Издание включает в себя публикацию комментированного перевода важного источника, проливающего свет на судьбы славянской письменности после Кирилла и Мефодия - Жития их ученика Климента Охридского. Том содержит также вступительную статью, содержащую очеркразвития славянской литературы в конце IX-X вв. и славянской рукописной традиции XI-XIII вв.. В приложениях помещен текст Краткого Жития соратника Климента - Наума Охридского, а также статья об отношении Римской курии к богослужению на славянском языке.
Книга является первым выпуском в серии `Славянская библиотека (Bibliotheca Slavica)`.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Алетейя, СПб. |
| Рік видання | 2004 |
| Кількість сторінок | 314 |
| Обкладинка | тверд |
-
1.799грн.
Схожі товари
Балтійські родичі слов'ян
Тими ж, хто для сучасних слов'ян у мовному відношенні є найближчими, кого з ними найвиразніше єднає лінгвістичне, за виразом поета, «чуття єдиної родини», є балти — литовці та латиші.Найближчі мовні родичі слов'ян (до речі, так у першому варіанті називалася пропонована праця) виявляють свою близькість до останніх не лише в слові, а й багато в чому з того всесвіту, який воно позначає. Тим-то у книжці поряд з мовними порушуються також питання історії, культури, літератури, етнографії та фольклору.При цьому йдеться і про спільні, успадковані з прадавніх часів надбання балтів і слов'ян, і про пізніші риси, що виникли внаслідок їхніх взаємин.Пропонована праця складається з тематично об'єднаних серій нарисів, внутрішні зв'язки між якими виражаються в системі послідовно підпорядкованих (нумерація) параграфів. Наприкінці книжки подаються примітки — посторінкові (до кожної частини окремо; це ж стосується ілюстрацій на обкладинці й титульних сторінках) і загальні (про літературні та ілюстративні джерела).Там само вміщено й лексичний покажчик. Переклади віршованих уривків з балтійських і слов'янських мов, а також епіграфи та прикінцеві строфи належать авторові.У роботі над книжкою взяв участь член-кореспондент АН СРСР О. М. Трубачов (Москва), який уважно прочитав рукопис і висловив авторові — письмово й усно — ряд цінних зауважень і побажань. Доктори філологічних наук Й. О. Дзендзелівський (Ужгород) і А. Сабаляускас (Вільнюс) чинно сприяли поліпшенню виконання авторського задуму. Незмінний помічник автора в його наукових пошуках доцент С. Крягжде (Вільнюс) надав великої допомоги під час збирання необхідних матеріалів.Зміст.Від автора.Вступні уваги.Назви народів та імена жителів країн Балтії (між Ризькою затокою та Гданською бухтою).Найменування земель і жителів Янтарного краю.Балтійські імена в історії та культурі слов'ян.Літературні силуети.Польський співець Литви.Балтійські сюжети Кобзаревого шляху.Леся Українка в Друскінінкай.Білоруські поети про Вільнюс.Три шевченківські сторінки народного поета Литви.З мозаїки мов і діалектів.Архаїка і новітність балтійського слова.Балто-слов'янські варіації.Пруссько-литовські зв'язки української мови.Ескізи до етнографії.Шлюб і сім'я.Ткацтво і одяг.Тваринництво.На теми народної творчості та поетики.З пісень, легенд, казок і прислів'їв.Музичний фольклор.Поетика.Перша книга, рукопис, фільм (замість післямови).Примітки.Показчик слів, словосполучень, імен та назв...
Европа Гутенберга. Книга и изобретение западного модерна (XIII-XVI вв.)
Важные фазы трансформации общества сопровождаются параллельными трансформациями систем общественной коммуникации — того, что мы называем медиа. Первая «медийная» революция на Западе — это изобретение Гутенбергом книгопечатания в середине XV века. Эта книга показывает, как рост потребностей в письменных документах в XII–XIII веках запускает логику изменений, кульминацией которой станет Гутенберг. XV век — «время стартапов»: капиталисты вкладываются в исследования и разработки, чтобы отладить и использовать инновационные технологии, в том числе книгопечатание. Далее описываются основные черты этой первой «медийной» революции: рост техники, организация современного литературного поля, развитие надзора и цензуры и изобретение самого процесса медиатизации. Это новое прочтение революции Гутенберга позволяет не только лучше понять ряд проблем, относящихся к культурной истории западного мира, но также проводит множество сравнений с самыми актуальными явлениями. ..............
Великая Хорватия:Этногенез и ранняя история славян Прикарпатского региона.
В монографии проводится комплексный анализ известий византийского императора Константина VII Багрянородного и других письменных источников о происхождении и расселении хорватских племен, этнической истории славянского населения Прикарпатского региона. С учетом новейших археологических и лингвистических данных решаются вопросы происхождения этнонима "хорваты", исторических условий славянизации его первоначальных носителей, хорватской прародины. Устанавливается географическое положение Великой Хорватии, территориальная локализация белых хорватов, пути хорватской миграции в раннем средневековье. Рассчитана на специалистов-историков, преподавателей и студентов вузов, а также всех интересующихся ранней историей славянства...