Ім’я автора книги «Структура інстинктів і суспільство» (в виданні англійською - "Ерос і цивілізація") Герберта Маркузе стало відомим далеко за межами кола людей, так чи так причетних до філософських інтересів. Пропонована книга має підзаголовок: «Філософське дослідження вчення Фройда». Отже, Саме автора теорії позасвідомого Маркузе бере собі в союзники у пошуках методологічної опори для критичного розгляду сучасного стану цивілізації, «діагностики загального розладу». Може, тому, що на рівні свідомості сучасний стан суспільства, сучасна політична і, більше того, духовна ситуація не дає жодних підстав для обґрунтування ідей революційного перетворення суспільства? Людина як така повністю втратила здатність опиратися тиску суспільству, ба більше, здатність на свідомому рівні відчувати цей тиск. Отож, джерела невдоволення дійсністю доводиться шукати на рівні підсвідомого. На відміну від Фройда Маркузе вважає, що конфлікт між інстинктами та цивілізацією не є абсолютним: репресивність не є сутністю цивілізації як такої, а лише властива «специфічно історичній організації людського існування». Маркузе намагається внести історичний та суспільний вимір до поза-історичної побудови. Автор доповнює фройдівські поняття. Ототожнюючи пригнічення інстинктів із суспільним пригніченням, що є принаймні історично мінливим феноменом, він також стверджує історичність репресивного характеру принципу реальності. Для широкого кола читачів, яких цікавлять сучасні проблеми філософії, соціології, історії.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Ніка-Ц, К. |
| Рік видання | 2010 |
| Кількість сторінок | 248 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.319грн.
Схожі товари
Философские повести \ЗФМК
В томе представлены наиболее известные произведения классика французской и мировой литературы Вольтера. ..
Чотири есе про свободу
Книжка видатного сучасного англійського філософа, лауреата Нобелівської премії сера Ісаї Берліна складається з чотирьох розвідок, в яких розглядаються різні аспекти особистої свободи. В них ідеться про мінливість цього поняття протягом XIX—XX століть; про те, який зміст у це вкладали історики, соціологи, філософи; про важливість двох головних концепцій свободи в історії ідей; і, нарешті, про ту роль, яку відігравав ідеал свободи у світогляді видатного борця за неї — Джона Стюарта Мілля..