Юрий Михайлович Лотман - всемирно известный ученый, филолог и культуролог, чьи труды переведены на все основные европейские языки.

Его творческое наследие чрезвычайно обширно и насчитывает около восьмисот научных и научно-популярных статей и книг.

Ему суждено было стать во главе целой научной школы, которая развивала новые методы анализа художественного текста, чуждые официальному советскому литературоведению.

Поиски универсального научного метода были результатом его многолетних исследований, посвященных русской литературе, истории и культуре.

Работы по семиотике, к которым относится и монография ВНУТРИ МЫСЛЯЩИХ МИРОВ, принесли ученому мировую известность.

Культура, понимаемая как открытая знаковая система, - ключевое положение его научной теории, основанной на богатейшем историко-культурном материале и позволяющей объединить различные области гуманитарного знания.

Содержание:

Введение

ЧАСТЬ ПЕРВАЯ. Текст как смыслопорождающее устройство

Три функции текста

Автокоммуникация: "Я" и "Другой" как адресаты (О

двух моделях коммуникации в системе культуры)

Риторика - механизм смыслопорождения

Иконическая риторика

Текст в процессе движения: автор - аудитория,

замысел - текст

Символ - "геи сюжета"

Символ в системе культуры

ЧАСТЬ ВТОРАЯ. Семиосфера

Семиотическое пространство

Понятие границы

Механизмы диалога

Семиосфера и проблема сюжета

Символические пространства

Некоторые итоги

ЧАСТЬ ТРЕТЬЯ. Память культуры. История и семиотика

Проблема исторического факта

Исторические закономерности и структура текста

Альтернативный вариант: бесписьменная культура

или культура до культуры?

О роли типологических символов в истории

культуры

Возможна ли историческая наука и в чем ее

функция в системе культуры?

Заключение


Автор: Лотман Ю.

Внутри мыслящих миров \2014

Про книгу
Видавництво, місто Азбука, СПб.
Рік видання 2014
Кількість сторінок 416
Обкладинка тверд
    • 3.308грн.

  • Артикул: 21534
  • Наявність: В наявності

Інші книги по темам:

семіотика

літературознавство

Схожі товари

Семиотика скандала
Автор:

Семиотика скандала

"Семиотика скандала" - сборник из серии "Механизмы культуры".Авторы, пользуясь различной методологией, анализируют разные формы скандала как одну из доминирующих категорий литературного процесса, истории и политики. Книга адресована широкому кругу гуманитариев.СОДЕРЖАНИЕО т Составителей:Нора Букс Скандал как механизм культуры.............................................7Елена Ленская Скандал - междисциплинарный хэппенинг ................. 14I. К ТЕОРИИ СКАНДАЛАИ.П.Смирнов (Констанц) Изнанка чуда........................................................ 21В.П.Руднев (Москва) Метафизика скандала..................................................29М. Виролайнен (Санкт-Петербург) Хоровое начало, принципымножественности и пафос соборности как основаниескандальных сюжетов ..............................................................................43Л. Геллер и др. (Лозанна) К определению понятия «трансгрессия».............56II. СКАНДАЛ В ИСТОРИИ КУЛЬТУРЫМ. Евзлин (Мадрид) Обман и скандал в Мифе о Прометее............................. 67А. Гура (Москва) 0 конфликтных ситуациях в традиционнойкрестьянской культуре..............................................................................87М. Одесский (Москва) Концепт «скандал/соблазн» в русской культуре___ 104Т. Артемьева (Санкт-Петербург) Скандалы в Academia ...............................115А. Зорин (Оксфорд) «Редкая вещь». Сандуновский скандали русский двор времен французской революции.....................................129Р. Бодэн (Страсбург) Семиотика скандала в жизнии творчестве А.Радищева......................................................................... 156Г. Зыкова (Москва) Критика и академическая наука в XIX векекак противоположные способы интерпретации литературы .................. 179III. ПОЭТИКА СКАНДАЛАП. Тороп (Тарту): Достоевский, Бахтин и семиотика скандала.....................185Д.Сегал, Н.Сегал-Рудник (Иерусалим): Типологические заметкик теме скандала у Достоевского............................................................. 209A. Фаустов (Воронеж) Об источниках и составных частях скандалаФ.М.Достоевского: «Дядюшкин сон» и др.................................................227B. Кантор (Москва) Скандал как ultima ratio героев Достоевского...............240И. Сухих (Санкт-Петербург) Два скандала: Достоевский и Чехов ...............254Н. Григорьева (Тюбинген, Констанц) Смех и зрелище в работахБахтина и Плесснера ............................................................................. 260IV. МОДЕЛИРУЮЩИЕ СВОЙСТВА СКАНДАЛАМ. Ljunggren (Göteborg): The Missing Link in Peterburg.................................293МЛевина-Паркер (Париж, Лос Анджелес): Перформативные скандалыв «Петербурге» Андрея Белого ..............................................................305O. Сконечная (Москва, Париж): Скандал и бред о конце света:Валерий Брюсов и Андрей Белый ..........................................................322Л.Токер (Иерусалим): 0 торможении скандала в «Египетской марке»О.Мандельштама ................................................................................... 334V. ИЗ ИСТОРИИ ЛИТЕРАТУРНЫХ СКАНДАЛОВМ. Котова, А. Сергеева-Клятис, 0. Лекманов (Москва)Мандельштам и Горнфельд. К истории одного скандала .......................347P. Тименчик (Иерусалим): Посмертные скандалы Николая Гумилева .......... 368К. Ичин (Белград): Искусство вторгается в жизнь со скандалом:неопримитивизм Ларионова...................................................................386VI. СКАНДАЛ КАК ТВОРЧЕСКАЯ СТРАТЕГИЯМ. Нике (Канн) Скандал как горение. Есенин- скандалист...........................397О. Лекманов (Москва): Заметка об одном эпизоде биографии С.Есенина . . . 402Б. Аверин (Санкт-Петербург) Скандальный успех. Анатолий Мариенгофи Мишка Титичкин ................................................................................. 406А. Кобринский (Санкт-Петербург) Обэриуты: между эстетическимвызовом и скандалом............................................................................. 416И. Лощилов, А. Раппопорт (Новосибирск) Омский писатель и скандалистАнтон Сорокин....................................................................................... 428A. Журавлева (Москва) Скандал по умолчанию. Конфликтность русскойлитературы: тенденциоз-ная лирика и объективный роман....................505Е. Ленская (Москва) «Журнальное безобразие»: анатомия скандала влитературе и журналистике 1850-1860-х годов .................................... 517VII. СКАНДАЛЫ В КРИТИКЕМ. Aucouturier (Paris) Les trois scandales du «Docteur Jivago»........................539L Jurgen son (Paris) Le scandale de la loi: Chalamov et Agamben ....................544С. Чупринин (Москва) Покушение на репутацию. Из наблюдений очевидца . . . 555B. Топоров (Санкт-Петербург) Литературная «Аль-Каида»..........................570 ..

2.369грн.

Искусство повествования. Литературное исследование "1001 ночи"
Автор: Герхардт М.

Искусство повествования. Литературное исследование "1001 ночи"

Известная голландская исследовательница рассматривает шедевр восточной «сказочной» литературы в сопоставлении с европейскими образцами и в свете достижений современной науки...

1.035грн.

Історія української літератури \Чижевський Д. \Нью-Йорк, 1956
Автор: Чижевський Д.

Історія української літератури \Чижевський Д. \Нью-Йорк, 1956

Українська Вільна Академія Наук у США.Нью-Йорк — 1956ДМИТРО ЧИЖЕВСЬКИЙ (4 квітня 1894 — 18 квітня 1977)Професор Гейдельберзького Університету і директор Славістичного Інституту цього ж університету Дмитро Іванович Чижевський здобув собі своєю науковою діяльністю — як філософ, історик літератури і філолог — міжнародне визнання — реноме найвидатнішого славіста в науковому світі Заходу. Праці проф. Д.Чижевського з історії української філософії й української, російської, чеської й інших слов'янських літератур зараховані до основного фонду славістичних студій.Д. Чижевський розробив і подав оригінальну концепцію історії української літератури. При цьому він максимально використовував досягнення попередників, дослідників XIX — першої половини XX ст., високо цінував їхні праці.ЗМІСТВСТУП . . . . . . . . . . . 7«ДОІСТОРИЧНА ДОБА» . . . . . . . . . . . 23А. Джерела . . . . . . . . . . . . . . . 23Б. Стара народна словесність . . . . . . . . . . . . . . . 24В. Скандінавські елементи . . . . . . . . . . . . . . . 31Г. Індоевропейські рештки . . . . . . . . . . . . . . . 38ЕКСКУРС I. — Перекладна та позичена література . . . . . . . . . . . 42А. Загальні зауваги . . . . . . . . . . . . . . . 42Б. Богослужебна література . . . . . . . . . . . . . . . 43В. Релігійна література:        а) Правовірна . . . . . . . . . . . . . . . 43        б) Апокрифи . . . . . . . . . . . . . . . 49Г. Література світська:        а) Наукова . . . . . . . . . . . . . . . 53        б) Повістярство . . . . . . . . . . . . . . . 58Ґ. Вірші . . . . . . . . . . . . . . . 64Д. Джерела перекладної та позиченої літератури . . . . . . . . . . . . . . . 65I. ДОБА МОНУМЕНТАЛЬНОГО СТИЛЮ (Київська держава) . . . . . . . . . . . 68А. Характеристика . . . . . . . . . . . . . . . 68Б. Проповідництво . . . . . . . . . . . . . . . 71В. Повістярство . . . . . . . . . . . . . . . 81Г. Житія . . . . . . . . . . . . . . . 90Ґ. „Ізборник“ 1076 року . . . . . . . . . . . . . . . 99Д. Володимир Мономах . . . . . . . . . . . . . . . . 103Е. Данило Паломник . . . . . . . . . . . . . . . 109Є. Літопис . . . . . . . . . . . . . . . 113Ж. Епос . . . . . . . . . . . . . . . 122З. Література практичного призначення . . . . . . . . . . . . . . . 130II. ДОБА ОРНАМЕНТАЛЬНОГО СТИЛЮ       (2) . . . . . . . . . . . 134А. Характеристика . . . . . . . . . . . . . . . 134Б. Проповідництво . . . . . . . . . . . . . . . 136В. Оповідання . . . . . . . . . . . . . . . 155Г. Києво-Печерський Патерик . . . . . . . . . . . . . . . 158Ґ. Літописи . . . . . . . . . . . . . . . 163Д. Епос . . . . . . . . . . . . . . . 178Е. Слово о Полку Ігоревім . . . . . . . . . . . . . . . 181Є. Татарська навала . . . . . . . . . . . . . . . 198Ж. Два твори сумнівного походження . . . . . . . . . . . . . . . 199З. Література практичного призначення . . . . . . . . . . . . . . . 205И. Значення літератури старокнязівської доби . . . . . . . . . . . . . . . 208III. ЛІТЕРАТУРА 14-15 ВІКІВ . . . . . . . . . . . 212IV. РЕНЕСАНС ТА РЕФОРМАЦІЯ . . . . . . . . . . . 213А. Ренесанс та реформація в літературі . . . . . . . . . . . . . . . 220Б. Повість . . . . . . . . . . . . . . . 225В. Святе письмо . . . . . . . . . . . . . . . 227Г. Полемічна література . . . . . . . . . . . . . . . 229Ґ. Іван Вишенський . . . . . . . . . . . . . . . 232Д. Сатира . . . . . . . . . . . . . . . 241Е. Віршування . . . . . . . . . . . . . . . 243Є. Історичне місце літератури 18 століття . . . . . . . . . . . . . . . 247V. БАРОККО . . . . . . . . . . . 248А. Що таке літературне барокко . . . . . . . . . . . . . . . 248Б. Літературне барокко на Україні . . . . . . . . . . . . . . . 251В. Віршована поезія . . . . . . . . . . . . . . . 255Г. Епос . . . . . . . . . . . . . . . 273Ґ. Повість . . . . . . . . . . . . . . . 276Д. Театр . . . . . . . . . . . . . . . 283Е. Проповідь . . . . . . . . . . . . . . . 293Є. Історична література . . . . . . . . . . . . . . . 301Ж. Трактат . . . . . . . . . . . . . . . 306З. Українська бароккова література на тлі літератури світової . . . . . . . . . . . . . . . 310ЕКСКУРС II. — Література латинською мовою . . . . . . . . . . . 318ЕКСКУРС III. — Література «національного відродження» . . . . . . . . . . . 321VI. КЛЯСИЦИЗМ . . . . . . . . . . . 325А. Літературний клясицизм . . . . . . . . . . . . . . . 325Б. Початки . . . . . . . . . . . . . . . 331В. Героїчно-комічна поема . . . . . . . . . . . . . . . 335Г. Віршова поезія . . . . . . . . . . . . . . . 350Ґ. Драматична література . . . . . . . . . . . . . . . 358Д. Проза . . . . . . . . . . . . . . . 362Е. Характер і значення українського літературного клясицизму . . . . . . . . . . . . . . . 371ЕКСКУРС IV. — Український сентименталізм . . . . . . . . . . . 374VII. РОМАНТИКА       (2)       (3) . . . . . . . . . . . 376А. Літературна романтика . . . . . . . . . . . . . . . 376Б. Українська романтика . . . . . . . . . . . . . . . 383В. „Українські школи“ в чужих романтичних літературах . . . . . . . . . . . . . . . 388Г. Харківська романтика . . . . . . . . . . . . . . . 393Ґ. Західня Україна . . . . . . . . . . . . . . . 410Д. Київська романтика . . . . . . . . . . . . . . . 421Е. Пізня романтика . . . . . . . . . . . . . . . 450Є. Інші поети української романтики . . . . . . . . . . . . . . . 474Ж. Значення української романтики . . . . . . . . . . . . . . . 481ЕКСКУРС V. — «Бідермаєр» та «натуральна школа» на Україні . . . . . . . . . . . 488ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . . . . . . 491ПОКАЗНИК ІМЕН І НАЗВ . . . . . . . . . . . . . . . 505Чижевський Д. І. Історія української літератури (від початків до доби реалізму). — Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1956. — 511 с.Літературна редакція Ю. Шереха-Шевельова.Праця Д. Чижевського — визначний здобуток українського літературознавства. Автор розробив періодизацію літературного процесу і помістив українську літературу в широкий всеслов’янський та європейський контексти...

4.095грн.