Работа представляет собой применение программы критики идеологии Франкфуртской школы к немецкой духовной культуре первой половины XX в., прежде всего к экзистенциальной философии М. Хайдеггера, К. Ясперса и др.
Для специалистов по социальной философии, историков философии и студентов философских специальностей вузов.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Канон+, М. |
| Рік видання | 2011 |
| Кількість сторінок | 191 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.589грн.
Схожі товари
Загадка капіталу \чорна Наш Формат
Капіталізм у розвиткових країнах і пострадянських країнах зазнав краху. Він несправедливий, недоступний для широких мас і перетворився на привілей своєкорисного клану підприємців і чиновників, — стверджує знаменитий перуанський економіст і громадський діяч Ернандо де Сото. Якщо люди в перехідних країнах — не убогі жебраки, не сліпі в’язні архаїчних культур, що ж заважає їм отримати від капіталізму те саме багатство, що й на Заході? Чому капіталізм процвітає лише на Заході, ніби відділений скляною стіною? Відповідь — дискримінаційна система майнових прав і нездатність продукувати капітал. Капітал — це кров капіталістичної системи, наріжний камінь прогресу і єдина річ, яку бідні країни не можуть випродукувати для себе, хоч би як їхнє населення залучалося до діяльності, притаманної капіталістичній економіці. Інтелектуальна свіжість і гостра полемічна аргументація принесли цій книжці світову славуКнижка «Загадка капіталу» — світовий бестселер від видатного перуанського економіста, реформатора і політичного радника Ернандо де Сото — перекладена тридцятьма мовами...
Социальное общение и демократия
Что значат для демократии добровольные общественные объединения? Этот вопрос стал предметом оживленных дискуссий после краха государственного социализма и постепенного отказа от западной модели государства всеобщего благосостояния, — дискуссий, сфокусированных вокруг понятия «гражданское общество». Ответ может дать обращение к прошлому, а именно — к «золотому веку» общественных объединений между Просвещением и Первой мировой войной. Политические теоретики от Алексиса де Токвиля до Макса Вебера, равно как и не столь известные практики от Бостона до Санкт-Петербурга, полагали, что общество без добровольных объединений неминуемо скатится к деспотизму. В центре данного исследования — социальная практика в разных странах и регионах (Россия, немецкие государства, включая Австро-Венгрию, Франция, Британская империя, США), которая нередко возникала под влиянием общих идей, но политические последствия могла иметь противоположные.СодержаниеПРЕДИСЛОВИЕI. ВВЕДЕНИЕ: ТЕМА ТОКВИЛЯII. ХРОНОЛОГИЧЕСКОЕ И СИСТЕМАТИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ1. Общество социального общения — от Бостона до Санкт-Петербурга (1750–1789)2. Интимность и эксклюзивность (1820-е — 1848–1849)3. Школа нации, школа демократии? (1860–1870-е)4. Интересы, развлечения, кризисы (1890-е — 1914)5. Эпилог: ассоциации в эпоху крайностейIII. ОСНОВНЫЕ ТЕНДЕНЦИИ ИССЛЕДОВАНИЙIV. КОММЕНТИРОВАННАЯ БИБЛИОГРАФИЯУКАЗАТЕЛИУКАЗАТЕЛЬ ИМЕНУКАЗАТЕЛЬ ГЕОГРАФИЧЕСКИХ НАЗВАНИЙПРЕДМЕТНЫЙ УКАЗАТЕЛЬ..