Человечество стоит на пороге нового понимания мира и своего места во Вселенной – считает авторитетный американский ученый, профессор физики Гарвардского университета Лиза Рэндалл, и приглашает нас в увлекательное путешествие по просторам истории научных открытий. Особое место в книге отведено новейшим и самым значимым разработкам в физике элементарных частиц; обстоятельствам создания и принципам действия Большого адронного коллайдера, к которому приковано внимание всего мира; дискуссии между конкурирующими точками зрения на место человека в универсуме. Содержательный и вместе с тем доходчивый рассказ знакомит читателя со свежими научными идеями и достижениями, шаг за шагом приближающими человека к пониманию устройства мироздания.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Альпина, М. |
| Рік видання | 2014 |
| Кількість сторінок | 518 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.799грн.
Схожі товари
Рассуждение о методе… и другие произведения, написанные в период с 1627г. по 1649г.
Философское творчество Рене Декарта представляет собой безусловную вершину классической западной мысли. Опираясь на ясное и отчетливое усмотрение аргумента cogito ergo sum (мыслю, следовательно, существую), Декарт предлагает привлекательную программу построения рациональной философии, призванную дать обоснование как всем конкретным наукам, так и принципам морали. Предлагаемый сборник включает центральные произведения мыслителя — «Рассуждение о методе...» и «Правила для руководства ума», а также некоторые другие, позволяющие составить достаточно полное корректное представление о концепции Декарта. И для современного читателя освоение блестящих логических построений великого философа оказывается серьезной школой формирования системного мышления. Для студентов, аспирантов и преподавателей философских факультетов вузов, а также для всех интересующихся философской, общегуманитарной проблематикой...
Історія західної філософії
Написано вже багато історій філософії, і моя мета полягала не тільки в тому, щоб додати до цього числа ще одну. Моя мета — показати філософію як невід'ємну частину суспільного й політичного життя; не як ізольовані розважання визначних особистостей, а як породження і водночас джерело характеру різних людських громад, у яких процвітали різні філософські системи. Така мета вимагає тіснішого пов'язання з загальною історією суспільства, ніж ми звичайно бачимо в істориків філософії. Я дійшов висновку, що це особливо потрібне для тих історичних періодів, з якими пересічний читач навряд чи може бути глибоко обізнаний. Велика епоха схоластичної філософії була вислідом реформ одинадцятого сторіччя, а ті, своєю чергою, були реакцією на добу загнивання, що їм передувала. Не будучи більш-менш обізнаним із сторіччями, що проминули від падіння Риму до піднесення середньовічного папства, навряд чи можна зрозуміти інтелектуальну атмосферу дванадцятого й тринадцятого сторіч. Трактуючи цей період, як і інші періоди, я ставив собі за мету наводити лише стільки відомостей із загальної історії, скільки видавалось мені необхідним для неупередженого розуміння філософів у контексті того часу, який сформував їх і сам сформувався за їхньою допомогою.Один наслідок такої позиції полягає в тому, що оцінка, яку вона дає тому чи тому філософові, часто не відповідає тій, якої він заслуговує з чисто філософського погляду. Особисто я, наприклад, маю Спінозу за визначнішого філософа, ніж Локк, але вплив його був далеко менший, і тому я присвятив йому менше місця, ніж Локкові. Декотрі люди — приміром, Руссо і Байрон — хоча зовсім не були філософами в академічному розумінні цього слова, справили такий глибокий вплив на домінантні філософські тенденції своєї доби, що розвитку філософії не можна зрозуміти, не беручи їх до уваги. Навіть люди просто діяльні часто мали велике значення в цьому плані: мало хто з філософів справив такий вплив на філософію, як Александр Македонський, Карл Великий або Наполеон. Ще знаменнішим прикладом можна б назвати Лікурга, якби тільки він був реальною особою.Коли мусиш охопити такий величезний проміжок часу, доводиться триматись дуже суворих принципів добору. Читаючи традиційні праці з історії філософії, я дійшов висновку, що надто стислі описи не доносять до читача нічого вартісного; тому я (за небагатьма винятками) взагалі не згадував про людей, які, на мій погляд, не заслуговують справді докладного розгляду. А про тих філософів, яких я розглядав у цій книжці, я сповіщав усе, що вважав істотним у їхньому житті й суспільному оточенні; часом я наводив навіть начебто малозначущі деталі, коли вирішував, що вони якось характеризують саму людину та її добу.Бертран Рассел..
Краткая история времени \2001
В своей книге «Краткая история времени» знаменитый английский физик Стивен Хокинг пытается ответить на вопросы, интересующие нас всех: откуда взялась Вселенная, как и почему она возникла, каков будет ее конец (если вообще будет) – и делает это настолько увлекательно и доступно, что книга, написанная в 1988 году, является бестселлером по сей день.ОГЛАВЛЕНИЕБлагодарностиПредисловие1. Наше представление о Вселенной2. Пространство и время3. Расширяющаяся Вселенная4. Принцип неопределенности5. Элементарные частицы и силы в природе6. Черные дыры7. Черные дыры не так уж черны8. Рождение и гибель Вселенной9. Стрела времени10. Объединение физики11. ЗаключениеАльберт ЭйнштейнГалилео ГалилейИсаак НьютонСловарь терминовПослесловие..