Сборник ранних работ одного из крупнейших русских философов XX века (1893-1988), выдающегося историка античной философии, имеющего международное признание за исследования в области герменевтики, философии мифа, философии музыки, математики и т.д., автора монументального многотомного труда История античной эстетики.
В книгу вошли работы 1920-х годов: `Философия имени`(1927), `Музыка как предмет логики`(1927), `Диалектика мифа`(1930, 1-е изд. конфисковано и уничтожено, сохр. лишь несколько экземпляров, данное издание первое дошедшее до читателя).
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Правда, М. |
| Рік видання | 1990 |
| Кількість сторінок | 655 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.199грн.
Схожі товари
Эстетика. Философия культуры
Хосе Ортега-и-Гассет — имя, до недавнего времени известное отечественному читателю лишь по упоминанию в критической литературе, посвященной кризисным явлениям западной культуры. А между тем жизнь и творчество этого крупнейшего испанского философа XX века давно уже овеяны всемирной славой.Его произведения получили на Западе самое широкое распространение. Настоящее издание впервые непосредственно знакомит с эстетической концепцией философа. Включенные в него работы, такие, как «Дегуманизация искусства», «Мысли о романе», «Этюды о любви», «Идеи и верования» и другие откроют читателю яркого, оригинального мыслителя, чьи глубокие раздумья о судьбах искусства, о признанных классиках и авангардистских течениях, об «элитарной» и «массовой» культуре, философские размышления о любви и свободе воли предстанут в живой связи с нашей собственной духовной проблематикой...
Структура інстинктів і суспільство
Ім’я автора книги «Структура інстинктів і суспільство» (в виданні англійською - "Ерос і цивілізація") Герберта Маркузе стало відомим далеко за межами кола людей, так чи так причетних до філософських інтересів. Пропонована книга має підзаголовок: «Філософське дослідження вчення Фройда». Отже, Саме автора теорії позасвідомого Маркузе бере собі в союзники у пошуках методологічної опори для критичного розгляду сучасного стану цивілізації, «діагностики загального розладу». Може, тому, що на рівні свідомості сучасний стан суспільства, сучасна політична і, більше того, духовна ситуація не дає жодних підстав для обґрунтування ідей революційного перетворення суспільства? Людина як така повністю втратила здатність опиратися тиску суспільству, ба більше, здатність на свідомому рівні відчувати цей тиск. Отож, джерела невдоволення дійсністю доводиться шукати на рівні підсвідомого. На відміну від Фройда Маркузе вважає, що конфлікт між інстинктами та цивілізацією не є абсолютним: репресивність не є сутністю цивілізації як такої, а лише властива «специфічно історичній організації людського існування». Маркузе намагається внести історичний та суспільний вимір до поза-історичної побудови. Автор доповнює фройдівські поняття. Ототожнюючи пригнічення інстинктів із суспільним пригніченням, що є принаймні історично мінливим феноменом, він також стверджує історичність репресивного характеру принципу реальності. Для широкого кола читачів, яких цікавлять сучасні проблеми філософії, соціології, історії. ..