Мишель Фуко (1926—1984) — крупнейший французский философ и культуролог, оказавший огромное влияние на современную теорию познания и историк) культуры. "Археология знания" завершает т.н. "археологический период" в творчестве ученого ("Рождение клиники: Археология взгляда медика", 1963; "Слова и вещи: Археология гуманитарных наук", 1966; русс. пер. — М., 1977, Спб., 1994) и формулирует принципы "археологии знания" как особой дисциплины, которая изучает историю идей, наук и ментальностей, выявляя взаимодействия между различными видами речевых практик, зафиксированных в разного рода исторических документах, а также между речевыми практиками и внеязыковыми "структурами повседневности" — экономическими, социальными, политическими и проч.
Внимание: Книга издана на плотной белой бумаге с качественной печатью (в отличие от перепечатки 2019 года)
ОГЛАВЛЕНИЕ
ВВЕДЕНИЕ
I. ДИСКУРСИВНЫЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ
1. ЕДИНИЦЫ ДИСКУРСА
2. ФОРМАЦИЯ ДИСКУРСА
3. ФОРМАЦИЯ ОБЪЕКТОВ
4. ФОРМАЦИЯ МОДАЛЬНОСТЕЙ ВЫСКАЗЫВАНИЙ
5. УСТАНОВЛЕНИЕ КОНЦЕПТОВ
6. ФОРМАЦИИ СТРАТЕГИЙ
7. ЗАМЕЧАНИЯ И СЛЕДСТВИЯ
II. ВЫСКАЗЫВАНИЕ И АРХИВ
1. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ВЫСКАЗЫВАНИЯ
2. ФУНКЦИЯ ВЫСКАЗЫВАНИЯ
3. ОПИСАНИЕ ВЫСКАЗЫВАНИЙ
А
В
4. РЕДКОСТЬ, ВНЕШНЕЕ, НАКОПЛЕНИЕ
5. ИСТОРИЧЕСКОЕ АПРИОРИ И АРХИВ
III. АРХЕОЛОГИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ
1. АРХЕОЛОГИЯ И ИСТОРИЯ ИДЕЙ
2. ОРИГИНАЛЬНОЕ И РЕГУЛЯРНОЕ
3. ПРОТИВОРЕЧИЯ
4. СОПОСТАВИТЕЛЬНЫЕ ФАКТЫ
5. ИЗМЕНЕНИЯ И ТРАНСФОРМАЦИИ
А
В
6. НАУКА И ЗНАНИЕ
( а) Позитивности, дисциплины, науки
( в) Знание
( с) Знание и идеология
(d) Различные пороги и их хронология
( е) Различные типы истории наук
(f) Другие археологии
ЗАКЛЮЧЕНИЕ
Notes
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Гуманитарная Академия, СПб. |
| Рік видання | 2004 |
| Кількість сторінок | 416 |
| Обкладинка | тверд |
-
3.308грн.
Схожі товари
К вопросу о философии Эригены. К истории арианского спора. Происхождение монофизитизма: Труды по истории древней Церкви.
«К вопросу о философии Эригены. К истории арианского спора. Происхождение монофизитства» — собрание работ выдающегося историка Церкви Бриллиантова, ученика Болотова. Работы касаются как конкретных исторических проблем, так и общих богословских и философских вопросов. Несколько работ касаются проблемы христианского единства, в частности филиокве, древним разделениям — монофизитству, арианству.В собрание вошли следующие работы:К вопросу о философии ЭригеныПроисхождение монофизитстваК истории арианского спора до I Вселенского собораПочему созванный в Никее собор сначала предполагалось собрать в Анкире?..
Структура інстинктів і суспільство
Ім’я автора книги «Структура інстинктів і суспільство» (в виданні англійською - "Ерос і цивілізація") Герберта Маркузе стало відомим далеко за межами кола людей, так чи так причетних до філософських інтересів. Пропонована книга має підзаголовок: «Філософське дослідження вчення Фройда». Отже, Саме автора теорії позасвідомого Маркузе бере собі в союзники у пошуках методологічної опори для критичного розгляду сучасного стану цивілізації, «діагностики загального розладу». Може, тому, що на рівні свідомості сучасний стан суспільства, сучасна політична і, більше того, духовна ситуація не дає жодних підстав для обґрунтування ідей революційного перетворення суспільства? Людина як така повністю втратила здатність опиратися тиску суспільству, ба більше, здатність на свідомому рівні відчувати цей тиск. Отож, джерела невдоволення дійсністю доводиться шукати на рівні підсвідомого. На відміну від Фройда Маркузе вважає, що конфлікт між інстинктами та цивілізацією не є абсолютним: репресивність не є сутністю цивілізації як такої, а лише властива «специфічно історичній організації людського існування». Маркузе намагається внести історичний та суспільний вимір до поза-історичної побудови. Автор доповнює фройдівські поняття. Ототожнюючи пригнічення інстинктів із суспільним пригніченням, що є принаймні історично мінливим феноменом, він також стверджує історичність репресивного характеру принципу реальності. Для широкого кола читачів, яких цікавлять сучасні проблеми філософії, соціології, історії. ..
Критика цинического разума
Книга посвящена изучению разнообразных проявлений цинического сознания в искусстве, философии, политике и повседневности и обоснованию противостоящей им активной и плодотворной кинической (то есть восходящей к кинику Диогену, фигура которого на этих страницах представляет alter ego автора) позиции...