"Право и экономика" занимается применением экономического анализа к правовым проблемам. Этот подход представлен в публичном обсуждении вопросов государственного управления, он применяется также в самых разных социальных науках, включая политическую экономию, конституционную экономику и политологию.
Книга предлагает всестороннее объединение сфер права и экономики. Автор подвергает сомнению традиционные подходы к праву и экономике и выявляет общие темы, проходящие через две эти области, предлагая читателям способы интеграции их знаний с целью изучения проблем через призму обеих дисциплин. В книге рассматриваются основные методы "права и экономики" в их применении к широкому кругу вопросов, включая вандализм в искусстве, продажу почек и право собственности на метеорит. Сжатая, но достаточно полная, эта книга - идеальное введение в широкий спектр понятий и споров в области "права и экономики". Она станет увлекательным и интересным чтением для студентов экономических и юридических факультетов, а также для тех, кто интересуется социальными науками в целом.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2017 |
| Кількість сторінок | 416 |
| Обкладинка | твердый |
-
4.526грн.
Схожі товари
Человечество на рубеже веков. Показатели социально-экономического развития.
Рассматриваются количественные и качественные показатели, характеризующие состояние человечества на рубеже ХХ-ХХI веков. Впервые в отечественной литературе представлены цифры и факты, в комплексе раскрывающие уровень жизни и социальной защищенности жителей различных стран, показатели здоровья и нравственного облика населения, состояния преступности и охраны окружающей среды. Наиболее полные сведения даются о России. Китае и США. Освещены структура и деятельность ООН и других международных организаций.Для студентов, преподавателей, научных работников, специалистов в области экономики, статистики и международных отношений. Представляет интерес для широкого круга читателей...
Либидинальная экономика
Жан-Франсуа Лиотар (1924–1998) принадлежит к числу крупнейших французских философов ХХ века. «Либидинальная экономика» (1974) – одна из трех «больших» книг философа, в которой он, реагируя на недостаточную, на его взгляд, критику капитализма в злободневном философском бестселлере «Анти-Эдип» Делёза – Гваттари, предпринимает не столько критику, сколько радикальную деконструкцию не только капитализма, но и всех его критик, начиная с Маркса и кончая Бодрийяром, и вообще любой экономики, в том числе фрейдовской или лакановской, кроме прокламируемой им экономики либидинальных интенсивностей. Оставшаяся во многом непонятой современниками, «Либидинальная экономика» обрела в начале XXI века новое прочтение в трудах в основном англоязычных исследователей и мыслителей.СодержаниеВЕЛИКАЯ ЭФЕМЕРНАЯ ПЛЕНКАОткрывая либидинальную поверхностьЯзыческая театрикаКруговращение чертыДвусмысленность знаковДедукция объемного телаДвусмысленность двух принципов влеченияЛабиринт, крикТЕНЗОРСемиотический знак Сокрытие доИнтенсивность, имя«Пользуйся мною»Симулякр и фантазм Синтаксис как кожаНеподценноеЖЕЛАНИЕ ЗА ИМЕНЕМ МАРКСЛибидинальный МарксНе бывает подрывных областейЛюбая политэкономия либидинальнаЛюбая политэкономия либидинальна (бис)Не бывает примитивных обществ Неорганическое телоЭдварда и малышка МарксСилаТавтологияКОММЕРЦИЯНикомахова эротикаПохвальное слово лидийцамУчрежденная проституцияПлата как уверткаВойна за серебро, валюту смерти: меркантильная политикаКАПИТАЛCoitus reservatusНуль заимообращенияНигилистическая теория кредитного нуляИспользование кредитных денег для воспроизводстваИспользование кредитных денег для спекуляции: год 1921Использование кредитных денег для спекуляции: год 1929ЭКОНОМИКА ВСЕГО ВЫШЕНАПИСАННОГОЭкономика фигуративного и абстрактногоТеоретическое как либидинальноеТела, тексты: проводникиПРИЛОЖЕНИЕЛиотар о «Либидинальной экономике»От переводчикаУКАЗАТЕЛЬ ИМЕН..
Цивілізація. Як захід став успішним
За книжкою «Цивілізація», яка стала бестселером New York Times, знято серію телепрограм на BBC. Журнал Time визнав її автора одним із найвпливовіших людей світу.ТематикаІсторія, культура, політика, економіка, цивілізації, Захід.Про книжкуНіл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося». І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.Для кого книжкаДля усіх, хто цікавиться історією, політикою, економікою.Чому ця книжкаАвтор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.Про автораНіл Ферґюсон — видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду і Стенфорду. Автор 14-ти книжок, зокрема бестселерів «Піднесення грошей» та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.Відгуки про книжку«Неперевершена історія ідей, винайдених на Заході».The Economist«Ця книжка — надзвичайно полемічна і своєчасна. Ферґюсон з притаманною йому проникливістю береться до справи, не забуваючи про вишуканість стилю. Він закінчує тезою про те, що для Заходу найбільша загроза — не Китай, а сам Захід: виплекана власним невіглаством боязливість, дурисвітство, породжене нерозумінням власної спадщини. Ферґюсон має рацію, але доводить, що все ще можна виправити».The Financial Times«Ферґюсон провадить сміливий аналіз шістсотлітнього пласту світової історії. В його устах урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим».KirkusЦитатиПро значення історіїМинуле — це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія — це не вивчення минулого, це вивчення самого часу.Про роль подорожей в АфрикуДа Ґама вирушив у подорож 8 липня 1497 року. Коли через чотири місяці він зі своїми португальськими побратимами обігнув мис Доброї Надії на південному краю Африки, перед ними не поставало питання, яких екзотичних тварин слід привезти для короля [як цього хотів китайський імператор]. Вони хотіли знати, чи пощастить їм у тому, в чому інші зазнали невдачі — у відкритті нового маршруту завезення прянощів. Вони прагнули торгівлі, а не данини.Про відмінності у зростіСередній зріст англійських в’язнів у XVIII столітті досягав 170 сантиметрів. Середній зріст японських вояків у той же період не перевищував 158 сантиметрів91. У час, коли Схід впритул зіткнувся із Заходом, вони вже не могли подивитися один одному в очі як рівні.Про відмінності в європейській колонізації АмерикиЦі два кораблі [з Іспанії та з Англії] символізують історію двох Америк. На одному — конкістадори, на іншому — наймані слуги. На одному кораблі мріяли про миттєвий грабунок і цілі гори золота майя. На іншому знали, що попереду на них чекають роки важкої праці, але винагородою за неї стане найпривабливіша в світі власність: найперше — землі Північної Америки, а крім того — участь у законотворенні. Справжня власність та представництво — ось що було північноамериканською мрією.Про азійську імперіюЗ правильними інститутами й технологіями, не кажучи вже про правильний одяг, азійська імперія могла перемогти будь-яку європейську країну. Один економічний прогностик ще 1910 року передрікав, що до кінця століття Японія обжене навіть Британію, що вона й зробила: 1980 року японський ВВП на душу населення вперше перевищив британський. Хоч як сумно, з 1910 по 1980 рік британські темпи ВВП залишилися незмінними...