Написано вже багато історій філософії, і моя мета полягала не тільки в тому, щоб додати до цього числа ще одну. Моя мета — показати філософію як невід'ємну частину суспільного й політичного життя; не як ізольовані розважання визначних особистостей, а як породження і водночас джерело характеру різних людських громад, у яких процвітали різні філософські системи. Така мета вимагає тіснішого пов'язання з загальною історією суспільства, ніж ми звичайно бачимо в істориків філософії. Я дійшов висновку, що це особливо потрібне для тих історичних періодів, з якими пересічний читач навряд чи може бути глибоко обізнаний. Велика епоха схоластичної філософії була вислідом реформ одинадцятого сторіччя, а ті, своєю чергою, були реакцією на добу загнивання, що їм передувала. Не будучи більш-менш обізнаним із сторіччями, що проминули від падіння Риму до піднесення середньовічного папства, навряд чи можна зрозуміти інтелектуальну атмосферу дванадцятого й тринадцятого сторіч. Трактуючи цей період, як і інші періоди, я ставив собі за мету наводити лише стільки відомостей із загальної історії, скільки видавалось мені необхідним для неупередженого розуміння філософів у контексті того часу, який сформував їх і сам сформувався за їхньою допомогою.
Один наслідок такої позиції полягає в тому, що оцінка, яку вона дає тому чи тому філософові, часто не відповідає тій, якої він заслуговує з чисто філософського погляду. Особисто я, наприклад, маю Спінозу за визначнішого філософа, ніж Локк, але вплив його був далеко менший, і тому я присвятив йому менше місця, ніж Локкові. Декотрі люди — приміром, Руссо і Байрон — хоча зовсім не були філософами в академічному розумінні цього слова, справили такий глибокий вплив на домінантні філософські тенденції своєї доби, що розвитку філософії не можна зрозуміти, не беручи їх до уваги. Навіть люди просто діяльні часто мали велике значення в цьому плані: мало хто з філософів справив такий вплив на філософію, як Александр Македонський, Карл Великий або Наполеон. Ще знаменнішим прикладом можна б назвати Лікурга, якби тільки він був реальною особою.
Коли мусиш охопити такий величезний проміжок часу, доводиться триматись дуже суворих принципів добору. Читаючи традиційні праці з історії філософії, я дійшов висновку, що надто стислі описи не доносять до читача нічого вартісного; тому я (за небагатьма винятками) взагалі не згадував про людей, які, на мій погляд, не заслуговують справді докладного розгляду. А про тих філософів, яких я розглядав у цій книжці, я сповіщав усе, що вважав істотним у їхньому житті й суспільному оточенні; часом я наводив навіть начебто малозначущі деталі, коли вирішував, що вони якось характеризують саму людину та її добу.
Бертран Рассел
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Основи, К. |
| Рік видання | 1995 |
| Кількість сторінок | 760 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.784грн.
Схожі товари
Симметрия природы и природа симметрии: Философские и естественно-научные аспекты
В данной книге, автор которой философ и биолог, детально проанализированы на основе метода материалистической диалектики не только симметрии кристаллографических, геометрических и других систем, но и системы самой симметрии, не только симметрия пространства и времени, но и пространство-время в явлениях симметрии и т. д.Книга написана на основе оригинальных работ философов, математиков, химиков, кристаллографов, физиков, биологов; она содержит также оригинальные результаты исследований автора.Издание адресовано как специалистам в области философии и методологии науки, так и широкому кругу заинтересованных читателей — научных работников, преподавателей, аспирантов и студентов.ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМЫСИММЕТРИЯ В НЕЖИВОЙ ПРИРОДЕГЛАВА 1.EIMMETPIA § 1.Истоки понятия симметрии § 2.История и значение пифагорейского учения о золотом сеченииГЛАВА 2.СИММЕТРИЯ КЛАССИЧЕСКАЯ § 1.Отрицание отрицания в истории познания кристаллографической симметрии. Нуль- и трехмерные группы симметрии § 2.Симметрия -- одно- и двумерная § 3.Континуумы, семиконтинуумы, дисконтинуумыГЛАВА 3. ПОСТРОЕНИЕ ОБЩЕЙ ТЕОРИИ СИСТЕМ. СИСТЕМА СИММЕТРИИ И СИММЕТРИЯ СИСТЕМЫ § 1.Введение § 2.Построение абстрактной системы. Система симметрии § 3.Центральное предложение ОТС. Закон полиморфизации. Обобщения § 4.Закон изомеризации. Эвристика § 5.Закон соответствия. Симметрия системы § 6.Система и хаос, полиморфизм и изоморфизм, симметрия и асимметрия -- категории ОТС § 7.Что должно быть, что может быть, чего быть не может для системГЛАВА 4.СИММЕТРИЯ ПРОТИВОПОЛОЖНОСТЕЙ -- АНТИСИММЕТРИЯ, ЦВЕТНАЯ СИММЕТРИЯ, КРИПТОСИММЕТРИЯ § 1.Тождество и различие противоположностей -- основа антисимметрии § 2.Диалектика тождества и различия и новые симметрииГЛАВА 5.СИММЕТРИЯ НЕИЗОМЕТРИЧЕСКАЯ -- КРИВОЛИНЕЙНАЯ, ГОМОЛОГИЧЕСКАЯ, ПОДОБИЯ § 1.Криволинейная и гомологическая симметрии. Симметрия подобия и ее обобщения § 2.Проблема равенстваГЛАВА 6.ПРОТИВОПОЛОЖНОСТИ СИММЕТРИИ § 1.Кристаллография с точки зрения закона единства и борьбы противоположностей § 2.Форма и строение D и L энантиоморфов. Основы теории диссфакторов § 3.Встречаемость D и L энантиоморфов. Критика виталистической концепции Ф.Джеппа § 4.Свойства D и L энантиоморфов. Анализ фактов нарушения симметрии противоположностей в живой и неживой природе § 5.О действиях и взаимодействиях в природеГЛАВА 7.СИММЕТРИЯ ГЕОМЕТРИЧЕСКАЯ И ДИНАМИЧЕСКАЯ § 1.Эрлангенская программа § 2.Полиморфизм геометрических симметрии § 3.Взаимосвязь симметрия -- сохранение. Пространственно-временные и динамические физические симметрии § 4.Природа симметрии. Основные особенности симметрии § 5.Определение симметрииСИММЕТРИЯ В ЖИВОЙ ПРИРОДЕГЛАВА 8.СИММЕТРИЯ БИОЛОГИЧЕСКАЯ -- СТРУКТУРНАЯ, ГЕОМЕТРИЧЕСКАЯ, ДИНАМИЧЕСКАЯ § 1.Биосимметрия структурная -- молекулярная § 2.Биосимметрия структурная -- морфологическая § 3.Биосимметрия структурная -- неклассическая § 4.Биосимметрия -- геометрическая и динамическая..
Дух и реальность \Philosophy\ (+Я и мир объектов+Судьба чел.в совр.мире+Творч.и объективация+Царство духа и царство кесаря)
В настоящее издание включены пять произведений выдающегося русского религиозного мыслителя Н.А. Бердяева (1874-1948), создававшиеся на протяжении двух десятилетий, но объединенные общей тематикой. В них продолжается разработка ведущих тем философа: свободы и творчества, Бога и человека. Главный упор, однако, делается на устройство мира (универсума). Предлагаемые работы наглядно демонстрируют эволюцию взглядов "позднего" Бердяева...
Критика чистого разума (СоС)
"Критика чистого разума", по словам неокантианца В. Виндельбанда, является "основной книгой немецкой философии". Работа состоит из введения и двух отделов: I. Трансцендентальное учение о началах и II. Трансцендентальное учение о методе. Задачи "Критики чистого разума" определялись Кантом через необходимость изменить метод исследования в метафизике и совершить в ней революцию...