Колотнечі з приводу всесвітнього тяжіння» — це спогади Томаша Лема про свого батька, Станіслава Лема. Любов і захоплення тут поєднуються зі стриманою відвертістю, завдяки чому портрет Станіслава Лема виявляється таким живим, чарівливим і різнобарвним. «Так казав Лем» — це перероблене і доповнене видання «Розмов зі Станіславом Лемом» Станіслава Береся, що тривали у 1981–1982 рр. та через двадцять років, у вересні-грудні 2001 р. Тут ви знайдете унікальні спогади та роздуми видатного філософа і письменника про науку, мистецтво, життя і пам’ять, близьких і далеких.
Томаш Лем
КОЛОТНЕЧІ З ПРИВОДУ ВСЕСВІТНЬОГО ТЯЖІННЯ
Вступ
Розділ 1. Окупація
Розділ 2. Бася
Розділ 3. Засади
Розділ 4. Сутички з автомобільною технікою
Розділ 5. Подорожі
Розділ 6. Диктанти
Розділ 7. Старий будинок на Клінах
Розділ 8. Кабінет
Розділ 9. Сімдесяті роки
Розділ 10. ПНР
Розділ 11. Здоров’я
Розділ 12. Від’їзд із Польщі
Розділ 13. Берлін 1983, Відень 1983–1988
Розділ 14. Повернення до Польщі
Без післямови. Томаш Фіалковський
Джерело цитат
Фотогалерея
ТАК КАЗАВ ЛЕМ
Зі Станіславом Лемом розмовляє Станіслав Бересь
Про старі й нові розмови зі Станіславом Лемом
Не прогайнований час
У павутинні
Голем
Кінорозчарування
Смаки і несмак
Книга скарг і пропозицій
У цивілізаційній ямі
Пояснювати світ
Пристрасть до мудрування
ДВАДЦЯТЬ РОКІВ ПОТОМУ
Милі часи
Оглядини місця
Summa, або Panta rhei
Від видавця
Іменний покажчик

Автор: Лем Т., Лем С.

Лемові леми: Колотнечі з приводу всесвітнього тяжіння; Так казав Лем. \Зі Станіславом Лемом розмовляє Станіслав Бересь

Про книгу
Видавництво, місто Богдан, Тернопіль
Рік видання 2017
Кількість сторінок 736
Обкладинка тверд
    • 1.035грн.

  • Артикул: 21166
  • Наявність: В наявності

Інші книги по темам:

Філософія

Схожі товари

Кладези мудрости российских философов \Серия: Из истории Отечественной философской мысли
Автор: Ткачев П.Н.

Кладези мудрости российских философов \Серия: Из истории Отечественной философской мысли

В настоящее издание вошли избранные статьи и памфлеты П. Н. Ткачёва 1869—1882 гг., объединённые одной темой — отечественной философией. Творческое наследие Ткачёва даёт достаточный простор составителю даже при выполнении такой, казалось бы, узкой задачи, поэтому сборник объединяет как уже известные работы (без которых нельзя обойтись), так и новые, впервые включаемые в издание его сочинений (таких работ в сборнике ровно половина). Настоящий сборник даёт довольно ясное представление и об отношении Ткачёва ко многим крупнейшим отечественным мыслителям, и о его философской позиции вообще...

800грн.

Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист
Автор: Ружмон Дені де

Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий лист

Центральною темою всіх праць швейцарського філософа та культуролога Дені де Ружмона (1906–1985) була ідея спільности культурної спадщини європейських народів, спільного європейського дому. Одну з можливостей зберегти європейську тотожність Дені де Ружмон убачав у традиційних християнських вартостях та ідеалах гуманізму. Дослідницькі зацікавлення не розходилися з практичною громадською діяльністю: 1950 року Дені де Ружмон заснував у Женеві Європейський центр культури, який, пропаґуючи ідею європейської культури як «єдности в розмаїтті», став інтелектуальним осередком активного осмислення всіх аспектів європейської ідентичности.Переклали з французької Ярема Кравець та Ярина Іванів...

383грн.

Слова и вещи
Автор: Фуко М

Слова и вещи

Слова и вещи» — это одна из самых трудных и неоднозначных работ французского мыслителя. В процессе ее написания у Фуко уже сложился план книги «Археология знания». Поэтому одновременно с основной задачей книги демонстрируется и сам археологический метод. Главной же задачей Фуко является рассмотрение того сдвига в истории западного знания, который вызвал к жизни современную форму мышления, являющуюся, в первую очередь, мышлением о человеке. Эта область предшествует словам, восприятиям и жестам. Это эпистемологическое поле, эпистема, которая обладает историчностью. Исследовать эту область и способы ее бытия — значит, исследовать некоторое историческое априори, обуславливающее историю идей, историю тех или иных форм эмпирического знания. Ставится вопрос о возникновении в западной культуре XIX века вполне конкретной формы мышления, которая характерна для гуманитарных наук. Археология наблюдает за «чистой практикой порядка» (упорядочивания вещей). Эта практика разворачивается в глубинном измерении знания. А знание, в определении Фуко, — это исторически подвижная система упорядочивания вещей через их соотнесение со словами..

2.205грн.