Чому деякі нації багаті, а інші - бідні? За яким критерієм це визначати: добробут та злидні, високий та низький рівень охорони здоров'я, достатня кількість їжі та її нестача? Яка цьому причина - культура, кліматичні умови, географія? Чи, може, неправильна політика?
У світі існують нації, які протягом своєї історії так і не змогли досягнути успіху. Вони постійно говорять про свої кроки на шляху до достатку, але результату немає. Натомість ми бачимо інші країни, які постійно ростуть та розвиваються, і рівень життя у таких країна є значно вищим, ніж у інших.
Чому так стається? Які процеси та рішення впливають на це? Саме ці питання досліджують автори і саме на них пропонують свою власну відповідь.
Книга ґрунтується на п'ятнадцятирічних дослідження. Її рекомендують читати Білл Гейтс та Марк Цукерберг.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Наш формат, К. |
| Рік видання | 2016 |
| Кількість сторінок | 472 |
| Обкладинка | тверд |
-
614грн.
Схожі товари
История мировой экономики. 1945-1990.
..
Политический романтизм
Работа «Политический романтизм» (1919/1925) немецкого юриста и теоретика права Карла Шмитта (1888—1985) посвящена рассмотрению политического романтизма — одного из течений немецкой консервативной традиции, оформившегося в начале XIX века и представленного прежде всего такими мыслителями, как Адам Мюллер и Фридрих Шлегель. В своей работе Шмитт предпринимает попытку понять политический романтизм как своеобразное духовно-историческое явление немецкой и европейской политики и культуры, а также охарактеризовать те социальные и культурные условия европейской жизни, которые способствовали его появлению. В центре внимания Шмитта находится фигура политического романтика — одного из трех, наряду с представителями культурной богемы и либеральной буржуазии — недалеких и безвольных социальных персонажей той классовой борьбы, которую партия Революции и Прогресса вела против партии Порядка на подмостках старой «Старой Европы» в XIX веке. Шмитт показывает, что пресловутая ироническая бесстрастность политического романтика вытекает из его пассивно-созерцательного отношения к происходящим вокруг событиям, под которым всегда скрывается страх перед серьезным политическим выбором. Характерной чертой политического романтизма, согласно Шмитту, является «вечный разговор», стремление растворить неотложность принятия политических решений в дискуссиях, продиктованное нежеланием романтика занимать какую-либо определенную политическую позицию. Несмотря на то, что книга Шмитта написана почти сто лет тому назад, многие как западные, так и российские интеллектуалы, претендующие на статус «властителей дум», прочитав эту книгу, могли бы неприятно удивиться, увидев в ней, — как в зеркале, — самих себя. ..