Новое (дополненное и переработанное) издание фундаментальной монографии М. К. Мамардашвили и А. М. Пятигорского «Символ и сознание. Метафизические размышления о сознании, символике и языке» (Иерусалим, 1984) призвано «вернуть» в отечественную философию текст, который уже стал крупным событием в философском мире.
Соединение, казалось бы, несоединимых метавещей – классической европейской метафизики (от Декарта до Гуссерля) и древнеиндийской философии – позволило авторам выработать собственную оригинальную манеру философствования.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Языки русской культуры, М. |
| Рік видання | 1997 |
| Кількість сторінок | 224 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.948грн.
Схожі товари
Філософія \Фюрст \австрійський підручник
Цей підручник з філософії написали австрійські автори, які мають величезний досвід викладання філософії у гімназії. У зверненні до читачів вони пишуть: «Дорогі школярки, дорогі школярі, Ви отримуєте цей підручник від Австрійської республіки для Вашої освіти. Книжки не лише допомагають Вам у навчанні, вони також приносять радість у життя». Ця книга направду в дуже легкий, невимушений і радісний спосіб розповідає про дуже складні речі. Вона знайомить читача зі структурою філософського знання і з головними філософськими проблемами. Цей підручник може використовуватися не лише для доуніверситетської освіти, а також у викладанні пропедевтичних курсів із філософії у вищих навчальних закладах. Тож він є вкрай корисним для викладачів, школярів старших класів і студентів, а також для всіх, хто цікавиться філософією...
Рефлексия
В книге собраны основные работы известного российско-американского ученого, основателя нового научного направления - рефлексивного управления, находящегося на стыке многих наук: психологии, философии, математики, социологии, этики и др. Некоторые работы впервые публикуются на русском языке...
Рождение трагедии
В данном произведении Ницше развертывает впечатляющую картину продолжающегося воздействия на мышление, вообще на человечество, мира греческих богов. Два из них - Аполлон и Дионис, являются для Ницше олицетворением непримиримой противоположности двух начал - аполлонического и дионисического. Первое из них - это мир мечты, красоты, совершенства, но прежде всего упорядоченности. Дионисическое это варварское, возвращающееся обратно в природу, присущее индивиду, чувствующему себя произведением искусства, соответственно нарушающему всякую меру. Тем самым это безграничность, беспорядок. Греческая трагедия, по Ницше, родилась из ритуальных хороводов культа Диониса, причем дионисическое позднее включается в аполлоническое. Когда аттическая трагедия достигла своего расцвета, она подверглась разрушительному воздействия критического духа Сократа, и нашла свое прибежище лишь в музыке, а наше время, говорит Ницше, прежде всего в музыке Рихарда Вагнера... Для студентов и всех интересующихся истоками современной философии...