Книга великого немецкого философа Артура Шопенгауэра (1788—1860) включает главное произведение «Мир как воля и представление» (1819), а также наиболее интересную работу «Афоризмы и максимы».
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Харвест, Мн. |
| Рік видання | 2011 |
| Кількість сторінок | 848 |
| Обкладинка | тверд |
-
2.676грн.
Схожі товари
Творчество и объективация
Настоящее издание представляет собой собрание поздних и наиболее значимых для самого мыслителя работ, объединенных основополагающей для зрелого Бердяева темой творчества и объективации. Составители предлагают опыт личностного прочтения наследия философа. Этой цели служит как специфика составления, так и специфика вводной статьи и примечаний издания.В сборник включена работа: О рабстве и свободе человека. А также фрагменты из книг: Опыт персоналистической философии. О назначении человека. Опыт парадоксальной этики. Я и мир объектов. Опыт одиночества и общения. Опыт эсхатологической метафизики. Творчество и объективация. С примечаниями..
Історія західної філософії
Написано вже багато історій філософії, і моя мета полягала не тільки в тому, щоб додати до цього числа ще одну. Моя мета — показати філософію як невід'ємну частину суспільного й політичного життя; не як ізольовані розважання визначних особистостей, а як породження і водночас джерело характеру різних людських громад, у яких процвітали різні філософські системи. Така мета вимагає тіснішого пов'язання з загальною історією суспільства, ніж ми звичайно бачимо в істориків філософії. Я дійшов висновку, що це особливо потрібне для тих історичних періодів, з якими пересічний читач навряд чи може бути глибоко обізнаний. Велика епоха схоластичної філософії була вислідом реформ одинадцятого сторіччя, а ті, своєю чергою, були реакцією на добу загнивання, що їм передувала. Не будучи більш-менш обізнаним із сторіччями, що проминули від падіння Риму до піднесення середньовічного папства, навряд чи можна зрозуміти інтелектуальну атмосферу дванадцятого й тринадцятого сторіч. Трактуючи цей період, як і інші періоди, я ставив собі за мету наводити лише стільки відомостей із загальної історії, скільки видавалось мені необхідним для неупередженого розуміння філософів у контексті того часу, який сформував їх і сам сформувався за їхньою допомогою.Один наслідок такої позиції полягає в тому, що оцінка, яку вона дає тому чи тому філософові, часто не відповідає тій, якої він заслуговує з чисто філософського погляду. Особисто я, наприклад, маю Спінозу за визначнішого філософа, ніж Локк, але вплив його був далеко менший, і тому я присвятив йому менше місця, ніж Локкові. Декотрі люди — приміром, Руссо і Байрон — хоча зовсім не були філософами в академічному розумінні цього слова, справили такий глибокий вплив на домінантні філософські тенденції своєї доби, що розвитку філософії не можна зрозуміти, не беручи їх до уваги. Навіть люди просто діяльні часто мали велике значення в цьому плані: мало хто з філософів справив такий вплив на філософію, як Александр Македонський, Карл Великий або Наполеон. Ще знаменнішим прикладом можна б назвати Лікурга, якби тільки він був реальною особою.Коли мусиш охопити такий величезний проміжок часу, доводиться триматись дуже суворих принципів добору. Читаючи традиційні праці з історії філософії, я дійшов висновку, що надто стислі описи не доносять до читача нічого вартісного; тому я (за небагатьма винятками) взагалі не згадував про людей, які, на мій погляд, не заслуговують справді докладного розгляду. А про тих філософів, яких я розглядав у цій книжці, я сповіщав усе, що вважав істотним у їхньому житті й суспільному оточенні; часом я наводив навіть начебто малозначущі деталі, коли вирішував, що вони якось характеризують саму людину та її добу.Бертран Рассел..
Избранное: Мир, светящийся смыслом. / Пер. с нем. и англ.
А.Шюц (1899—1959) — австрийский философ и социолог, последователь Гуссерля, основатель социальной феноменологии. В первой, высоко оцененной Гуссерлем, книге Шюца «Смысловое строение социального мира» (1932) заложены основные идеи, развитые в последующих работах. В книге предпринята попытка философского обоснования социальных наук на основе гуссерлевской описательной феноменологии. Тем самым Шюц стремился выполнить поставленную Гуссерлем задачу восстановления связи абстрактных научных категорий с «жизненным миром», понимаемым как мир непосредственной человеческой жизнедеятельности, мир культуры. В том вошли важнейшие работы А. Шюца: «Размышления о проблеме релевантности», «О множественных реальностях», «Символ, реальность и общество».СодержаниеМетодология социальных наукОбыденная и научная интерпретация человеческого действияФормирование понятия и теории в социальных наукахПроблема рациональности в социальном миреСоциальный мир и теория социального действияВыбор между проектами действияФеноменология и социальные наукиЗначение Э. Гуссерля для социальных наукОсновные понятия феноменологииФеноменология и социальные наукиТеория интерсубъективности Шелера и всеобщий тезис альтер эгоРазмышления о проблеме релевантностиГлава 1. Вводные замечанияГлава 2. Проблема Карнеада: вариации на темуГлава 3. Взаимозависимость систем релевантностиГлава 4. Запас наличного знания с точки зрения его происхожденияГлава 5. Затруднения в процессе отложения (знания)Глава 6. Структурная интерпретация запаса наличного знанияГлава 7. Биографическая ситуацияПроблемы природы социальной реальностиО множественных реальностяхСимвол, реальность и обществоПрикладная теорияЧужакВозвращающийся домой Хорошо информированный гражданинСовместное сотворение музыкиМоцарт и философыРавенство и смысловая структура социального мираТиресий, или наше знание будущих событийСмысловое строение социального мираПредисловиеПервая часть. Вводные изысканияВторая часть. Конституирование осмысленных переживаний в присущей им длительностиТретья часть. Основы теории понимания чужогоЧетвертая часть. Структурный анализ социального мираБлижайшее социальное окружение, более широкое социальное окружение, предшествующий социальный мирПятая часть. О некоторых фундаментальных проблемах понимающей социологииПримечанияН.М. Смирнова. Альфред Шюц на книжной полкеУказатель имен. Составитель И.А. Осиновская..