Книга рассчитана на широкий круг образованных читателей.
| Про книгу | |
| Видавництво, місто | Инст.Гайдара, М. |
| Рік видання | 2014 |
| Кількість сторінок | 400 |
| Обкладинка | тверд |
-
4.423грн.
Схожі товари
Капітал у XXI столітті
Кому буде належати світ наприкінці XXI століття? Чи правий був Карл Маркс, обіцяючи неминучу загибель капіталізму? Як суспільство і держава повинні реагувати на зростаючу прірву між багатими і бідними? На ці та інші питання французький економіст, автор світового бестселера Тома Пікетті дає вичерпні відповіді у цій книзі.Автор жодним чином не претендує на беззаперечність своїх ідей. На прикладі Європи і США він розглядає концепції розвитку капіталу від ХVІІІ століття й до сьогодні, усі свої ідеї підкріплює ретельно розробленими таблицями, елементарними та усім зрозумілими формулами, навіть прикладами з класичного та сучасного мистецтва.Книга Пікетті розширює і поглиблює наші знання про такий складний організм як капітал, що по-своєму росте, розвивається, переживає кризи та депресії, відновлюється і набуває нових форм.Томас Пікеттi — висхідна зірка не тільки французької, але й світової економічної науки. До своїх сорока трьох років він встиг досягти помітних успіхів: у 2002 році він був визнаний кращим молодим економістом Франції, в 2005 році став директором Паризької школи економіки, де двома роками пізніше перейшов на посаду професора,а в 2012 році був включений американським журналом «Foreign Policy» в список ста найвпливовіших інтелектуалів світу.Однак найбільшим його успіхом став монументальна праця під назвою«Капітал в XXI столітті", опублікований у Франції в 2013 році і вийшов в англійському перекладі навесні 2014 року. Книга миттєво стала бестселером — не тільки на батьківщині автора, а й за її межами: навіть у Сполучених Штатах, де до перекладної літератури ставляться досить скептично, вона впродовж декількох тижнів займала перші рядки в провідних книжкових рейтингах.У чому причина такої популярності цього дослідження? Пiкеттi запропонував новий погляд на проблему, яка в останні десятиліття звертає на себе все більше уваги і якій сам він займався добрі півтора десятка років — проблему нерівності. Проаналізувавши величезний масив інформації, французький економіст виявив таку закономірність. За інших рівних, швидке економічне зростання зменшує роль капіталу і його концентрацію в приватних руках і призводить до скорочення нерівності, в той час як уповільнення зростання має наслідком зростання значення капіталу і збільшення нерівності. В історичній ретроспективі - а книга Пiкеттi охоплює величезний період від початку XVIII століття до наших днів — зростання впливу капіталу переривався лише у двадцятому сторіччі як наслідок двох світових воєн і кейнсіанської політики Славного тридцятиліття (1945-1975).Сьогодні світ повертається до тієї моделі, яка домінувала в XIX столітті, а саме, до збільшення концентрації капіталу і до зростання його прибутковості на тлі повільного економічного зростання і стагнації заробітків більшості населення. Іншими словами, світ повернувся до ситуації, коли нерівність неухильно збільшується, що може призвести до тяжких соціальних і політичних наслідків.Втім, на відміну від Карла Маркса, з яким Пiкеттi часто порівнюють,француз не обмежується однією лише похмурої констатацією сформованого положення і не пророкує крах капіталістичної системи. Він пропонує заходи, насамперед фіскального характеру, які могли б призупинити несприятливі тенденції і навіть звернути їх назад. Наскільки його рекомендації здійсненні, покаже час, проте вже зараз заслуга французького вченого очевидна: як влучно зауважив американський економіст Пол Кругман, лауреат нобелівської премії з економіки, «Пикетт змінив наше розуміння економіки … Ми ніколи не зможемо міркувати про багатство і нерівність так, як завжди»...
Одураченные случайностью. О скрытой роли шанса в бизнесе и в жизни \тверд.
Нассим Талеб задает вопрос, если предписания, как разбогатеть, изложенные во многих книгах (например, "Богатый папа, бедный папа") достаточно эффективны, то почему не так много вокруг миллионеров. В своей книге, профессиональный трейдер и профессор математики Нассим Талеб изучает значение случайностей в бизнесе и в жизни. О себе он говорит, что соединяет мыслящего финансистом и практика неопределенности, старается "не быть одураченным случайностью". Книга помогает преодолеть тенденции недооценивать случайность. Талеб написал книгу математически точную и "стройную", но в тоже время увлекательную и информативную. Автор обсуждает в этой книге только то, чему сам был свидетелем или узнал из независимых источников. То, о чем мог писать легко, без усилий. Все, что выглядело скучным, Талеб отбрасывал. Цитаты использовал только те, которые сами всплывали в памяти. Он приводит немного примеров из своей основной работы, так как считает финансовые рынки примером хитрых ловушек, расставленных случайностью. Чтобы продемонстрировать свою мысль, автор использует примеры из классической истории, финансовых спекуляций, игре в рулетку, литературы и математики, расследований Шерлока Холмса, научных войн. Талеб объясняет, как важно разграничивать удачу и мастерство, иначе можно превратиться в "одураченных случайностью", предостерегает Нассим Талеб..
Глобальная экономическая история: Краткое введение
Почему одни страны богаты, а другие бедны? В начале XVI века разница в доходах в мире была небольшой, но разрыв резко вырос после того, как Колумб открыл Америку. В этой книге профессор Оксфордского университета Роберт Аллен показывает, как взаимодействие географии, глобализации, технологических изменений и экономической политики определяет богатство и бедность народов. Автор утверждает, что промышленная революция была прорывным ответом Британии на вызов глобализации. Западная Европа и Северная Америка присоединились к Британии, образовав клуб богатых стран, проводя политику создания национального рынка посредством упразднения внутренних тарифов и инвестиций в транспорт, введения тарифов на импорт для защиты слабых отраслей от британской конкуренции, создания банков для стабилизации валюты и мобилизации внутренних сбережений в инвестиционных целях, а также поддержки массового образования для подготовки людей к работе в промышленности. Благодаря созданию и внедрению новых технологий эти страны становились только богаче.Лишь немногим странам – Японии, Советской России, Южной Корее, Тайваню и, возможно, Китаю – удалось догнать Запад с помощью форсированной индустриализации и творческого ответа на технологические вызовы...