общественной корпорации новой эпохи. Модель, имеющая ценность не только применительно к Финляндии, и не только в информационном секторе.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Логоs, М. |
| Рік видання | 2002 |
| Кількість сторінок | 224 |
| Обкладинка | м'яка |
-
1.589грн.
Схожі товари
Общество общества. 2 тома
"Общество общества" Никласа Лумана - всеобъемлющее социологическое исследование общества как системы. Выработанная этим классиком современной социологии теория всесторонне и обоснованно описывает процесс возникновения Мирового Общества в качестве осевого для социального развития западной цивилизации как таковой. Используя такие универсальные - как для естественных, так и для социальных наук - ключевые понятия как аутопойесис, бифуркация, биологическая эволюция, хаос, система и функция, информация и коммуникация, Луман описывает динамику эволюционирования всех важнейших сфер социальности: Право и Политику, Науку и Образование, Религию и Искусство, Экономику и Любовь. Том 1. Общество как социальная система. Медиа коммуникации. Эволюция Том 2. Дифференциация. Самоописания..
Інтернет-галактика
Науково-публіцистичну книжку Мануеля Кастельса «Інтернет-галактика» присвячено одній із найактуальніших і найхиткіших тем-«викликів» сучасности: ролі й сутності інтернету, його нинішньому та майбутньому впливові на суспільство.Кастельс пише нарис історії появи та розвитку інтернету, і то значно доладніший та докладніший за більшість інших доступних українському читачеві розвідок. Розписує своє розуміння «культури інтернету», принципів мережевого бізнесу. Найважливішими частинами тексту можна назвати аналіз впливу інтернету на політику, на розвиток автономних громад, вивчення інтерактивности, мультимедійности, а також дослідження кількісного виміру інтернету (споживачі, контент, розташування).Головною концептуальною настановою «інтернет-галактики» у підсумку можна назвати узагальнену тезу про те, що інтернет є своєрідною технологічною відповіддю на вже назрілі суспільні зміни, а саме – на постання «мережевого суспільства», більш індивідуалізованого, з автономними громадами, зі зміщенням функцій та форм влади (та аж ніяк не з її зникненням), з новою роллю інформації; суспільства, яке, всупереч очікуванням, посилило, а не послабило урбанізацію, народило нові форми нерівности й вилучення. Прикметно, що Кастельс уникає аж надто різких контроверсійних прогнозів, прагне більш-менш наукової обґрунтованости, нарешті, завжди залишає місце для сумнівів та варіятивности, визнає і позитивні, й неґативні тенденції.Найслабше місце українського видання «Інтернет-галактики» – видавничі недогляди: коректорські: пунктуаційні й ортографічні помилки впадають в око уже від палітурки, де, на відміну від титульної сторінки, назву написано без дефісу; верстальницькі: заголовок списку літератури, вміщеного наприкінці одного з розділів, опинився в самому низу попередньої сторінки; редакторсько-перекладацькі: калькованість синтаксису. Та коли заплющити очі на всі ці хиби, можна привітати вихід «Інтернет-галактики»: в Україні, що, згідно з найновішими даними, посіла дванадцяте у світі місце за поширенням інтернету, нині в інтелектуальному обігу маємо надто мало систематичних спроб осмислити це явище.А змістовну частину прогнозів та оцінок Мануеля Кастельса можна буде легко перевірити на міцність уже найближчим часом: інтернет розвивається й розповсюджується дуже швидко...
Избранные работы \Зиммель
Георг Зиммель (1858—1918) - немецкий философ и социолог, представитель философии жизни, прямо или опосредованно оказавший влияние на развитие философии и социологии XX в. университета. В 1881 г. получил докторскую степень по философии за диссертацию о Канте. Название диссертации: «Сущность материи согласно физической монадологии Канта». Будучи внештатным професором Берлинского университета, в течении 13 лет читал курсы логики, истории философии, метафизики, этики, философии религии, философии искусства, социальной психологии, социологии, а также спецкурсы по Канту, Шопенгауэру, Дарвину. За Георгом Зиммелем закрепилась репутация философа, который не дотянул до того, чтобы стать классиком. Его влияние на современную философию, социологию, а также на гуманитарные науки, скажем, литературоведение, глубоко и обширно, однако в значительной степени, как заметил Юрген Хабермас, анонимно. Среди выдающихся философов, на которых оказал влияние Зиммель, можно назвать Блоха, Бубера, Лукача, Хайдеггера, Сартра и др., а если вспомнить и социологов, то список получится очень длинным. Идеи Зиммеля восприняты многими, но именно как отдельные идеи, и, будучи воспринятыми, они поменяли свою понятийную оболочку. Главная понятийная матрица Зиммеля "жизнь и форма" - действительность как процесс дифференциации жизни, отлагающийся в формах культуры. Рассматривая историю культуры сквозь призму конфликта между жизнью и культурой, Зиммель предложил оригинальную интерпретацию, по сути, главной проблемы эпохи модерна, что дало основание Ю. Хабермасу назвать его «философствующим диагностом своего времени». Непреходящим достоинством работ Зиммеля является эссеистическая выразительность их стиля. СодержаниеИндивидульный закон (К истолкованию принципа этики) ..c. 11-60Конфликт современной культуры ..c. 61-79Понятие и трагедия культуры .c. 80-104Религия. Социально-психологический этюд .c. 105-157К вопросу о метафизике смерти .c. 158-171Микеланджело (К метафизике культуры) ..c. 172-193Гете.c. 194-417Приложение. Юдин. "Зиммель и Бахтин"..