Ален Бадью — дивовижна постать сучасної філософії. Видатний філософ, нетривіальний математик, талановитий письменник і драматург, гострий памфлетист, радикальний політичний активіст, тонкий знавець мистецтва та психоаналізу.
У книзі зібрані тексти одного надзвичайного періоду, що припадає на кінець 60-х років XX століття, коли Бадью починає свій інтелектуальний шлях.
Контексти, що наддетермінують появу такої неоднорідної творчості й характеризують початок філософського шляху, — це специфічно французька «філософія концепту», французька традиція епістемологічної думки, інтелектуальний рух, що дістав назву «структуралізм», альтюсерівський марксизм, лаканівський психоаналіз.
Але в першу чергу — математична логіка, що становить основу дослідження «Концепту моделі».
Виходячи з того, що сучасна французька філософія пронизана двома тенденціями, які часто конфліктували між собою в історії, — філософією життя та філософією концепту, А. Бадью розглядає вихід за межі філософії як визначальний жест для перезаснування самої філософії.
Для викладачів і студентів, науковців гуманітарних дисциплін, математиків, логіків, усіх, хто цікавиться проблемами філософії науки.
Для викладачів і студентів, науковців гуманітарних дисциплін, математиків, логіків, усіх, хто цікавиться проблемами філософії науки.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Ника-Центр, К. |
| Рік видання | 2009 |
| Кількість сторінок | 232 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.834грн.
Схожі товари
Афоризмы житейской мудрости. \ЗБМ\+Мир как воля
Артур Шопенгауэр - один из самых известных мыслителей иррационализма, мизантроп. Произведенный Шопенгауэром метафизический анализ воли, его взгляды на человеческую мотивацию и желания, афористичный стиль письма оказали влияние на многих известных мыслителей, включая Ницше, Вагнера, Эйнштейна, Фрейда, Юнга. В книге представлены: основной философский труд Шопенгауэра - "Мир как воля и представление", комментированием и популяризацией которого Шопенгауэр занимался до самой смерти, а также "Афоризмы", в которых философ впервые попытался противопоставить собственной "пессимистически-идеалистической" концепции концепцию иную - эпикурейскую...
Одиссея богов. История контактов с внеземными цивилизациями
Древнегреческие мифы уже не одно тысячелетие будоражат воображение людей. Еще бы! Боги, так похожие на людей, Троянская война, развернувшаяся из-за каприза красавицы, Ясон и аргонавты… Думаете, все это не больше, чем выдумка? Эрих фон Дэникен утверждает обратное. Он обладает неоспоримыми доказательствами, что все, описанное в мифах, было реальностью, в которой жили наши предки. Но что случилось со всеми этими существами - атлантами, циклопами, кентаврами и другими?Какие тайные знания они передали людям? Признанный мастер, известнейший исследователь Эрих фон Дэникен открывает тайны Одиссеи богов.Много иллюстраций, в т.ч. цветных...
Зло. Розкриття сутності зла у літературі та мистецтві
У книжці «Зло. Розкриття сутності зла у літературі та мистецтві» знаний фінський письменник-філософ Тармо Куннас аналізує прояви зла у художніх і мистецьких творах і наводить переконливі й яскраві докази того, що зло ніяк не може бути однозначним. Зло не лишало байдужими митців і письменників усіх епох – від доби античності до третього тисячоліття, – вабило їх спуститись у незвіданий світ тіней. Воно звикло ховати справжній лик за різними масками: «Квіти зла» Бодлера, «Декамерон» Боккаччо, сцена на сходах у фільмі «Броненосець “Потьомкін”» Сергія Ейзенштейна зображують зло у зовсім несхожі способи. Воно може тихо дрімати під егідою глупоти, слабкої моралі чи інертності. Якщо зазирнути йому у вічі, можна спізнати абсурдну, моторошну, харизматичну й порочну злобу. Тармо Куннасу вдається зірвати зі зла маски та показати його справжню сутність. Завдяки численним цитатам і переказам класичних творів світової літератури, присвяченої різноманітним проявам зла, книжка читається немов пригодницький роман, а оригінальні погляди й ідеї роблять її сучасною й злободенною. Стане у пригоді фахівцям – філософам, історикам, культурологам тощо, а також усім, хто цікавиться модерною гуманітаристикою. Українською перекладено вперше...