Книга содержит краткий биографический очерк и анализ учения выдающегося французского мыслителя и просветителя, воинствующего материалиста и атеиста, предшественника энциклопедистов Ламетри (1709—1751). В ней рассматривается материалистическое учение философа, анализируются его естественнонаучные взгляды, гносеология, этика, его атеистические взгляды. Автор показывает несостоятельность попыток буржуазных ученых исказить воззрения философа и его значение в истории философии.
Работа рассчитана на философов, преподавателей, студентов, аспирантов, пропагандистов, а также на всех тех, кто интересуется историей философии.
Вениамин Моисеевич Богуславский (род. в 1908 г.) — доктор философских наук, профессор, старший научный сотрудник Института философии АН СССР.
Его перу принадлежат работы: «Слово и понятие» (1957), «К вопросу о неразрывной связи языка и мышления» (1957), «Формы движения мышления» (1959), «Тезисы Маркса о Фейербахе» (1960), «Объективное и субъективное в диалектике мышления» (1960), «У истоков французского атеизма и материализма» (1964), «Скептицизм Возрождения и диалектика» (1965), а также ряд статей по истории философии (в том числе о Монтене, Бейле, Дешане и Ламетри).
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Мысль, М. |
| Рік видання | 1977 |
| Кількість сторінок | 159 |
| Обкладинка | м'яка |
-
234грн.
Схожі товари
Критика цинічного розуму
Твір сучасного німецького філософа Петера Слотердайка "Критика цинічного розуму" з'явився під впливом ідей засновника німецької класичної філософії Імануїла Канта. Але на відміну від класика німецької філософії Петер Слотердайк дослідив цинізм у всіх його виявах - в політиці, філософії, культурі, журналістиці. Особливу увагу Слотердайк приділив розвінчанню фальші раціоналізму. В Європі ця праця набула значного розголосу і викликала полеміку. "Критика цинічного розуму" стала швидко знаною і часто цитованою. Для викладачів і студентів, науковців гуманітарних дисциплін і тих, хто цікавиться проблемами філософії та культурології...
Буття і ніщо
Основний філософський трактат Сартра “Буття і ніщо. Дослід феноменологічної онтології” (1943) присвячений дослідженню питань: що таке буття? які фундаментальні буттєві відносини між свідомістю і світом? які онтологічні структури свідомості (суб’єктивності), що роблять можливими ці відносиниУ пошуках відповідей на ці питання Сартр виходить з ідеї світу як феномену. Світ, що безпосередньо виявляється людиною в її життєвому досвіді, є, за Сартром, складне утворення, попередньо (на дорефлексивному рівні) завжди структурованою екзистенцією.У ньому свідомість людини є “завжди вже здійсненою”, завжди вже здійсненою такою що вже кристалізувала і проробила свою роботу у вигляді “тотальностей”. Намагаючись прочитати її, Сартр вичленовує в світі як феномені, “синтетично організованої тотальності”, “конкретному” три складових його регіони...