Это расширенное второе издание оказавшей большое влияние на научное сообщество книги Николаса Меркуро и Стивена Медемы «Экономическая теория и право», публикация которой в 1998 г. ознаменовала собой выход наиболее полного анализа различных школ мысли в рамках активно развивающейся области права и экономики. Каждая из этих конкурирующих, но тем не менее дополняющих друг друга традиций переосмысливала изучение права и раскрывала ключевые экономические последствия правовой среды. Книга остается верной масштабу и целям первого издания, но также учитывает эволюцию, произошедшую в данной области.
Авторами рассматриваются чикагская школа, теория общественного выбора, институциональное «право и экономика» и новая институциональная экономическая теория. В новой главе анализируется литература в области права и экономики, касающаяся социальных норм и на сегодняшний день составляющая неотъемлемую часть каждой научной школы. Также была расширена глава, посвященная нью-хейвенскому подходу и подходу современного гражданского республиканизма. Эти главы дополняются исследованием австрийской школы права и экономики. Предоставляя читателю краткое описание общих контуров каждой школы, книга освещает основополагающие идеи данной области, формулируя важные выводы не только для экономики и права, но и для политологии, философии, государственного управления и социологии.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | вид., м-то |
| Рік видання | 2019 |
| Кількість сторінок | 648 |
| Обкладинка | твердый |
-
4.348грн.
Схожі товари
Экономика для общего блага
Основная деятельность экономистов-исследователей – это написание научных статей для специализированных журналов, а не участие в общественных дискуссиях. Однако Жан Тироль, лауреат Нобелевской премии по экономике 2014 года, полагает, что экономисты призваны участвовать в решении многих проблем, стоящих перед обществом, помогая в определении ключевых целей и необходимых для их достижения инструментов. Показывая, как экономика способна помочь нам достичь общего блага, Тироль рассматривает в этой книге широкий круг вопросов, влияющих на нашу повседневную жизнь и будущее нашего общества, включая глобальное потепление, безработицу, глобальный финансовый порядок, кризис евро, цифровую революцию, инновации и поиск разумного баланса между свободным рынком и регулированием экономических систем.Предлагая исчерпывающую картину того, каким образом экономическая наука может принести пользу всем, «Экономика для общего блага» задает новую и важную тональность в обсуждении роли экономического знания в интересах общества.Книга представляет интерес как для студентов и аспирантов, так и для профессиональных ученых-экономистов, политиков и всех, кого интересует устройство нашего общества и возможные пути его улучшения...
Концепция философии права
В книгу включены фрагменты трудов профессора В.П. Малахова, развивающего новые научные идеи в сфере общеправовой теории и философии права, а также работы его учеников и последователей. Содержание: I.Концепция права : методология, основные элементы, содержаниеФилософские основания правовой науки, Теория правосознания, Право и культура, Проблемы теории государства и права, Теория права человека, II. Последователи и ученики (фрагменты из работ и научные статьи)...
Капітал у XXI столітті
Кому буде належати світ наприкінці XXI століття? Чи правий був Карл Маркс, обіцяючи неминучу загибель капіталізму? Як суспільство і держава повинні реагувати на зростаючу прірву між багатими і бідними? На ці та інші питання французький економіст, автор світового бестселера Тома Пікетті дає вичерпні відповіді у цій книзі.Автор жодним чином не претендує на беззаперечність своїх ідей. На прикладі Європи і США він розглядає концепції розвитку капіталу від ХVІІІ століття й до сьогодні, усі свої ідеї підкріплює ретельно розробленими таблицями, елементарними та усім зрозумілими формулами, навіть прикладами з класичного та сучасного мистецтва.Книга Пікетті розширює і поглиблює наші знання про такий складний організм як капітал, що по-своєму росте, розвивається, переживає кризи та депресії, відновлюється і набуває нових форм.Томас Пікеттi — висхідна зірка не тільки французької, але й світової економічної науки. До своїх сорока трьох років він встиг досягти помітних успіхів: у 2002 році він був визнаний кращим молодим економістом Франції, в 2005 році став директором Паризької школи економіки, де двома роками пізніше перейшов на посаду професора,а в 2012 році був включений американським журналом «Foreign Policy» в список ста найвпливовіших інтелектуалів світу.Однак найбільшим його успіхом став монументальна праця під назвою«Капітал в XXI столітті", опублікований у Франції в 2013 році і вийшов в англійському перекладі навесні 2014 року. Книга миттєво стала бестселером — не тільки на батьківщині автора, а й за її межами: навіть у Сполучених Штатах, де до перекладної літератури ставляться досить скептично, вона впродовж декількох тижнів займала перші рядки в провідних книжкових рейтингах.У чому причина такої популярності цього дослідження? Пiкеттi запропонував новий погляд на проблему, яка в останні десятиліття звертає на себе все більше уваги і якій сам він займався добрі півтора десятка років — проблему нерівності. Проаналізувавши величезний масив інформації, французький економіст виявив таку закономірність. За інших рівних, швидке економічне зростання зменшує роль капіталу і його концентрацію в приватних руках і призводить до скорочення нерівності, в той час як уповільнення зростання має наслідком зростання значення капіталу і збільшення нерівності. В історичній ретроспективі - а книга Пiкеттi охоплює величезний період від початку XVIII століття до наших днів — зростання впливу капіталу переривався лише у двадцятому сторіччі як наслідок двох світових воєн і кейнсіанської політики Славного тридцятиліття (1945-1975).Сьогодні світ повертається до тієї моделі, яка домінувала в XIX столітті, а саме, до збільшення концентрації капіталу і до зростання його прибутковості на тлі повільного економічного зростання і стагнації заробітків більшості населення. Іншими словами, світ повернувся до ситуації, коли нерівність неухильно збільшується, що може призвести до тяжких соціальних і політичних наслідків.Втім, на відміну від Карла Маркса, з яким Пiкеттi часто порівнюють,француз не обмежується однією лише похмурої констатацією сформованого положення і не пророкує крах капіталістичної системи. Він пропонує заходи, насамперед фіскального характеру, які могли б призупинити несприятливі тенденції і навіть звернути їх назад. Наскільки його рекомендації здійсненні, покаже час, проте вже зараз заслуга французького вченого очевидна: як влучно зауважив американський економіст Пол Кругман, лауреат нобелівської премії з економіки, «Пикетт змінив наше розуміння економіки … Ми ніколи не зможемо міркувати про багатство і нерівність так, як завжди»...