Написано вже багато історій філософії, і моя мета полягала не тільки в тому, щоб додати до цього числа ще одну. Моя мета — показати філософію як невід'ємну частину суспільного й політичного життя; не як ізольовані розважання визначних особистостей, а як породження і водночас джерело характеру різних людських громад, у яких процвітали різні філософські системи. Така мета вимагає тіснішого пов'язання з загальною історією суспільства, ніж ми звичайно бачимо в істориків філософії. Я дійшов висновку, що це особливо потрібне для тих історичних періодів, з якими пересічний читач навряд чи може бути глибоко обізнаний. Велика епоха схоластичної філософії була вислідом реформ одинадцятого сторіччя, а ті, своєю чергою, були реакцією на добу загнивання, що їм передувала. Не будучи більш-менш обізнаним із сторіччями, що проминули від падіння Риму до піднесення середньовічного папства, навряд чи можна зрозуміти інтелектуальну атмосферу дванадцятого й тринадцятого сторіч. Трактуючи цей період, як і інші періоди, я ставив собі за мету наводити лише стільки відомостей із загальної історії, скільки видавалось мені необхідним для неупередженого розуміння філософів у контексті того часу, який сформував їх і сам сформувався за їхньою допомогою.
Один наслідок такої позиції полягає в тому, що оцінка, яку вона дає тому чи тому філософові, часто не відповідає тій, якої він заслуговує з чисто філософського погляду. Особисто я, наприклад, маю Спінозу за визначнішого філософа, ніж Локк, але вплив його був далеко менший, і тому я присвятив йому менше місця, ніж Локкові. Декотрі люди — приміром, Руссо і Байрон — хоча зовсім не були філософами в академічному розумінні цього слова, справили такий глибокий вплив на домінантні філософські тенденції своєї доби, що розвитку філософії не можна зрозуміти, не беручи їх до уваги. Навіть люди просто діяльні часто мали велике значення в цьому плані: мало хто з філософів справив такий вплив на філософію, як Александр Македонський, Карл Великий або Наполеон. Ще знаменнішим прикладом можна б назвати Лікурга, якби тільки він був реальною особою.
Коли мусиш охопити такий величезний проміжок часу, доводиться триматись дуже суворих принципів добору. Читаючи традиційні праці з історії філософії, я дійшов висновку, що надто стислі описи не доносять до читача нічого вартісного; тому я (за небагатьма винятками) взагалі не згадував про людей, які, на мій погляд, не заслуговують справді докладного розгляду. А про тих філософів, яких я розглядав у цій книжці, я сповіщав усе, що вважав істотним у їхньому житті й суспільному оточенні; часом я наводив навіть начебто малозначущі деталі, коли вирішував, що вони якось характеризують саму людину та її добу.
Бертран Рассел
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Основи, К. |
| Рік видання | 1995 |
| Кількість сторінок | 760 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.784грн.
Схожі товари
О старом и новом
Вошедшие в книгу тексты последних лет отобраны и дополнены автором, давая единое изложение трех крупных тем. Первая - историко-философского рода: представлена новая концепция русской философии, где раскрывается ключевая роль "восточно-христианского дискурса" (патристико-аскетического мышдления) - как третьего структурного уровня, упускаемого в обычных схемах, основанных на бинарных оппозициях (Россия - Запад, самобытное - заимствованное и т. п.). Анализ восточно-христианского дискурса ведет к следующей теме: выясняется, что этому дискурсу отвечает особый тип "энергийной онтологии" и новое понятие энергии, отличное от классического понятия Аристотеля. В свою очередь, энергийная онтология влечет за собой "энергийную антропологию", подход, рассматривающий человека в измерении энергии, бытия-действия, и ставящий в центр явления и стратегии "антропологической границы", где трансформируется сам способ бытия человека. Основной вид таких стратегий - духовные практики, такие, как православный исихазм; их философские и психологические проблемы - финальная тема книги. Издание включает в себя следующие разделы и главы: "Предисловие", "Что такое православная мысль" (главы: "I. Дефиниция первая: Бесконечная патристика", "II. Дефиниция вторая: Синтез патристики и аскетики", "III. Дефиниция третья: Дискурс энергии", "IV. Встающая перспектива: Исихазм как миропонимание"), "Неопатристический синтез и русская философия" (главы: "I. Школа", "II.Kehre", "III. Традиция"), "Философский процесс в России как встреча философии и Православия", "Метаморфозы славянофильской идеи в XX веке", "Эпизод 1: Идея Славянского Возрождения", "Эпизод 2: Евразийская идея", "Эпизод 3: Идея неопатристического синтеза", "Перепутья русской софиологии", "Проводы русского идеализма", "Владимир Соловьев и мистико-аскетическая традиция Православия", "Исихазм в Византии и России: исторические связи, антропологические проблемы" (главы: "1. Исторический путь в сравнительной перспективе. Диада Обожение - Освящение", "2. Структуры исихастского сознания", "3. На подступах к решению исихастской апории"), "Исихазм как пространство философии" (главы: "1. Ориентация", "2. Реализация"), "Философия и теология: старые и новые парадигмы отношений", "Род или недород? Заметки к онтологии виртуальности" (главы: "0. Преамбула", "1. Энергия как измерение бытия", "2. К философскому пониманию виртуальности"), "Трилогия Границы: три текста о Духовной практике" (главы: "1. Конституция: Концепты Духовной практики и Отверзания чувств", "2. Истоки: смерть и неприятие смерти", "3. Слегка неожиданное родство: Духовная практика и экзистенциальная аналитика"), "Summary". Для широкого круга читателей, интересующихся современной ситуацией русской и западной философии, проблемами религиозного сознания и духовной практики. Для специалистов, занимающихся исследованиями в области патрологии, патристики, аскетики, догматического богословия, ересеологии, нравственного богословия, основного богословия (православной апологетики, современной русской религиозной философии, истории русской философии. Для культурологов, психологов, религиоведов, политологов. В ограниченном объеме издание может быть использовано в качестве научного материала для научных сотрудников, преподавателей и студентов духовных учебных заведений, для студентов и аспирантов богословских и гуманитарных вузов и факультетов...
Бердяев: pro et contra. Кн 1.
Учебное пособие «Н.А. Бердяев: pro et contra» представляет собой собрание текстов известных деятелей русской культуры, дающих оценку творчеству и личности выдающегося русского философа. Принцип составления антологии делает ее пособием для изучения не только концепции Бердяева, но и русской философии в целом, а также русской культуры XX столетия. В кн.2 будут включены переводы зарубежных мыслителей и аналитические статьи современных отечественных философов и богословов, посвященные Н.А. Бердяеву...