Предлагаемая книга представляет собой широкую панораму мировой истории золота в XIX–XXI веках.
Центральной частью этой истории является эпоха золотого стандарта, когда денежные системы ведущих стран мира оказались привязанными к «желтому металлу».
Автор показывает, что создание таких систем диктовалось не экономическими потребностями, а интересами тех, у кого в руках оказалась основная часть мировых запасов «желтого металла» — «хозяев золота».
В конце XIX в. сети «хозяев золота» оказалась затянутой и Россия, где в результате денежной реформы С. Витте появился золотой рубль. Читатель узнает, какую роль «хозяева золота» сыграли в российских революциях, а также в подготовке и развязывании мировых войн.
Хотя в 70-е годы прошлого века золотой стандарт был упразднен, «желтый металл» продолжает оставаться предметом повышенного интереса для ведущих стран мира и мировой финансовой олигархии.
В книге раскрывается смысл «золотых игр», которые сегодня ведут денежные власти и банки Запада. Автор не исключает возможность возрождения золотого стандарта. В любом случае «желтый металл» остается «золотой осью» международной финансовой системы, но этот факт всячески скрывается «хозяевами золота».
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2017 |
| Кількість сторінок | 448 |
| Обкладинка | твердый |
-
4.898грн.
Схожі товари
Цивілізація. Як захід став успішним
За книжкою «Цивілізація», яка стала бестселером New York Times, знято серію телепрограм на BBC. Журнал Time визнав її автора одним із найвпливовіших людей світу.ТематикаІсторія, культура, політика, економіка, цивілізації, Захід.Про книжкуНіл Ферґюсон зауважує: «Ще на початку XV століття сама лише думка про те, що наступні п’ять століть Захід буде домінувати над рештою світу, здалася б дуже дивною. А втім, це сталося». І нині могутність Заходу вражає навіть найбагатшу уяву... То чому ж так трапилося? Чому Європа, що на 1500-й рік поступалася Сходу за багатьма показниками — економічними, технологічними, демографічними, — зуміла різко рвонути уперед і досягти безперечного світового панування? Які складові успіху західної цивілізації? Саме ці дражливі питання украй сміливо, часом навіть зухвало, а проте надзвичайно захопливо висвітлює Ніл Ферґюсон.Для кого книжкаДля усіх, хто цікавиться історією, політикою, економікою.Чому ця книжкаАвтор бачить проблему сучасного покоління у фрагментарному знанні минулого, тому пропонує цілісну історію світу. Він описує, як конкуренція, розвиток науки і медицини, масове споживання та етика праці допомогли Заходу розширити багатства, вплив та владу. А також розмірковує, до чого може призвести «запозичення» західних норм іншими країнами і чи довго Захід триматиме лідерські позиції у світі.Про автораНіл Ферґюсон — видатний британський історик, журналіст, професор Гарварду, старший науковий співробітник Оксфорду і Стенфорду. Автор 14-ти книжок, зокрема бестселерів «Піднесення грошей» та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.Відгуки про книжку«Неперевершена історія ідей, винайдених на Заході».The Economist«Ця книжка — надзвичайно полемічна і своєчасна. Ферґюсон з притаманною йому проникливістю береться до справи, не забуваючи про вишуканість стилю. Він закінчує тезою про те, що для Заходу найбільша загроза — не Китай, а сам Захід: виплекана власним невіглаством боязливість, дурисвітство, породжене нерозумінням власної спадщини. Ферґюсон має рацію, але доводить, що все ще можна виправити».The Financial Times«Ферґюсон провадить сміливий аналіз шістсотлітнього пласту світової історії. В його устах урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим».KirkusЦитатиПро значення історіїМинуле — це наше єдине надійне джерело знань про плинне сьогодення і безліч майбутніх попереду, лише одному з яких належить відбутися. Історія — це не вивчення минулого, це вивчення самого часу.Про роль подорожей в АфрикуДа Ґама вирушив у подорож 8 липня 1497 року. Коли через чотири місяці він зі своїми португальськими побратимами обігнув мис Доброї Надії на південному краю Африки, перед ними не поставало питання, яких екзотичних тварин слід привезти для короля [як цього хотів китайський імператор]. Вони хотіли знати, чи пощастить їм у тому, в чому інші зазнали невдачі — у відкритті нового маршруту завезення прянощів. Вони прагнули торгівлі, а не данини.Про відмінності у зростіСередній зріст англійських в’язнів у XVIII столітті досягав 170 сантиметрів. Середній зріст японських вояків у той же період не перевищував 158 сантиметрів91. У час, коли Схід впритул зіткнувся із Заходом, вони вже не могли подивитися один одному в очі як рівні.Про відмінності в європейській колонізації АмерикиЦі два кораблі [з Іспанії та з Англії] символізують історію двох Америк. На одному — конкістадори, на іншому — наймані слуги. На одному кораблі мріяли про миттєвий грабунок і цілі гори золота майя. На іншому знали, що попереду на них чекають роки важкої праці, але винагородою за неї стане найпривабливіша в світі власність: найперше — землі Північної Америки, а крім того — участь у законотворенні. Справжня власність та представництво — ось що було північноамериканською мрією.Про азійську імперіюЗ правильними інститутами й технологіями, не кажучи вже про правильний одяг, азійська імперія могла перемогти будь-яку європейську країну. Один економічний прогностик ще 1910 року передрікав, що до кінця століття Японія обжене навіть Британію, що вона й зробила: 1980 року японський ВВП на душу населення вперше перевищив британський. Хоч як сумно, з 1910 по 1980 рік британські темпи ВВП залишилися незмінними...
Цивилизация: Чем Запад отличается от остального мира \Corpus
В начале XV века мир заметно отличался от нынешнего. Нас поразил бы контраст между могущественной Азией и страдающей от голода, усобиц и эпидемий Европой, между анархической Северной Америкой и империями Центральной и Южной Америки. Мысль о том, будто Запад способен доминировать в мире – в военном, экономическом или в культурном отношении, – тогда показалась бы странной. Тем не менее следующие полтысячи лет западные страны задавали тон. Скандально известный британский историк восстанавливает «рецепт успеха» Запада и задается вопросом, стоит ли в наши дни говорить о его «закате»......................цитата:И вот он, вопрос, кажущийся мне наиболее интересным из стоящих перед историками нового времени: почему примерно с 1500 года горстка маленьких государств на западной оконечности Евразии стала повелевать остальным миром, в том числе густонаселенными, развитыми странами Восточной Евразии? А если мы сможем найти убедительное объяснение господства Запада, то сможем ли предсказать его будущее? Действительно ли мы наблюдаем новый расцвет Востока? Неужели мы стали свидетелями конца эпохи, когда большая доля населения планеты в той или иной степени подчинялась цивилизации, возникшей в Западной Европе в эпоху Ренессанса и Реформации, движимой научной революцией и Просвещением, шагнувшей до самых островов Антиподов и достигшей вершины могущества в век революций, промышленности и империй?.....................!Внимание: Это издание - на хорошей белой бумаге (в отличие от более позднего, использовавшего темно-серую газетную)..
Рыночная система: Что это такое, как она работает и что с ней делать.
Книга Чарльза Линдблома (р. 1917), заслуженного профессора политических наук и экономики Йельского университета, в прошлом председателя Американской ассоциации сравнительных экономических исследований (1975–1976) и Американской ассоциации политических наук (1980–1981), написана простым, доступным для неспециалистов языком и предлагает непривычный и оригинальный взгляд на рыночную систему. Автор рассматривает преимущества и недостатки, возможности и ограничения рыночной системы и показывает, что рыночные системы не только организуют и координируют движение товаров, но и оказывают влияние на человеческое поведение во всех его измерениях...