В книге концептуально аргументируется неотложность актуализации вынесенной за скобки в новоевропейской метафизике ключевой онтологической дилеммы БЫТИЯ-НЕБЫТИЯ. На основании принципиальной несводимости к БЫТИЮ, как лону всего и всякого сущего, СУЩЕСТВОВАНИЯ, как присутствия в БЫТИИ, устанавливается мера и способ причастности к БЫТИЮ, во-первых, БУДУЩЕГО, во-вторых, НАСТОЯЩЕГО, в-третьих, ПРОШЛОГО, а затем ВРЕМЕНИ как такового.
Определяется в качестве поистине бытийственной предназначенность свободы воли человека совершать выбор между ДОБРОМ и ЗЛОМ в их онтологической эквивалентности БЫТИЮ и НЕБЫТИЮ, исключительно человеческое происхождение ДОБРА и ЗЛА, а тем самым, равная их неискоренимость в человеке. Обосновывается потенциальная бытийственная мощь всех форм человеческой субъективности и противобытийственные последствия наделения одного абстрактного разума презумпцией непогрешимости и неограниченными прерогативами решать любые проблемы человеческого присутствия в мироздании.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Эдиториал УРСС, М. |
| Рік видання | 2004 |
| Кількість сторінок | 400 |
| Обкладинка | тверд |
-
921грн.
Схожі товари
Любов і західна культура
Автор книги - Дені де Ружмон - видатний мислитель, філософ і есеїст, один із найяскравіших інтелектуалів Європи останніх років цього століття. У книзі "Любов і західна культура" вихідним пунктом автора є аналіз міту про Трістана та Ізольду. Автор прослідковує присутність подиху любові у європейській культурі протягом періоду від XII до XX століття, розглядає ті зв'язки, що поєднують любов із містикою та війною.Книга Дені де Ружмона - це глибокозмістовне есе, що межує із дослідженнями з історії культури, релігієзнавства, соціології і психології тощо. Проникливий дослідник світу може й сам дописати продовження цієї книги...
Капіталізм і шизофренія. Анти-Едіп
"Анти-Едіп" - ключовий твір французького філософа Жіля Дельоза і психоаналітика Фелікса Гваттарі, що є першою частиною діалогії "Капіталізм і Шизофренія". Книга вважається однією з ключових філософських праць 20-го століття і має великий вплив на сучасні гуманітарні науки і мистецтво. Дельоз і Гваттарі ставили собі на меті запропонувати новий філософський світогляд, який не спирається на стандартні для західного мислення і класичної філософії бінарні моделі, а також вивільняє потенціал революційних ідей Фройда і Маркса, відкидаючи з одного боку буржуазно-сектантську закваску класичного психоаналізу, а з другого - застарілість марксового трактування економіки...