| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наш формат, К. |
| Рік видання | 2018 |
| Кількість сторінок | 376 |
| Обкладинка | тверд |
-
809грн.
Схожі товари
Власть коммуникации
Книга одного из крупнейших социологов современности Мануэля Кастельса, известного российскому читателю по опубликованным ранее произведениям, представляет собой поистине энциклопедию «работы» власти в современном пронизанном медиа мире. Автор дает практически исчерпывающее представление как о современном политическом процессе, существующем только через посредство медиа, так и об используемых последними способах привлечения общественного внимания (самого дорогого ресурса сегодня!), среди которых одним из наиболее популярных оказывается скандал. М. Кастельс отталкивается от последних достижений нейронауки в изучении эмоционального интеллекта, позволяющих успешно использовать техники так называемой каскадной активации, фрейминга, прайминга и других методов воздействия на зрителя/читателя/слушателя. Для подтверждения своих идей он использует как американские реалии, так и политические процессы в разных странах мира. Особый интерес представляет заключительная глава, посвященная первой президентской избирательной кампании Барака Обамы, успех которой в решающей степени был обусловлен прорывным решением его избирательного штаба об активнейшем использовании социальных медиа. Несмотря на сугубо академический характер (только библиография занимает 48 страниц), множество диаграмм и таблиц, что делает книгу незаменимым подспорьем в профессиональной практике политологов, прекрасным компендиумом и «точкой роста» для студентов, она представляет значительный интерес и для широкой читательской аудитории, поскольку написана увлекательно и прекрасным языком. Подготовлено в рамках проекта ВШЭ по изданию переводов учебной литературы....
Умные города: большие данные, гражданские хакеры и поиски новой утопии
В своей книге «Умные города» урбанист Энтони Таунсенд предлагает исторический взгляд на силы, которые определили планирование и устройство наших городов и информационных технологий, начиная с появления великих промышленных городов XIX века и до наших дней. Столетие тому назад телеграф и механический табулятор использовались для управления городами с миллионным населением. Сегодня сотовые сети и облачные хранилища данных образуют сложную хореографию мегарегионов, объединяющих десятки миллионов людей.По всему миру города все чаще обращаются к технологиям для ответа на традиционные вызовы управления, а также на новые масштабные и сложные вызовы. В Чикаго датчики GPS позволяют горожанам отслеживать движение снегоуборочных машин в реальном времени. В испанской Сарагосе «карта горожанина» позволяет вам бесплатно пользоваться городской сетью Wi-Fi, брать напрокат велосипеды, забирать книги из библиотеки и оплачивать проезд в автобусе. Предприниматели, мэры и авангард гражданских хакеров все время выходят на новые рубежи, и умные города рассматривают мотивацию, устремления и недостатки всех этих групп, предлагая новые принципы, которыми мы можем руководствоваться в построении нашего общего будущего.РЕЦЕНЗИИ:Таунсенд собрал восхитительные истории городского обновления и инноваций со всего света и преподнес их в виде уроков, которые очень легко усвоить.Сара Ротбард, Slate Захватывающая история героев и злодеев градостроительства, технологических прорывов и впечатляющих провалов, из-за которых мы оказались на этом распутье.Тим Смидли, New Scientist Своевременный и необходимый путеводитель по нашей эпохе Франкенгородов.Дэниел Брук, New York Times Book Review Блестящая книга Энтони Таунсенда показывает историческую связь городского и промышленного развития с новыми технологиями.Architecture Today..
Цивілізація. Як захід став успішним
За книжкою «Цивілізація», яка стала бестселером New York Times, знято серію телепрограм на BBC. Журнал Time визнав її автора одним із найвпливовіших людей світу.ТематикаІсторія, культура, політика, економіка, цивілізації, Захід.Про книжкуНіл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося». І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.Для кого книжкаДля усіх, хто цікавиться історією, політикою, економікою.Чому ця книжкаАвтор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.Про автораНіл Ферґюсон — видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду і Стенфорду. Автор 14-ти книжок, зокрема бестселерів «Піднесення грошей» та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.Відгуки про книжку«Неперевершена історія ідей, винайдених на Заході».The Economist«Ця книжка — надзвичайно полемічна і своєчасна. Ферґюсон з притаманною йому проникливістю береться до справи, не забуваючи про вишуканість стилю. Він закінчує тезою про те, що для Заходу найбільша загроза — не Китай, а сам Захід: виплекана власним невіглаством боязливість, дурисвітство, породжене нерозумінням власної спадщини. Ферґюсон має рацію, але доводить, що все ще можна виправити».The Financial Times«Ферґюсон провадить сміливий аналіз шістсотлітнього пласту світової історії. В його устах урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим».KirkusЦитатиПро значення історіїМинуле — це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія — це не вивчення минулого, це вивчення самого часу.Про роль подорожей в АфрикуДа Ґама вирушив у подорож 8 липня 1497 року. Коли через чотири місяці він зі своїми португальськими побратимами обігнув мис Доброї Надії на південному краю Африки, перед ними не поставало питання, яких екзотичних тварин слід привезти для короля [як цього хотів китайський імператор]. Вони хотіли знати, чи пощастить їм у тому, в чому інші зазнали невдачі — у відкритті нового маршруту завезення прянощів. Вони прагнули торгівлі, а не данини.Про відмінності у зростіСередній зріст англійських в’язнів у XVIII столітті досягав 170 сантиметрів. Середній зріст японських вояків у той же період не перевищував 158 сантиметрів91. У час, коли Схід впритул зіткнувся із Заходом, вони вже не могли подивитися один одному в очі як рівні.Про відмінності в європейській колонізації АмерикиЦі два кораблі [з Іспанії та з Англії] символізують історію двох Америк. На одному — конкістадори, на іншому — наймані слуги. На одному кораблі мріяли про миттєвий грабунок і цілі гори золота майя. На іншому знали, що попереду на них чекають роки важкої праці, але винагородою за неї стане найпривабливіша в світі власність: найперше — землі Північної Америки, а крім того — участь у законотворенні. Справжня власність та представництво — ось що було північноамериканською мрією.Про азійську імперіюЗ правильними інститутами й технологіями, не кажучи вже про правильний одяг, азійська імперія могла перемогти будь-яку європейську країну. Один економічний прогностик ще 1910 року передрікав, що до кінця століття Японія обжене навіть Британію, що вона й зробила: 1980 року японський ВВП на душу населення вперше перевищив британський. Хоч як сумно, з 1910 по 1980 рік британські темпи ВВП залишилися незмінними...