Одним из ключевых вопросов, которым задается в своих работах Хайдеггер, впрочем, как и многие философии XX века, есть вопрос о том, "что такое мышление?" Ведь мышление - это самое трудное. Оно не дается просто так. Что зовет нас мыслить? То, что мы не мыслим, то есть этот разрыв, это устроено не нами. Пропасть можно перемахнуть только прыжком в противоположность мнению, что мышление есть логика, то есть последовательное строительство мостов от одних утверждений к другим через некие правила вывода. Если пропасть устраивается тем, что делает нас мыслящими, то пропасть не заштопать и не перешагнуть в несколько маленьких шажков или с помощью неких мостов. Что значит учиться мышлению? Значит все больше посвящать себя ему. Это втягивание в мышление есть любовь, «филия». Ответ на вопрос, который вынесен в заглавие книги получен: «Мышление есть благодарность». Мышление есть благодарность (а не месть), а благодарность есть открытость-навстречу. Для того, чтобы понять всю парадоксальность, всю революционность этого утверждения вниманию читателя и предлагается данное феноменологическое исследование Хайдеггера "Что зовется мышлением?", которое является логическим продолжением мотивов, намеченных в философских дневниках Хайдеггера «К делу философии. О событии», написанных в 1930-х годах. Эта книга - последняя, изданная при жизни великого философа Запада и, возможно, первого философа "нового начала" нашей истории. Хайдеггер написал книгу актуальную, считал, что написанное в ней прямо касается всех и каждого и, главное, ее содержание есть критически важная, срочная весть, необходимая для спасения человечества от смерти.
В приложениии печатается статья Жака Деррида. Geschlecht II: Рука Хайдеггера
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Территория будущего, М. |
| Рік видання | 2006 |
| Кількість сторінок | 328 |
| Обкладинка | тверд |
-
4.898грн.
Схожі товари
Общественные классы
Книга "Общественные классы", изданная в Томске в 1917 г., несмотря на социальные потрясения, которые переживала Россия в тот год, привлекла к себе внимание многих ученых (в частности, П. А. Сорокина), давших ей очень высокую оценку. Книга и по сей день не утратила своего научного значения и будет полезна всем, кто интересуется историей происхождения классов и классовой борьбы. В настоящий том, помимо "Общественных классов", вошел еще один труд С. И. Солнцева - "Введение в политическую экономию" (1922). После смерти ученого обе эти книги не переиздавались.Издание адресовано экономистам и социологам, всем, кто интересуется историей социальной мысли России.Книга является весьма подробным историческим разбором различных взглядов на то, чем являются социальные классы, на классовую структуру общества; обзором основных существоваших на момент ее написания теорий социальных классов...
Що таке антична філософія? \П’єр Адо
Ця книга — результат багаторічних студій П’єра Адо над античними текстами та спроба узагальнити досвід найвідоміших філософських шкіл. В давнину філософія була не просто вправою для розуму, а передусім способом життя, органічним поєднанням теорії та практики. Розповідаючи про античну філософію як історичний феномен, автор підводить читача до глибокого осмислення природи Людини, її виборів та цінностей.Вперше перекладена і видана українською мовоюДля широкого кола читачів: студентів, науковців, всіх, хто цікавиться філософією та античною культурою.Написана доступною мовоюАвтор: П’єр Адо /PierreHadot (1922 – 2010) — видатний французький філософ, філолог, знавець і перекладач творів античних авторів, професор Колеж де Франс.Перекладач: Йосипенко С.Л. — завідувач відділу історії філософії України в Інституті філософії ім. Г.С. Сковороди НАН УкраїниП'єр Адо: «У цій книзі я хотів би спробувати описати в загальних рисах історичний та духовний феномен, яким є антична філософія. Читач може сказати мені: для чого обмежуватися античною філософією, яка настільки далека від нас? Я можу дати кілька відповідей. Передусім, це галузь, у якій я, сподіваюсь, уже здобув певну компетентність. По-друге, як говорив Аристотель, щоб зрозуміти щось, потрібно побачити його в розвитку, потрібно вхопити його у момент народження. Ми говоримо сьогодні про «філософію» тільки тому, що греки винайшли слово philosophia, яке означає «любов до мудрості», а також тому, що грецька традиція philosophia була підхоплена середньовіччям, а потім і модерною добою. Йдеться про осягнення феномену філософії біля його витоків і з усвідомленням того, що філософія є історичним феноменом, який виник у часі та розвивався до наших днів.»..
