В книге представлена неотразимая критика политических, социальных и экономических идеологий, определявших историю Западной Европы и США в течение последних 200 лет. Автор подробно анализирует, как в специфических исторических и географических обстоятельствах в Германии эти идеологии (этатизм и национализм) породили стремление к автаркии и завоеванию требующегося для этого "жизненного пространства", став причиной Второй мировой войны, а также как те же самые идеологии помешали другим западноевропейским странам предотвратить надвигавшуюся общеевропейскую катастрофу. Мизес первым показал, что нацизм и фашизм представляют собой тоталитарные коллективистские системы, имея гораздо больше общего с коммунизмом, чем с капитализмом свободного рынка. Более того, они являются логическим следствием необузданного этатизма и милитаризма дофашистских обществ. В пропитанной марксизмом интеллектуальной атмосфере 1940-х годов установленная Мизесом связь фашизма с марксистским социализмом стала настоящим шоком. Последняя глава содержит пророческую критику идеи мирового правительства, включая всемирные торговые соглашения. Особую актуальность для нашего времени представляет объяснение автором природы современного протекционизма как необходимого следствия вмешательства государства в экономику вообще и социального законодательства в особенности.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Социум, Челябинск |
| Рік видання | 2013 |
| Кількість сторінок | 480 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.384грн.
Схожі товари
Технологии социологического исследования
В пособии излагается методика организации и проведения социологического исследования. Особое внимание уделяется методике сбора, обработки и анализа социологической информации; технологии разработки программы исследования. Пособие предназначено для преподавателей, студентов, интересующихся вопросами прикладной социологии. Рекомендуется руководителям всех уровней, слушателям курсов повышения квалификации. Представляет интерес для деловых людей и широкого круга читателей, стремящихся к повышению уровня управленческой культуры...
Основные понятия в социологии
Социальная жизнь постоянно меняется, и социология не может позволить себе стоять на месте. Сегодня эта дисциплина необычайно разнообразна в теоретическом отношении, охватывает множество тем и использует обширный методологический инструментарий. Важную роль в изучении социальной жизни играют ключевые понятия и идеи, которые позволяют социологам осмыслять общества. Однако толкование этих понятий постоянно эволюционирует и меняется. Книга вводит в основные понятия, благодаря которым социология сформировалась как научная дисциплина. Не ограничиваясь краткими словарными определениями, Энтони Гидденс и Филип Саттон подробно рассматривают каждое понятие, исторические и теоретические контексты его возникновения и бытования, показывают значения и интерпретации, обращая внимание на критику и развитие в современных исследованиях и теориях. Издание адресовано специалистам широкого спектра социальных и гуманитарных наук.СОДЕРЖАНИЕВВЕДЕНИЕ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9ТЕМА 1. МЫСЛИТЬ СОЦИОЛОГИЧЕСКИ . . . . . . . . . . . 14ГЛОБАЛИЗАЦИЯ (GLOBALIZATION) . . . . . . . . . . . . . . . . 14ДИСКУРС (DISCOURSE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19МОДЕРН (MODERNITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24ОБЩЕСТВО (SOCIETY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28ПОСТМОДЕРН (POSTMODERNITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . 33РАЦИОНАЛИЗАЦИЯ (RATIONALIZATION) . . . . . . . . . . 38СТРУКТУРА — ДЕЙСТВИЕ (STRUCTURE/AGENCY) . . . . 43ТЕМА 2. ДЕЙСТВОВАТЬ СОЦИОЛОГИЧЕСКИ . . . . . . . 49ИДЕАЛЬНЫЙ ТИП (IDEAL TYPE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ И (ИЛИ)КАЧЕСТВЕННЫЕ МЕТОДЫ(QUALITATIVE/QUANTITATIVE METHODS) . . . . . . . . . . 53НАУКА (SCIENCE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 58РЕАЛИЗМ (REALISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63РЕФЛЕКСИВНОСТЬ (REFLEXIVITY) . . . . . . . . . . . . . . . . 68СОЦИАЛЬНЫЙ КОНСТРУКТИВИЗМ(SOCIAL CONSTRUCTIONISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72ТЕМА 3. ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА И УРБАНИЗМ . . . . . 78ИНДУСТРИАЛИЗАЦИЯ (INDUSTRIALIZATION) . . . . . . 78МИГРАЦИЯ (MIGRATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82ОКРУЖАЮЩАЯ СРЕДА (ENVIRONMENT) . . . . . . . . . . . 88ОТЧУЖДЕНИЕ (ALIENATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92РИСК (RISK). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96УРБАНИЗМ (URBANISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101УСТОЙЧИВОЕ РАЗВИТИЕ(SUSTAINABLE DEVELOPMENT) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106ТЕМА 4. СТРУКТУРЫ ОБЩЕСТВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112БЮРОКРАТИЯ (BUREAUCRACY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112КАПИТАЛИЗМ (CAPITALISM) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117КОНСЬЮМЕРИЗМ (CONSUMERISM) . . . . . . . . . . . . . . . 122ОБРАЗОВАНИЕ (EDUCATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127ОРГАНИЗАЦИЯ (ORGANIZATION) . . . . . . . . . . . . . . . . . 131РАЗДЕЛЕНИЕ ТРУДА (DIVISION OF LABOUR) . . . . . . . 137РЕЛИГИЯ (RELIGION) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141ТЕМА 5. НЕРАВЕНСТВО ЖИЗНЕННЫХШАНСОВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147БЕДНОСТЬ (POVERTY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 147ГЕНДЕР (GENDER) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152ИНТЕРСЕКЦИОНАЛЬНОСТЬ(INTERSECTIONALITY). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156КЛАСС (CLASS) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 161ПАТРИАРХАТ (PATRIARCHY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 166РАСА И ЭТНИЧНОСТЬ (RACE AND ETHNICITY) . . . . 171СОЦИАЛЬНАЯ МОБИЛЬНОСТЬ(SOCIAL MOBILITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176СТАТУС (STATUS) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 182ТЕМА 6. ОТНОШЕНИЯ И ЖИЗНЕННЫЙ ПУТЬ . . . . . 187ЖИЗНЕННЫЙ ПУТЬ (LIFE COURSE) . . . . . . . . . . . . . . . 187СЕКСУАЛЬНОСТЬ (SEXUALITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 191СЕМЬЯ (FAMILY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196СЕТЬ (NETWORK) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 201СООБЩЕСТВО (COMMUNITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205СОЦИАЛИЗАЦИЯ (SOCIALIZATION) . . . . . . . . . . . . . . 209ТЕМА 7. ВЗАИМОДЕЙСТВИЕИ КОММУНИКАЦИЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 214ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ (INTERACTION) . . . . . . . . . . . . . . 214ИДЕНТИЧНОСТЬ (IDENTITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218ИДЕОЛОГИЯ (IDEOLOGY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 222КУЛЬТУРА (CULTURE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 227МАССМЕДИА (MASS MEDIA) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 232ПУБЛИЧНАЯ СФЕРА (PUBLIC SPHERE) . . . . . . . . . . . . 237ТЕМА 8. ЗДОРОВЬЕ, БОЛЕЗНЬ И ТЕЛО . . . . . . . . . . . . 242БИОМЕДИЦИНА (BIOMEDICINE) . . . . . . . . . . . . . . . . . 242МЕДИКАЛИЗАЦИЯ (MEDICALIZATION) . . . . . . . . . . . . 246РОЛЬ БОЛЬНОГО (SICK ROLE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 250СОЦИАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ ИНВАЛИДНОСТИ(SOCIAL MODEL OF DISABILITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . 255СОЦИАЛЬНАЯ САМОСТЬ (SOCIAL SELF) . . . . . . . . . . 259СТИГМА (STIGMA) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 263ТЕМА 9. ПРЕСТУПНОСТЬИ СОЦИАЛЬНЫЙ КОНТРОЛЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 268АНОМИЯ (ANOMIE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 268ВОССТАНОВИТЕЛЬНОЕ ПРАВОСУДИЕ(RESTORATIVE JUSTICE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 273ДЕВИАЦИЯ (DEVIANCE) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 277МОРАЛЬНАЯ ПАНИКА (MORAL PANIC). . . . . . . . . . . . 282НАКЛЕИВАНИЕ ЯРЛЫКОВ (LABELLING) . . . . . . . . . . . 286СОЦИАЛЬНЫЙ КОНТРОЛЬ (SOCIAL CONTROL) . . . . 291ТЕМА 10. ПОЛИТИЧЕСКАЯ СОЦИОЛОГИЯ . . . . . . . . 296ВЛАСТЬ (POWER) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 296ГОСПОДСТВО (AUTHORITY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 300ГРАЖДАНСКОЕ ОБЩЕСТВО (CIVIL SOCIETY) . . . . . . 305ГРАЖДАНСТВО (CITIZENSHIP) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 310ДЕМОКРАТИЯ (DEMOCRACY) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 315КОНФЛИКТ (CONFLICT) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 320НАЦИОНАЛЬНОЕ ГОСУДАРСТВО (NATION STATE) . . 324СОЦИАЛЬНОЕ ДВИЖЕНИЕ (SOCIAL MOVEMENT) . . 329..
Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід історії
Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції.Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.Автори пропонують концептуальну схему, яка відображає моделі соціальної, економічної, політичної, військової, релігійної та освітньої поведінки. З її допомогою вони пояснюють, як стійкі та прогнозовані соціальні інститути дають раду мінливому, непрогнозованому та незвичному світу. Обговорення цих моделей проілюстровано численними прикладами з історії.Дуґлас Норт — американський економіст, соціальний філософ, історик, лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року.Джон Волліс — професор економіки в Мерилендському університеті, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень.Баррі Вайнґест — політолог та економіст, старший науковий співробітник Гуверівського інституту (Стенфордський університет). Член Національної академії наук та Американської академії мистецтв і наук...