В монографии исследуются теоретические основы эстетики постмодернизма - постфрейдизм, постструктурализм, теория деконструкции. Рассматриваются её ключевые методологические проблемы - художественный шизоанализ, симулякр, интертекстуальность, иронизм. Раскрывается специфика постмодернизма в искусстве и постнеклассической науке, его соотношение с алгоритмической и экологической эстетикой, массовой культурой. Выдвигается гипотеза о перспективах эволюции постмодернизма. Анализируются художественные инновации - виртуальная реальность в искусстве, технообразы. Раскрываются место и роль постмодернизма в контексте современных процессов глобализации.
Книга представляет интерес для философов, искусствоведов, культурологов, филологов и широкого круга интеллектуалов.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Университетская книга, СПб. |
| Рік видання | 2009 |
| Кількість сторінок | 500 |
| Обкладинка | тверд |
-
3.308грн.
Схожі товари
Открытое произведение: Форма и неопределенность в современной поэтике,
Книга виднейшего филолога и писателя второй половины XX века - глубокий философский анализ основных тенденций в искусстве этого периода, труд, во многом определивший дальнейшее развитие наук о культуре. В центре внимания автора - феномен открытого произведения, то есть такого, в котором резко возрастает творческая роль исполнителя, не просто предлагающего ту или иную трактовку, но становящегося реальным соавтором. Эко не замыкается в искусствоведческой проблематике, он смело оперирует аналогиями и понятиями из современной математики, физики, теории информации, не упускает из виду социальные аспекты искусства. Отдельная глава посвящена влиянию дзэн-буддизма на Западную культуру...
Система вещей. \серия: Фигуры философии
..
Фатальні стратегії \обл
За словами Жана Бодріяра, ніщо не може убезпечити нас від фатальности, ще менше - від стратегії. Втім, поєднання цих двох термінів - парадокс: хіба ж може бути фатальність, якщо є стратегія? А от: загадка фатальности в осерді будь-якої стратегії, загадка, що проглядає з фатальної стратегії в самісінькому осерді найбанальніших стратегій, це об'єкт, що взяв свою фатальність за стратегію, - щось таке, як правило іншої гри. По суті, об'єкт кепкує з тих законів, що в них його вбирають, він прагне фігурувати в розрахунках як саркастична змінна і дозволити рівнянням вивірятися, та правила гри, умов, на яких він погоджується грати, не знає ніхто, й мінятися вони можуть умить...