| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2021 |
| Кількість сторінок | 360 |
| Обкладинка | твердый |
-
2.066грн.
Схожі товари
Философия, социология и теория истории (опыт философско-социологического анализа некоторых общественных законов и построения теории всемирно-исторического процесса)
В настоящем пособии представлена оригинальная философско-социологическая концепция. Автор, опираясь на лучшие традиции отечественной общественной науки и достижения западных ученых XX в., строит цельную теорию исторического процесса, вскрывает его важнейшие взаимосвязи и движущие силы.Издание будет весьма полезно не только студентам, изучающим философию, социологию, историю и другие общественные науки, но и преподавателям, аспирантам, всем интересующимся проблемами философии, социологии, теории истории.ПредисловиеВВЕДЕНИЕГлава 1.ИСТОРИЯ, ФИЛОСОФИЯ И СОЦИОЛОГИЯ §1. Философия и история §2. Социология и социология историиЧАСТЬ ПЕРВАЯ. ФИЛОСОФСКИЕ ПРОБЛЕМЫ ИСТОРИИГлава 2.О ЗАКОНАХ ИСТОРИИ §1. Вопрос из категории "вечных" §2. Поиски решения проблемы §3. Понятие общественного закона §4. Некоторые основания общественных законов §5. Об уровне законов §6. Характер законов. Закономерность и случайность §7. Типы законов §8. Краткие итогиГлава 3.О ДВИЖУЩИХ СИЛАХ ИСТОРИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ И О РОЛИ ЛИЧНОСТИ В ИСТОРИИ §1. Подходы к проблеме §2. Понятие движущих сил истории, их классификация и характеристика §3. Историческая эволюция и внутреннее развитие §4. Шаги истории. Обзор исторического развития §5. О роли личности в истории §6. Краткие итогиГлава 4.НАПРАВЛЕНИЕ ИСТОРИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ: ОБЩЕСТВЕННЫЙ ПРОГРЕСС И ЕГО КРИТЕРИЙ §1. Введение в проблему. Сложности и противоречия теории прогресса-регресса §2. Понятие прогресса. Его законы и типы §3. Критерий прогресса §4. Производительные силы и прогресс в отдельных обществах §5. Несколько замечаний о прогрессе сегодня §6. Краткие итогиЧАСТЬ ВТОРАЯ. ОБЩЕСТВО КАК СИСТЕМА (социология истории)От автораГлава 5.ПРЕДВАРИТЕЛЬНЫЕ РАССУЖДЕНИЯ ОБ ОБЩЕСТВЕ И СПОСОБАХ ЕГО АНАЛИЗА §1. Понятие общества §2. Некоторые подходы к анализу структуры общества §3. Другие способы анализа структуры общества: сферы общественной жизни; базис и надстройка; общественное бытие и общественное сознаниеГлава 6.ПРИРОДНО-ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ ОСНОВА ОБЩЕСТВА §1. Понятие географической среды §2. Географическая среда и производительные силы §3. Понятие производительных сил §4. Структура производительных сил и взаимодействие структурных элементов §5. Производственная организация обществаГлава 7.РАСПРЕДЕЛИТЕЛЬНЫЕ ОТНОШЕНИЯ И ИХ РОЛЬ §1. Введение в проблему §2. Понятие распределительных отношений §3. Распределительные отношения как система. Их главные видыГлава 8.СОЦИАЛЬНО-ПОЛИТИЧЕСКИЙ СТРОЙ ОБЩЕСТВА §1. Общество и государство. Государство как центр общественной системы §2. Соотношение политической и других подсистем общества §3. Основы общественного неравенства и социальное деление общества §4. Этнический момент в политической и социальной организации общества §5. Классы и другие социальные единицы. Их взаимоотношения и соотношенияГлава 9.ОБЩЕСТВЕННЫЕ ОТНОШЕНИЯ И ОБЩЕСТВЕННОЕ СОЗНАНИЕ §1. Краткая характеристика общественных отношений §2. Взгляд на общественное сознание и общественное бытие §3. Структура и формы общественного сознания Краткие итоги второй частиЧАСТЬ ТРЕТЬЯ. ТЕОРИЯ ИСТОРИЧЕСКОГО ПРОЦЕССАОт автораГлава 10.ОСНОВНЫЕ КАТЕГОРИИ ТЕОРИИ ИСТОРИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА §1. Введение в проблему. Необходимость особых категорий §2. Производительные силы и принцип производства §3. Распределительные отношения и тип отчуждения благ и личности §4. Способ производства и отчуждения, формация исторического процесса и другие категорииГлава 11.ПЕРИОДИЗАЦИЯ ИСТОРИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА §1. О разных подходах к периодизации истории. Формации и цивилизации §2. Некоторые замечания о смене способов производства §3. Понятие производственной революции. Ее теоретическая модель §4. Краткая характеристика формаций и некоторые замечания об их сменеГлава 12.ПЕРВАЯ ФОРМАЦИЯ ИСТОРИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА §1. От доистории к истории §2. Географическая среда и производительные силы §3. Основное противоречие §4. Общественные отношения и организация общества §5. Общественное сознаниеГлава 13.ВТОРАЯ ФОРМАЦИЯ ИСТОРИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА §1. Преодоление противоречия прежней эпохи. Переходные общества §2. Развитие и упадок родового строя. Догосударственные политические формы §3. Образование государства §4. Производительные силы и географическая среда. Основное противоречие §5. Общественные отношения и устройство обществ §6. Общественное сознаниеГлава 14.ТРЕТЬЯ ФОРМАЦИЯ ИСТОРИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА §1. Запад и Восток. Переход к новому способу производства и преодоление противоречия прежней эпохи §2. Производительные силы. Географический фактор и колониализм §3. Основное противоречие. Социализм §4. Общественные отношения и устройство обществ. Общественное сознаниеГлава 15.ЧЕТВЕРТАЯ ФОРМАЦИЯ ИСТОРИЧЕСКОГО ПРОЦЕССА: В НАЧАЛЕ ПУТИ §1. Кризисы первой половины XX века и частичное разрешение противоречия прежней эпохи. Производительные силы и экологический кризис §2. Глобальные проблемы человечества §3. Сегодня и завтра: основное противоречие современной эпохи §4. Общественные отношения и общественное сознание: национальное и общечеловеческое Краткие выводы третьей частиЗАКЛЮЧЕНИЕ. О МЕТОДАХ И ПРИНЦИПАХ ЭТОГО ИССЛЕДОВАНИЯПриложенияЛитература..
Плутократи. Епоха нових багатих і занепад старої системи
Сучасні багатії перетворилися на глобальну спільноту рівних: у них більше спільного між собою, ніж зі співвітчизниками. Цей новий клас два десятиліття досліджувала Христя Фріланд. Через численні інтерв’ю авторка препарує життя плутократів з глибоким розумінням і навіть співчуттям. Йде слідами російських, мексиканських, індійських олігархів під час буму приватизації, показує гендерні відмінності між «жіночим» середнім класом і «чоловічою» елітою нагорі. Фріланд розповідає, чим відрізняються нинішні багатії від колишніх рантьє, звідки в них гроші і навіщо вони займаються благодійністю. Зокрема приділяє увагу й українським мільйонерам, які теж ухопили ласий шматок пирога.Бестселер The New York Times. Найкраща книга 2013 року за версією Financial Times. Христя Фріланд отримала за «Плутократів» Премію ім. Ліонеля Жельбера (за документальне висвітлення міжнародних справ) та нагороду National Business Book Award за найбільш видатну канадську книжку, що має відношення до бізнесуВідгуки про книжку«Фріланд проводить аналогію з Венецією, яка 700 років тому стала заможною торговою імперією. Місто занепало, коли плутократи закріпили свої переваги, придушивши відкрите динамічне суспільство, завдяки якому місто розквітло. Сьогодні Венеція тоне. Книжка Фріланд спонукає задуматися, чи не тонемо ми теж».— Chicago Tribune«На жаль, це дуже потрібна книжка. Те, що Фріланд навряд чи стане вашим другом у політиці, не має відлякувати. Але прочитавши її, ви гірко посмієтеся, коли пригадаєте гасло нещодвньої конференції консервативної партії: «Для тих, хто тяжко працює».Авторка подає правду без зайвих емоцій. Вона вміє слухати плутократів, і вони з нею говорять».— Guardian«Міс Фріланд добре розкриває звички й мораль нової еліти, але мимоволі показує і те, що ми завжди молилися на гроші, статус і владу. Велике табло демонструє меркантильний рахунок нашого життєвого матчу — і цей рахунок багато про нас розкаже».— New York Journal of BooksЦитатиПро канадський фінансовий секторСвоєкорислива, і в кінцевому підсумку саморуйнівна, ментальність Вол-стріт і Сіті впливала на фінансову політику всього світу, але запанувала не скрізь. Один з винятків — Канада. Тамтешні регулятори висували жорсткіші вимоги до банківських резервів і кредитних операцій, ніж у Лондоні і в Нью-Йорку. В результаті канадський фінансовий сектор не довелося рятувати коштом бюджету, а рецесія (і бюджетний дефіцит) проходила тут м’якше, ніж у Сполучених Штатах. Канадський центробанк досі ділить світ на «кризові економіки» (там, де банки обвалилися) і решту, як-от Канада.Оттава пішла іншим курсом, бо уряд по-іншому розумів свої обов’язки стосовно системи в цілому і по-іншому будував стосунки з банкірами. Засади такого підходу сформував Пол Мартін, міністр фінансів у 1990-ті роки. Мартін до шариковського класу «взяти-й-поділити» не належить — він сам мультимільйонер. «Я знав, що рано чи пізно станеться криза, як і всі, хто вчив історію, — розповів він мені. — Я просто хотів бути впевнений, що криза станеться не в Канаді, а міжнародна епідемія не сильно зачепить канадські банки».Про позиційні блага«Позиційні блага» — це товари і послуги, чия цінність залежить від дефіцитності і бажання інших людей їх мати. Якщо у вас є, то в мене не буде. Місце у Гарварді чи будинок у престижній шкільній окрузі — це позиційні блага. Айфон чи пошта на «джімейлі» — ні.Про світських святихВеликі гроші допомагають виправдати вечори, проведені за роботою. Крім того, супереліту, принаймні до фінансової кризи 2008 року, гріла роль героїв нашого часу — так їх сприймала наша культура. Їхні чесноти проявлялися не в традиційній юдео-християнській формі — Стів Джобс, центральний персонаж іконостасу, був неприємним егоїстичним типом, який без докорів сумління зневажав і ображав працівників, членів родини (зокрема доньку), що вже казати про простих смертних, які наважувалися написати йому імейла. Але без них бізнес не процвітає, тут вони перевершують усіх — ось чому нам так подобається історія про друге пришестя Джобса в «Епл», коли він показав, які нікчеми його перед тим звільнили.Про Джорджа СоросаТридцять років, від 1969-го до 2000-го, його фонд «Квантум» давав інвесторам в середньому 31 відсоток на рік . Якби ви вклали в Сороса десять тисяч доларів у 1969 році, то у 2000-му отримали б 43 мільйони. За даними фонду «Ел-сі-ейч інвестментс», який входить до складу «Едмон де Ротшильд груп», Сорос — найуспішніший інвестор сучасності, станом на 2010 рік він заробив більше, ніж Ворен Бафет, «Волт Дісней» і «Епл»...
Память, история, забвение
В книге выдающегося французского философа с позиций феноменологической герменевтики, долгие годы разрабатываемой автором, анализируются проблемы истории в связи со свойственными человеческой субъективности явлениями памяти и забвения. Эта общая проблематика объединяет три части труда П.Рикера. Первая часть посвящена феноменологическому анализу памяти, вторая - эпистемологии истории, третья - герменевтике исторического состояния, а также забвению, одному из главных символов нашего отношения к времени. Для философов, историков, культурологов...