В книге изложены исходные положения дидактической теории учебника. Основные принципы, которым следовал автор, - это диагностичность целей, посильность содержания, определенность дидактического процесса и гарантированность достижения целей. Соответственно каждому принципу в книге разработан педагогический аппарат их реализации. Эта теория учебника может стать доступным пособием для авторов учебников и преподавателей.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | НИИ школьных технологий |
| Рік видання | 2006 |
| Кількість сторінок | 192 |
| Обкладинка | м'яка |
-
799грн.
Схожі товари
Думати, як Стівен Гокінг
Ця захоплива книга розкриє унікальний Гокінговий підхід до вирішення важливих наукових питань, ознайомить зі сміливими ідеями вченого і факторами, які вплинули на формування його особистості та світогляду, а також навчить використовуваним Гокінгом методам та прийомам, які ви зможете застосувати в різних галузях свого життя. Ви також зможете навчитись думати, як Гокінг, який стверджує, що він думає в одинадцяти вимірах.Гокінгова історія - це історія нескінченної перемоги духу над тілом. Коли у двадцять один рік у нього діагностували аміотрофічний латеральний склероз, йому, за прогнозами, лишалося не більше двох років життя. Але він вирішив продовжувати насолоджуватися своїм життям і роботою. Безсумнівно, Стівен Гокінг - найвідоміший учений на планеті, який уособлює обличчя фізики за останні півстоліття. Він блискуче продемонстрував, що можливо досягти будь-чого, незалежно від вашого фізичного стану. Він став всесвітньо відомим завдяки своїй короткій історії часу, зміг повідомити людству про важливі наукові ідеї в той період, коли вже втратив здатність говорити. Його новаторська діяльність змінила наш погляд на наше місце у Всесвіті. Але не меншу славу йому принесла його боротьба з інвалідністю, через яку він став зразком для непрацездатних людей по всьому світі.Деніел Сміт - успішний британський письменник, редактор і дослідник документальної літератури. Його перший роман був номінований на звання кращий перший роман премії 2011 року, і був номінований на ІВБР Дублінської літературної премії...
Социальная психология науки
Книга посвящена актуальным социально-психологическим проблемам научного познания. В ней собраны разнообразные факты, свидетельствующие о том, что это познание осуществляется не так, как оно описывается в учебниках и официальных версиях истории науки: ученые регулярно нарушают ее общепринятые нормы, постоянно вступают в межличностные конфликты и споры о приоритете, больше заботятся о личных интересах, чем об открытии истины, нередко подтасовывают данные, проецируют на изучаемые объекты свои личные психологические проблемы и т. п., однако, как ни парадоксально, все это не препятствует, а содействует развитию науки, а ее "иррациональные" компоненты порождают рациональный продукт - научное знание. Многочисленные и разноплановые социально-психологические факторы научной деятельности систематизированы и рассмотрены на шести уровнях: 1) мыслительных процессов ученого,2) его личности,3) малой научной группы,4) научной организации,5) научного сообщества,6) общества в целом.Продемонстрирована социально-психологическая специфика "взбунтовавшейся против картезианства" российской науки в ее отличиях от науки западных стран. Показано, как правильнее организовать научную деятельность с учетом ее социально-психологических закономерностей и каковы могут быть последствия ее психологически неправильной организации...
Наука на грани с ненаукой
В книге предлагается анализ итогов бурного развития социологических исследований науки, которые привели к стиранию жестких границ между истиной и ложью, объективным и субъективным, а также других, системно связанных с этими, понятий. Подвижность устойчивых в классике границ образовывает поверхность как новую онтологию науки, как ее контекст, как ненауку, которая, тем не менее, порождает именно науку. Чтобы понять, что есть наука, необходимо сосредоточить внимание на новых понятиях, или тех, которые прежде оставались на периферии философских исследований и часто обладали другим значением, таких как смысл, наблюдатель, плюрализм, мыслительное поле, жизненное пространство и пр. Новая граница между контекстом и наукой обладает принципиально иными свойствами, чем границы в классике, и эти ее новые свойства являются базой формирования нового типа рациональности...