Классическое пособие Юргена Вольфа рассказывает не только об искусстве повествования, но и о том, как организовать свое время и довести дело до конца, как побороть нерешительность и превратить своего внутреннего критика в конструктивного советчика. Книга представляет собой переработанное и дополненное издание книги «Школа литературного мастерства» и включает актуальную информацию о сценарном мастерстве, социальных медиа и электронных книгах, а также новый раздел с практическими рекомендациями по самым разным литературным проектам.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Альпина, М. |
| Рік видання | 2012 |
| Кількість сторінок | 384 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.436грн.
Схожі товари
Искусство чтения. Как понимать книги
Очень часто читатели художественных произведений не видят больше того, что лежит на поверхности. А ведь самое главное — это символы, которые остаются неуловимыми и могут передать всю глубину художественного текста.В этом практичном и забавном путеводителе по литературе Томас Фостер показывает, как можно легко и приятно обнаружить скрытые автором истины и открыть для себя новый мир, где дорога может означать поиск чего-либо, а дождь — это не просто дождь, а символ очищения.Автор рассматривает основные темы, примеры из мировой литературы, повествовательные методы и формы. Эта книга — это идеальное средство для того, чтобы стать «опытным читателем» и получать от литературы еще большее удовлетворение и удовольствие.Это книга для всех любителей литературы, которые хотят глубже понять любимых писателей и их произведения.И для тех, кому нужно анализировать литературные произведения в процессе учебы или писать о них на работе...
Слово о полку Игореве" и поэзия скальдов
Настоящая книга является попыткой нового осмысления великого памятника древнерусской литературы "Слова о полку Игореве" как сочинения, тесно связанного с общеевропейской художественной традицией своего времени. В ходе исследования автору удалось установить, что литературным образцом для анонимного автора "Слова" стала древняя поэзия скандинавских скальдов.Новое осмысление древнего литературного памятника позволяет по-иному прочесть ряд присутствующих в нем многочисленных "темных мест". Эти "темные места" возникли как из-за испорченности текста позднейшими переписчиками, так из-за непонимания многих его реалий первыми издателями древнерусского текста. Скандинавская ориентация автора "Слова" и двуязычие его автора явилось своеобразным ключом для нового прочтения замечательного литературного памятника Древней Руси...
Порівняльне літературознавство. Підручник (Гриф МОНУ)
Підручник висвітлює теоретичні та методологічні питання порівняльного літературознавства, який слухають студенти бакалаври й маґістри гуманітарних факультетів. Вона охоплює широкий діапазон понять, концепцій і методик класичної та сучасної компаративістики, які дають філологові надійні інструменти для поглибленого пізнання національного письменства в міжлітературних і міжкультурних контекстах крізь призму генетичних, контактних, типологічних, інтертекстуальних підходів, постколоніальних та імагологічних студій.Вступ 6 Розділ 1. Порівняльне літературознавство як наука 8 1.1. Предмет порівняльного літературознавства 8 1.2. Структура, завдання і статус компаративістики 11 1.3. Взаємини із суміжними галузями 13 1.4. Гуманітарні виміри наукової дисципліни 16 1.5. Огляд навчальних видань 18 Розділ 2. Еволюційні етапи порівняльного літературознавства 23 2.1. Передісторія літературної компаративістики 23 2.2. Міфологічна школа 25 2.3. Теорія наслідування 28 2.4. Антропологічна теорія 29 2.5. Культурно-історична школа 30 2.6. Компаративні зацікавлення Івана Франка 34 2.7. Методологічні raisons detre компаративістики XX століття 35 2.8. Розвиток порівняльних студій в Україні 46 Розділ 3. Порівняльно-історичний (генетично-контактний) підхід 51 3.1. «Все пізнаємо в порівнянні» 51 3.2. Генетичний (генеалогічний) метод 53 3.3. Контактологічний метод. Зовнішні зв`язки 56 3.4. Внутрішні контакти: категорія впливу 63 3.5. Внутрішні контакти: рецепція - комунікація - традиція 69 3.6. Принципи дослідження міжлітературних зв`язків 76 Розділ 4. Переклад як форма міжлітературних взаємин 81 4.1. Переклад і його різновиди 81 4.2. Переклад перекладу? 82 4.3. "Traduttore-traditore": критерії точності і творчого самовираження інтерпретатора 84 4.4. Проблеми тлумачення поетичного тексту 88 4.5. Тисячоліття українського перекладу 90 4.6. «Позичена кобза» Пантелеймона Куліша 93 4.7. Іван Франко - будівничий золотих мостів 94 4.8. Володимир Самійленко та «Плеяда» 95 4.9. Агатанґея Кримський - поліглот світового класу 96 4.10. "Ad fontes" Миколи Зерова 98 4.11. Максим Рильський - один з неокласиків 99 4.12. Захід і Схід Василя Мисика 101 4.13. Світове відлуння Григорія Кочура 103 4.14. Ars Translationis Миколи Лукаша 104 4.15. Проблеми перекладознавства 106 Розділ 5. Порівняльно-типологічний (зіставний) підхід 111 5.1. Історичні етапи зіставної методики 111 5.2. Паралельне зіставлення - контекстуальний аналіз - типологічне вивчення 114 5.3. Відношення між генеалогією і типологією 118 5.4. Структуральні засади типології 121 5.5. Порівняльна поетика 124 5.6. Синхроністична типологія Д. Дюришина 126 5.7. Діахронічні аспекти типології 129 5.8. Колізії теоретичної та історичної типології 133 Розділ 6. Тематичний рівень компаративістики 137 6.1. Проблеми тематичної історіографії та класифікації 137 6.2. Архетипна / міфологічна критика 147 6.3. Між типологією і феноменологією 157 6.4. Традиційні сюжети та образи 163 6.5. Термінологічні проблеми тематології 174 6.6. Мотив - сюжет 178 6.7. Риторичність образного мовлення 180 6.8. Наратологічні аспекти тематології 185 6.9. Екзистенціалізм до екзистенціалізму: явище екстраполяції в тематології 187 6.10. Обсяг і глибина тематологічного зіставлення 189 Розділ 7. Компаративна генологія 193 7.1. Розвиток жанрової системи 193 7.2. Історичні трансформації жанрів 197 7.3. Процеси жанрової диференціації 198 7.4. Жанрова дифузія 201 7.5. Теоретична та історична генологія 202 7.6. Теорія родинної подібності і теорія прототипів 204 7.7. Прагматичний (інтерпретаційний) підхід 207 7.8. Порівняльні аспекти національних жанрових систем 209 Розділ 8. Рівень літературних стилів і напрямів 213 8.1. Від «елокуції» до «письма» 213 8.2. Моделювання стилю 215 8.3. Типологія стильового напряму 218 8.4. Циклічні та лінійні концепції стильової еволюції 220 8.5. Проблеми порівняльної типології стилів 224 8.6. Модернізм із застереженнями? (Універсалістичний і плюралістичний підходи) 229 8.7. Єдність у розмаїтті 233 8.8. Інтерпретація та реінтерпретація стилю 236 Розділ 9. Концепція інтертекстуальності в компаративістиці 241 9.1. Компаративістика «без берегів» 241 9.2. Становлення категорії інтертекстуальності 244 9.3. Типи міжтекстової взаємодії 249 9.4. Форми інтертекстуальності 252 9.5. Палімпсестова будова тексту 264 9.6. Історичні форми міжтекстовості 266 9.7. Міжтекстовість у добу Модернізму 269 9.8. Sub specie ludi: постмодерний текст як поле інтертекстуальної гри 272 Розділ 10. Міждисциплінарні підходи до літератури та її контекстів 279 10.1. Компаративістика на міждисциплінарному перехресті 279 10.2. Інтермедіальність - красне письменство серед інших мистецтв 282 10.3. Мистецтво та інші сфери духовної культури 297 10.4. Культуральні студії 303 10.5. «Глобальне село»: національні літератури та їхні міжнаціональні контексти 311 Розділ 11. Культурологічна проблематика постколоніальних студій 321 11.1. «Ми не ліпшій не гірші - ми інші»: феномен постколоніального письменства 321 11.2. Канон постколоніальних студій 323 11.3. Розмежування дискурсів 327 11.4. Міленарні міфи і постколоніальна реальність 333 11.5. Межа - центр - марґінес: історична відносність і культуральна продуктивність понять 337 11.6. «Хто я?»: ідентичність особи й літератури 342 11.7. Слово як дія: перформативні аспекти національного письменства 345 Розділ 12. Літературна етноімагологія 349 12.1. Імагологія як мультидисциплінарна спеціалізація літературної компаративістики 349 12.2. Проблема національного характеру і національний образ світу &nbs..