Томас Шеллинг рассматривает системы поведения, в которых индивид, реагируя на внешние обстоятельства и приспосабливаясь к ним, оказывается неспособен понять, как его внешне незначительные и даже бессмысленные действия в сочетании с действиями других индивидов порождают непредвиденные результаты и приводят к значительным непреднамеренным последствиям для больших групп.
Дополнена специально написанным для настоящего издания предисловием и нобелевской речью автора.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Инст.Гайдара, М. |
| Рік видання | 2016 |
| Кількість сторінок | 344 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.056грн.
Схожі товари
Друга епоха машин: Робота, прогрес та процвітання в часи надзвичайних технологій
Наше завтра — це битва за робочі місця з машинами. Виграє той, хто володіє унікальними навичками та швидко адаптується до змін.У цьому бестселері (за версією найкращих західних видань The New York Times, The Wall Street Journal та The Washington Post) досліджується вплив технологій на наше життя. Ерік Бріньолфссон і Ендрю Макафі з Массачусетського технологічного інституту впроваджують термін «друга епоха машин» для визначення науково-технічних досягнень, які трансформують реальність. Серед них — поява комп’ютера і цифрових рішень як каталізаторів збільшення фізичних та інтелектуальних можливостей людства.«Бріньолфссон і Mакафі запрошують нас у захопливий тур життями інноваторів та інновацій усього світу», — Хел Варіан, головний економіст Google.«Захоплива книга», — Томас Фрідман, New York Times.«Блискучий погляд у майбутнє, роль технологій в економічному та соціальному житті. Прочитайте цю книгу, якщо хочете підготувати себе та своїх дітей до життя в майбутньому», — Зої Берд, президент Markle Foundation.«Відмінна робота», — Клайв Кук, Bloomberg.«Оптимістична й інтригуюча робота», — Стівен Перлштайн, Washington Post...
Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи
Сучасні багатії перетворилися на глобальну спільноту рівних: у них більше спільного між собою, ніж зі співвітчизниками. Цей новий клас два десятиліття досліджувала Христя Фріланд. Через численні інтерв’ю авторка препарує життя плутократів з глибоким розумінням і навіть співчуттям. Йде слідами російських, мексиканських, індійських олігархів під час буму приватизації, показує гендерні відмінності між «жіночим» середнім класом і «чоловічою» елітою нагорі. Фріланд розповідає, чим відрізняються нинішні багатії від колишніх рантьє, звідки в них гроші і навіщо вони займаються благодійністю. Зокрема приділяє увагу й українським мільйонерам, які теж ухопили ласий шматок пирога.Бестселер The New York Times. Найкраща книга 2013 року за версією Financial Times. Христя Фріланд отримала за «Плутократів» Премію ім. Ліонеля Жельбера (за документальне висвітлення міжнародних справ) та нагороду National Business Book Award за найбільш видатну канадську книжку, що має відношення до бізнесуВідгуки про книжку«Фріланд проводить аналогію з Венецією, яка 700 років тому стала заможною торговою імперією. Місто занепало, коли плутократи закріпили свої переваги, придушивши відкрите динамічне суспільство, завдяки якому місто розквітло. Сьогодні Венеція тоне. Книжка Фріланд спонукає задуматися, чи не тонемо ми теж».— Chicago Tribune«На жаль, це дуже потрібна книжка. Те, що Фріланд навряд чи стане вашим другом у політиці, не має відлякувати. Але прочитавши її, ви гірко посмієтеся, коли пригадаєте гасло нещодвньої конференції консервативної партії: «Для тих, хто тяжко працює».Авторка подає правду без зайвих емоцій. Вона вміє слухати плутократів, і вони з нею говорять».— Guardian«Міс Фріланд добре розкриває звички й мораль нової еліти, але мимоволі показує і те, що ми завжди молилися на гроші, статус і владу. Велике табло демонструє меркантильний рахунок нашого життєвого матчу — і цей рахунок багато про нас розкаже».— New York Journal of BooksЦитатиПро канадський фінансовий секторСвоєкорислива, і в кінцевому підсумку саморуйнівна, ментальність Вол-стріт і Сіті впливала на фінансову політику всього світу, але запанувала не скрізь. Один з винятків — Канада. Тамтешні регулятори висували жорсткіші вимоги до банківських резервів і кредитних операцій, ніж у Лондоні і в Нью-Йорку. В результаті канадський фінансовий сектор не довелося рятувати коштом бюджету, а рецесія (і бюджетний дефіцит) проходила тут м’якше, ніж у Сполучених Штатах. Канадський центробанк досі ділить світ на «кризові економіки» (там, де банки обвалилися) і решту, як-от Канада.Оттава пішла іншим курсом, бо уряд по-іншому розумів свої обов’язки стосовно системи в цілому і по-іншому будував стосунки з банкірами. Засади такого підходу сформував Пол Мартін, міністр фінансів у 1990-ті роки. Мартін до шариковського класу «взяти-й-поділити» не належить — він сам мультимільйонер. «Я знав, що рано чи пізно станеться криза, як і всі, хто вчив історію, — розповів він мені. — Я просто хотів бути впевнений, що криза станеться не в Канаді, а міжнародна епідемія не сильно зачепить канадські банки».Про позиційні блага«Позиційні блага» — це товари і послуги, чия цінність залежить від дефіцитності і бажання інших людей їх мати. Якщо у вас є, то в мене не буде. Місце у Гарварді чи будинок у престижній шкільній окрузі — це позиційні блага. Айфон чи пошта на «джімейлі» — ні.Про світських святихВеликі гроші допомагають виправдати вечори, проведені за роботою. Крім того, супереліту, принаймні до фінансової кризи 2008 року, гріла роль героїв нашого часу — так їх сприймала наша культура. Їхні чесноти проявлялися не в традиційній юдео-християнській формі — Стів Джобс, центральний персонаж іконостасу, був неприємним егоїстичним типом, який без докорів сумління зневажав і ображав працівників, членів родини (зокрема доньку), що вже казати про простих смертних, які наважувалися написати йому імейла. Але без них бізнес не процвітає, тут вони перевершують усіх — ось чому нам так подобається історія про друге пришестя Джобса в «Епл», коли він показав, які нікчеми його перед тим звільнили.Про Джорджа СоросаТридцять років, від 1969-го до 2000-го, його фонд «Квантум» давав інвесторам в середньому 31 відсоток на рік . Якби ви вклали в Сороса десять тисяч доларів у 1969 році, то у 2000-му отримали б 43 мільйони. За даними фонду «Ел-сі-ейч інвестментс», який входить до складу «Едмон де Ротшильд груп», Сорос — найуспішніший інвестор сучасності, станом на 2010 рік він заробив більше, ніж Ворен Бафет, «Волт Дісней» і «Епл»...
Социальное пространство: поля и практики
В книге представлены избранные труды Пьера Бурдье, наиболее близкие и актуальные для российского читателя. Автор 35 книг и нескольких сотен статей, переведенных на десятки языков, Пьер Бурдье изучал систему образования, государство, власть и политику, литературу и живопись, экономику и масс-медиа, науку и религию. Отобранные для книги тексты в большей мере, чем какое-либо из существующих французских изданий, показывают все разнообразие его исследовательской проблематики, представленное в работах разных лет. Данное издание содержит работы, посвященные анализу таких разнообразных областей социального пространства, как культура, наука, экономика, религия и право. Помимо чисто научных, интеллектуальных достоинств, книга обращается к острым полемическим вопросам, касающимся жизни современного общества...