Більшість суспільств, які ми називаємо природними державами, обмежують насильство за допомогою політичного маніпулювання економікою. Це формує привілейовані класи, які, своєю чергою, обмежують застосування насильства певними авторитетами. Проте це сповільнює як економічний, так і політичний розвиток держав. А сучасні суспільства, навпаки, створюють відкритий доступ до економічних і політичних організацій, сприяючи політичній та економічній конкуренції.
Автори книжки дають основу для розуміння того, чому суспільства відкритого доступу розвиваються краще як із політичного, так і з економічного погляду. А також розповідають про 25 країн, які здійснили перехід від природного типу до держав із відкритим доступом.
Автори пропонують концептуальну схему, яка відображає моделі соціальної, економічної, політичної, військової, релігійної та освітньої поведінки. З її допомогою вони пояснюють, як стійкі та прогнозовані соціальні інститути дають раду мінливому, непрогнозованому та незвичному світу. Обговорення цих моделей проілюстровано численними прикладами з історії.
Дуґлас Норт — американський економіст, соціальний філософ, історик, лауреат Нобелівської премії з економіки 1993 року.
Джон Волліс — професор економіки в Мерилендському університеті, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень.
Баррі Вайнґест — політолог та економіст, старший науковий співробітник Гуверівського інституту (Стенфордський університет). Член Національної академії наук та Американської академії мистецтв і наук.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наш формат, К. |
| Рік видання | 2017 |
| Кількість сторінок | 352 |
| Обкладинка | тверд |
-
614грн.
Схожі товари
Создавая мир без бедности: социальный бизнес и будущее капитализма
В своей книге лауреат Нобелевской премии мира Мухаммад Юнус предлагает новую экономическую модель - "социальный бизнес". Согласно этой модели цель бизнеса не в извлечении прибыли, а в создании социальных благ: например, в том, чтобы накормить бедняков. Однако речь не идет о благотворительности, поскольку инвесторам возвращают их начальные вложения, но при этом вся прибыль реинвестируется в тот же бизнес, напрямую связанный с социальной целью. Автор также предлагает подход микрофинансирования, когда небольшие суммы денег выдаются в качестве кредитов беднякам на создание и развитие малого бизнеса. Это позволяет им получить доход и обеспечить себе достойную жизнь. Экономическая модель профессора Юнуса не абстракция - он в первую очередь практик, создавший множество предприятий у себя на родине в Бангладеш, а также в развивающихся странах по всему миру, что позволило миллионам людей избавиться от бедности...
Конец истории и последний человек \Neoclassic\Политика
«Конец истории и последний человек» – это одно из самых известных произведений философа и футуролога Фрэнсиса Фукуямы, ставшее международным бестселлером и переведенное на несколько десятков языков. Капиталистическая либеральная демократия, убеждает Фукуяма в своей работе, есть конец истории в привычном нам ее направлении. Современные технологии все более способствуют гомогенизации различных культур, достижения индивидуальные превалируют над коллективными. Результатом становится своеобразная «капиталистическая утопия» – идеальное общество потребления, прекратившее историческое развитие, замкнувшееся внутри себя и, следовательно, поглощенное лишь внутренними проблемами. Какой же станет философия «последних людей»? И не станет ли материальная утопия духовной антиутопией?..
Теория экономического развития. (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) \Серия: Экономическая мысль Запада
Книга содержит одно из наиболее известных произведений выдающегося экономиста первой половины XX века Йозефа Алоиза Шумпетера "Теория экономического развития". Йозеф Шумпетер вошел в историю экономической науки как глубокий исследователь теоретических проблем предпринимательства и эволюции социально-экономических систем, историк и методолог экономической теории. Его широкое эволюционное видение социально-экономических процессов до сих пор оказывает влияние на современную экономическую мысль...