Луїс Бунюель (1900—1983) — видатний митець ХХ століття, який поставив за мету показати справжню природу людини, спотворену, як він вважав, культурою й етикетом.
Режисер не жив в Іспанії і більшість своїх фільмів знімав за її межами, але джерелом його натхнення були традиції іспанської культури, а свої фільми «Назарин» та «Трістана» він зняв за творами класика іспанської літератури Переса Гальдоса.
«Мій останній подих» — автобіографічна підсумкова книжка Бунюеля, в якій він із вражаючою відвертістю розповідає про своє життя, родину, про громадянську війну в Іспанії, безпосереднім учасником і свідком якої був, розмірковує на філософські теми — що є смерть, віра, Бог, описує, як став режисером, згадує свої зустрічі з видатними людьми — Сальвадором Далі, Луї Арагоном, Сергієм Ейзенштейном та багатьма іншими.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Фолио, Х. |
| Рік видання | 2017 |
| Кількість сторінок | 315 |
| Обкладинка | тверд |
-
614грн.
Схожі товари
От солдата до генерала \Серия: За линией фронта. Мемуары
Автор воспоминаний - ветеран двух мировых войн начал свою службу простым солдатом в 1913 г. в телеграфном батальоне в Мюнхене и закончил ее в Реймсе в чине генерала, в должности начальника связи сухопутных войск, когда в мае 1945 г. был арестован и отправлен в лагерь для военнопленных. Наряду с описанием событий на европейском фронте Праун отмечает важнейшее значение средств связи для успешных военных действий. Самым подробным образом он рассматривает различные виды связи, новые изобретения в этой области и сложности их внедрения в условиях войны. Особое внимание автор уделяет фронтовым будням немецкого солдата. Заканчивая воспоминания, генерал Праун делится своими переживаниями, вызванными новой катастрофой, постигшей германское оружие, и негодованием по поводу "несправедливого" процесса в Нюрнберге.В приложении представлены карты, схемы и приказы командования по соединениям связи времен Второй мировой войны.Подробнее: https://www.labirint.ru/books/620233/ПредисловиеМИР И ВОЙНА, 1913-1918 гг.Фанен-юнкер 1913—1914 ггНа первой мировой войне — фенрих и лейтенант,1914-1916 ггВерден—Аргон—Сомма—Ла-Басе, 1916 гВ штабе 6-й армии, 1917 гНа Восточном фронте, 1917 гКомандир подразделения связи дивизии, 1918 гМЕЖДУ ДВУМЯ МИРОВЫМИ ВОЙНАМИ, 1918-1939 гг.Нюрнберг, 1919 гБерлин, 1919 гНюрнберг—Фюрт, 1919—1920 ггМюнхен, 1920-1922 ггКассель, 1922-1923 ггШтутгарт, 1923-1924 ггМюнхен, 1924—1931 ггВосточная Пруссия, 1931—1933 гг.Берлин, 1933-1935 ггВюрцбург, 1935-1938 ггАвстрия, 1938—1939 ггВТОРАЯ МИРОВАЯ ВОЙНА, 1939-1945 гг.За Западным валом, 1939—1940 ггНа Верхнем Рейне, 1940 гФранцузская кампания, 1940 гВ военной администрации Франции, 1940 гБерлин, 1940-1941 ггКампания 1941—1944 гг. в РоссииВенгрия, 1942 гПЕХОТИНЕЦ, 1942-1944 гг.В 262-й пехотной дивизии, 1942 гКомандир 129-й пехотной дивизии, 1942—1943 ггВ группе армий «Центр», 1943—1944 ггКомандир 277-й пехотной дивизии, 1944 гНАЧАЛЬНИК СВЯЗИ СУХОПУТНЫХ ВОЙСК, 1944-1945ггVAE VICTIS! («ГОРЕ ПОБЕЖДЕННЫМ!»)ЭпилогПРИЛОЖЕНИЯКАРТЫ И СХЕМЫ..
Мемуары \Рифеншталь
«Мемуары» Лени Рифеншталь (1902–2003), впервые переводимые на русский язык, воистину, сенсационный памятник эпохи, запечатлевший время глазами одной из талантливейших женщин XX века. Танцовщица и актриса, работавшая в начале жизненного пути с известнейшими западными актерами, она прославилась в дальнейшем как блистательный мастер документального кино, едва ли не главный классик этого жанра. Такие ее фильмы, как «Триумф воли» (1935) и «Олимпия» (1936–1938), навсегда останутся грандиозными памятниками «большого стиля» тоталитарной эпохи. Высоко ценимая Гитлером, Рифеншталь близко знала и его окружение. Геббельс, Геринг, Гиммлер и другие бонзы Третьего рейха описаны ею живо, с обилием бытовых и даже интимных подробностей.В послевоенные годы Рифеншталь посвятила себя изучению жизни африканских племен и подводным съемкам океанической флоры и фауны. О своих экзотических увлечениях последних десятилетий она поведала во второй части книги...
Сингапурська історія. 2тт. Мемуари + Із третього світу в перший.
Сингапурська історія - це розповідь Лі Куан Ю, одного з найяскравіших політичних лідерів XX століття, який займав пост прем'єр-міністра Сингапуру в період з 1959 по 1990 роки. За час свого прем'єрства він зробив по-справжньому карколомний ривок: перетворив колоніальний торговий порт із бідним місцевим населенням в одну з найбагатших держав світу. Коли в 1990 році Лі Куан Ю пішов з поста прем'єр-міністра, Сингапур був другою після Японії країною Азії за рівнем життя та економічного розвитку. Перший том мемуарів Лі Куан Ю охоплює період із дитинства автора до часу, коли Сингапур здобув незалежність у 1965 році. Книжка дає змогу крок за кроком простежити формування світогляду майбутнього лідера, його перші кроки в політиці, шлях утвердження на світовій політичній арені. Мемуари Лі Куан Ю відповідають на фундаментальні питання - якими є складники успішного державобудівництва і перешкоди для творення розвинутої держави.Другий том мемуарів Лі Куан Ю «Із третього світу в перший» присвячений періоду з 1965 по 2000 рік. У книзі детально розповідається, як відбувалося творення й становлення сучасного Сингапуру в найнесприятливіших умовах, коли всі передрікали крихітній острівній державі-місту, позбавленій будь-яких природних ресурсів, економічний колапс і залежність від могутніших за нього сусідів...