Реймон Арон (1905—1983) — выдающийся французский философ, политолог и социолог, основатель критической философии истории. На его философские воззрения оказали огромное влияние представители Баденской школы неокантианства и учение М. Вебера. Он внес огромный вклад в методологию исторического познания. Основным объектом философии истории считал логико-теоретические и гносеологические проблемы. Вместе с тем его волновали и вопросы онтологии, в частности, анализ бытия и смысла исторического процесса, социального прогресса и социального детерминизма.
Философско-исторические идеи Арона сыграли исключительно важную роль в духовной жизни Франции. Они были использованы многими французскими историками и философами, выступившими против господства позитивизма во французском обществознании. Эти идеи актуальны и в настоящее время в свете необходимости философско-исторического осмысления человеческого общества.
В данное издание вошли труды Арона «Измерения исторического сознания» и «Лекции по философии истории».
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | РОССПЭН, М. |
| Рік видання | 2004 |
| Кількість сторінок | 528 |
| Обкладинка | тверд |
-
6.144грн.
Схожі товари
Общая социология
В учебнике рассматриваются основные концепции классической и постклассической социологии. Материал излагается на основе критического осмысления фактов социологической науки с учетом ее развития и институализации в самостоятельную отрасль знания. Таким образом выстраивается историческая парадигма социальных отношений, характеризуются основополагающие стороны человеческой жизни и общества. Книга адресована студентам гуманитарных вузов и всем тем, кто интересуется научными знаниями для понимания социальной действительности, желает овладеть методами! достижения успехов в практической деятельности, хочет, иметь более профессиональные и объективные представления о происходящих в обществе процессах...
Возникновение историзма.
В своем обширном обобщающем исследовании автор, крупный немецкий историк и философ истории, поставил своей задачей изобразить пути возникновения историзма и его значимость. Явление историзма, его возникновение и развитие автор считает величайшей духовной революцией, которую пережило западноевропейское мышление.Книга делится на две части. В первой - «Предварительные стадии и история Просвещения» рассматриваются предтечи историзма, подготовившие для него как способа восприятия мира и истории почву - Шефтсбери, Лейбниц, Г. Арнольд, Вико, Лафито и др. Затем исследуются взгляды Вольтера и Монтескье и понимание истории во Франции в их и последующую эпоху (Тюрго, Кондорсе, Дидро, Руссо и др.). В следующих главах рассматривается английское Просвещение (Юм, Гиббон, Робертсон) и английская преромантика (Уолпол, Вуд и др.), особое внимание уделено Ферпосону и Бёрку.Вторая часть «Движение в Германии» содержит четыре главы и посвящена взглядам на историю Лессинга, Винкельмана, Мёзера, Гердера и Гёте.В целом книга дает внушительную и яркую картину развития исторической мысли в Западной Европе и противостоит негативному отношению к историзму как способу мышления.Книга Мейнеке справедливо вошла в золотой фонд европейской историко-философской мысли и приобрела репутацию классического труда наряду с книгой Э. Трёльча «Историзм и его проблемы» (1922; русский перевод 1994 г.)На русский язык книга переводится впервые...
Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії
Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції.Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.Автори пропонують концептуальну схему, яка відображає моделі соціальної, економічної, політичної, військової, релігійної та освітньої поведінки. З її допомогою вони пояснюють, як стійкі та прогнозовані соціальні інститути дають раду мінливому, непрогнозованому та незвичному світу. Обговорення цих моделей проілюстровано численними прикладами з історії.Дуґлас Норт — американський економіст, соціальний філософ, історик, лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року.Джон Волліс — професор економіки в Мерилендському університеті, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень.Баррі Вайнґест — політолог та економіст, старший науковий співробітник Гуверівського інституту (Стенфордський університет). Член Національної академії наук та Американської академії мистецтв і наук...