Макінтайр - філософ, що зміг внести до атмосфери сучасних інтелектуальних змагань шляхетний дух моральної традиції.
Його твір "Після чесноти" (1981) - одна з найвідоміших і найобґрунтованіших спроб окреслити шлях подолання морального хаосу і безладдя нашої доби через відродження глибинної етики чеснот, властивих їй реальних критеріїв блага й досконалості.
Вдаючись до жанру своєрідної філософської історії, Макінтайр виводить на сцену своїх роздумів Гомера, Софокла, Арістотеля, Канта, К′єркегора, Ніцше як живих і діючих протагоністів одвічної дискусії про призначення і долю людини. І в цій дискусії, на думку Макінтайра, Арістотель одержує перемогу над Ніцше...
Мало хто з мислителів нинішньої доби виявився спроможним писати про позитивні начала спільного людського буття і діяльності, про людські традиції та чесноти з такою силою внутрішньої переконаності, як Е. Макінтайр. Твір визначного філософа адресовано науковцям, студентам, викладачам, усім, кого цікавлять доля європейської моральної спадщини, духовна біографія людства.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Дух і Літера, К. |
| Рік видання | 2002 |
| Кількість сторінок | 442 |
| Обкладинка | мякий |
-
1.784грн.
Схожі товари
Логические исследования. Том II. Часть 1. Исследования по феноменологии и теории познания /Пер. с нем. В.И.Молчанова
Во введении ко второму тому "Логических исследований" разъясняется принцип беспредпосылочности как основной принцип феноменологии и коррелятивное ему основное требование: "К самим вещам!", которое становится лозунгом феноменологического движения. Феноменология вводится как нейтральная наука, которая должна стать основой как логики, так и психологии.Первую часть второго тома составляют пять исследований, объединенных общей темой: корреляция значений как идеальных единств и актов сознания, в которых конституируются значения. В первом исследовании вводятся основные различия: между знаком как указанием и знаком как выражением значения, между значениями в коммуникативной речи и в одинокой душевной жизни, между интенцией значения (пустой интенцией) и осуществлением значения, между значением и предметом. Во втором исследовании рассматривается различие интенции общего и единичного, при этом восприятие полагается в качестве необходимой основы усмотрения сущности. В третьем и четвертом исследовании рассматриваются структурные отношения значений. Введенное в третьем исследовании различие между самостоятельными и несамостоятельными частями подготавливает основное различие четвертого исследования - между самостоятельными и несамостоятельными значениями. Высказывается идея чисто логической грамматики, которая должна установить формальную связь значений и позволить избежать отсутствия смысла и бессмыслицы. В пятом исследовании дан очерк феноменологической теории сознания как связей переживаний и как интенциональных актов...
