На протяжении двух десятилетий в конце ХХ века социальные теоретики, философы, литературоведы, искусствоведы и т. д. спорили о том, что такое постмодернизм.
Однако уже в начале XXI столетия почти все теоретики «постмодернизма» отказались от этого термина.
Постмодерн как язык описания эпохи уступил место чему-то другому, и разные авторы стали предлагать собственные концепции новой культурной логики.
Этот универсум теорий получил название «постпостмодернизм».
После краткого введения в проблему постмодерна автор обращается ко всем этим концепциям разных масштабов и разной популярности – гипермодернизму, постгуманизму, сверхмодернизму, трансмодернизму, неомодернизму, альтермодернизму, перформатизму, реновализму, космодернизму, метамодернизму, автомодернизму, диджимодернизму, реалистическому капитализму и т. д.
Отдельно рассматриваются попытки художников и деятелей искусства упразднить постмодернизм за счет манифестов и арт-движений – стакизма, ремодернизма, интентизма, off-модернизма, группы художников-неомодернистов.
Книга адресована философам, культурологам, социологам, искусствоведам, филологам и всем, кому интересна судьба постмодернизма.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2021 |
| Кількість сторінок | 560 |
| Обкладинка | твердый |
-
3.197грн.
Схожі товари
Система и личность \подчеркивания в тексте
Если человек хочет добиться преимуществ в обществе, он должен знать его правила. Система может представлять как опасность для индивида, так и функциональность. Важно отыскать путь, позволяющий достичь равновесия внутри субъекта в сосуществовании с обществом. Человек, не желающий мириться с амплуа заранее выбранной для него кем-то роли, будет всегда стремиться к пониманию оборотной стороны той или иной информации: каков сценарий и кем сейчас запущен и, нужно ли мне участвовать в нем; как запускать свои сценарии и быть их единственным автором; как выбирать того или иного эксперта системы (журналиста, юриста, банкира и т.п.) при необходимости обращения к ним, какой психологией они обладают ..
Загадка капіталу
Капіталізм у розвиткових і пострадянських країнах зазнав краху. Він несправедливий, недоступний для широких мас і перетворився на привілей своєкорисного клану підприємців і чиновників, — стверджує знаменитий перуанський економіст і громадський діяч Ернандо де Сото. Якщо люди в перехідних країнах — не убогі жебраки, не сліпі в’язні архаїчних культур, що ж заважає їм отримати від капіталізму те саме багатство, що й на Заході? Чому капіталізм процвітає лише на Заході, ніби відділений скляною стіною? Відповідь — дискримінаційна система майнових прав і нездатність продукувати капітал. Капітал — це кров капіталістичної системи, наріжний камінь прогресу і єдина річ, яку бідні країни не можуть випродукувати для себе, хоч би як їхнє населення залучалося до діяльності, притаманної капіталістичній економіці. Інтелектуальна свіжість і гостра полемічна аргументація принесли цій книжці, яка перекладена на три десятки мов, світову славу. Видання розраховане на широкого читача, а також економістів, соціологів, істориків та юристів...
Хрестоматия по социальной философии
В Хрестоматии представлены классики и авторы "постклассической волны" 2-й половины ХХ века. Предназначена прежде всего для студентов гуманитарных вузов, а также для всех интересующихся проблемами социальной философии...